Продовжуючи рубрику маловідомих курортів та екзотичних куточків України, сьогодні розповімо про курортне селище Покровське, розташоване на березі акваторії Дніпровської затоки у Миколаївській області.
Саме селище невеличке та малолюдне, але історія Кінбурнських земель, на яких воно розташувалося, йде у століття та нерозривно пов'язує Покровське із духом колишньої величі Кінбурнської фортеці. Про місцевість писав давньогрецький історик Геродот, а скіфи її обожнювали.
Унікальна історія та легенди Кінбурнських земель
Географія Покровського визначила його природну та історико-культурну цінність, що йде у V століття до нашої ери. Вона цікава тим, що селище знаходиться на Кінбурнському півострові та омивається прісними водами Дніпровсько-Бузького лиману. Про Кінбурн або «густий ліс» згадував у своїх роботах давньогрецький історик Геродот.
З боку селища безпосереднього виходу до моря немає, але потрапити на узбережжя не складно, достатньо перетнути всього кілька кілометрів у південно-західному напрямку.
До «великої води» можна вийти через Кінбурнську косу на захід від Покровського, яка розділяє Чорне море і лиман. Свою назву піщана коса отримала від татарського «Кил-Бурун», що означає «гострий ніс». Історія цих земель цікава своєю міфологією і культурною спадщиною. Для скіфських племен територія вважалася священною, за легендами на ній мешкали боги та стояв храм богині родючості Деметри. Скіфи проводили тут свої обряди та ховали скарби.
Пізніше чумаки приїжджали сюди на місцеві солончаки за сіллю – про це свідчать фольклорні історії.
Розташування Покровського приваблює тим, що це екологічно чиста прибережна і курортна зона. Тут не розвинена промисловість і транспортні шляхи. Практично вся територія півострова входить до складу національного ландшафтного парку «Білобережжя Святослава». Білими берегами або білобережжям слов'яни називали Дніпровські піщані коси. На честь київського князя Святослава землі були названі після його зупинки у цих краях, коли князь повертався додому з Болгарського походу у 972 році.
Поблизу Покровського знаходяться останки Кінбурнської фортеці, зведеної турками у XV столітті. Ця архітектурна споруда вважається однією з найбільш загадкових будівель Османської імперії. Турки звели фортецю як форпост від запорізьких козаків та контролювали судна, що проходили у гирлі Дніпра.
За історичними свідченнями, Кінбурн був військово-торговим центром і портовим містом, з величезним ринком та готелями, відігравав важливу роль в економіко-культурному житті Кримського ханства протягом XV-XVIII століть. Величезне стратегічне значення Кінбурна зіштовхувало турецькі та російські війська у битвах за контроль цієї території. В ході військових баталій фортецю руйнували і зміцнювали, вона кілька разів переходила з рук в руки противників.
У середині XIX століття Кінбурн був знищений англо-французьким флотом. Після цього споруду не відновлювали. Зараз можна побачити тільки земляні вали та рів – це все, що залишилося від колишньої величної споруди. У 2009 році з ініціативи священика місцевої православної церкви Покрова Богородиці на фортечному валу було встановлено й освячено Поклонного хреста з табличкою про одну з історичних битв за Кінбурнську фортецю.
Клімат і природні умови
Своєрідний мікроклімат Покровського утворився завдяки прісноводному Дніпру. Тут поєднуються хвойні ліси та піщані береги, різноманітна рослинність з цілющими травами, озера, плавні, грязьові води, різні джерела.
Клімат м'який і вологий, середня річна температура – 20-23 градуси тепла за Цельсієм. В особливо спекотні дні може досягати + 35-40 градусів вище нуля. Опадів небагато, погода сонячна. Повітря багате солями йоду і брому, грязьові озера вважаються цілющими.
Ця місцевість приваблює туристів своїми пейзажами. На Кінбурнській косі виходять неймовірні панорамні фото з білосніжними пляжами, нескінченною бірюзою Чорного моря та розкішними бузково-рубіновими заходами сонця. Особливістю коси є те, що у місці злиття морської та лиманської вод утворюються сильні течії, тому туристам заборонено плавати у цій частині акваторії.
У Білобережському парку Святослава знаходиться один їх найбільших в Європі ландшафтів, засіяних дикими орхідеями, площа якого займає 60 га.
Де зупинитися
Селище Покровське – небагатолюдна місцина. Місцевих жителів налічується близько 200 чоловік. Зупинитися можна як у самому селищі, так і на Кінбурнській косі. У цій місцевості розвинений приватний сектор, стоять сучасні котеджі, багато відпочиваючих з наметами.
Вартість житла коливається від 250 грн до 650 грн з людини за номер із зручностями, окремі котеджі або бунгало коштують від 2000 грн за добу. Усі розваги зосереджені в основному на території готелів і баз відпочинку. Пляжі безкоштовні. Узбережжя піщане, з великою черепашкою. Вода чиста із блакитним відтінком, дно також піщане.
Дістатися до Покровського можна від Миколаєва автобусом. Або по Дніпровсько-Бузькому лиману катером з міста Очакова Миколаївської області. В останні роки сюди ходять «ракети» з боку Миколаєва і Херсона.
Відпочинок в цій унікальній місцевості – кращий спосіб «утекти» від цивілізації і зануритися у первозданну природу, практично не займану рукою людини. Оздоровити і тіло, і душу – в цьому і полягає цінність туризму до Покровського.
