Німецькі банки намагаються зірвати запровадження американських санкцій проти РФ
Банки Німеччини, які вклалися в проект «Північний потік-2», через лобістів у Вашингтоні намагаються зірвати введення санкцій США проти Росії.
Як повідомляє Reuters, про це свідчить наявний у журналістів агентства внутрішній документ лобістської групи, підготовлений Асоціацією німецьких банків. Документ відображає спільну позицію німецького банківського сектора, яку лобісти повинні донести до американських конгресменів. Вони переконують американських депутатів і чиновників не посилювати проти РФ санкції, оскільки шкода від них буде настільки велика, що від цього можуть похитнутися глобальні ринки. «У нинішній формі пропозиція (про нові санкції, - ред.) Буде стосуватися не тільки президента Росії і олігархів, тісно пов'язаних з Путіним, а й накладе жорстке ембарго на всю РФ», - йдеться в документі, підготовленому Асоціацією німецьких банків, - «Міжнародні фінансові інститути, які вже діють в Росії, зіткнуться з новими санкціями, які спричинять серйозні ділові виклики і проблеми». Якщо пакет санкцій проти РФ все ж буде введений, німці просять США зробити для них виняток і дозволити «закінчити справи, які не так просто зупинити».
«Північний потік-2» – магістральний газопровід з Росії до Німеччини довжиною понад 1224 км, що споруджується по дну Балтійського моря. Є розширенням нині діючого «Північного потоку». Після запуску другої черги запланована пропускна здатність двох ниток становитиме 55 млрд м³ газу на рік.
Україна виступає проти спорудження магістралі, оскільки побоюється зупинки транзиту російського газу через власну газотранспортну систему. Однак Німеччина надала дозвіл на будівництво газопроводу, оскільки вбачає у проекті власний комерційний інтерес.
Схожі рішення прийняла і низка європейських країн, через акваторію яких проляже магістраль. Так, у квітні 2018 року Фінляндія надала другий дозвіл на будівництво й експлуатацію «Північного потоку-2» у власній винятковій економічній зоні. У червні аналогічний крок зробила Швеція. Своє рішення уряд королівства аргументував тим, що міжнародне право не дозволяє перешкоджати будівництву магістралі.
Водночас Данія не дозволила будівництво другої нитки російсько-німецького газопроводу. Прем’єр-міністр Ларс Люкке Расмуссен назвав «Північний потік-2» політичним і заявив, що питання транзиту російського газу через ГТС України має пріоритетне значення.
Раніше канцлер ФРН Ангела Меркель розглядала газопровід «Північний потік-2» менш критично. Однак після захоплення Росією українських кораблів та моряків поблизу Керченської протоки, фракція Меркель у Бундестазі конастатувала, що Росія може використовувати «Північний потік-2» для дестабілізації України, а також розколює Європу і трансатлантичних партнерів.
У Держдепартаменті США сподіваються, що країни ЄС відмовляться від реалізації проекту на тлі агресії Росії у Чорному морі та небажання Кремля вести прямі переговори з Україною. Посол США у Німеччині Річард Гренелл уже попередив німецькі компанії про імовірність введення санкцій через їх участь у будівництві газопроводу «Північний потік-2». Він пояснив це ризиками повномасштабного вторгнення Росії на територію України, а також підривом безпеки у Європі.
Однак міністр закордонних справ Німеччини Хайко Маас заявив, що відмова Берліна від газопроводу «Північний потік-2» не призведе до його зупинки і послабить аргументацію важливості поставок російського газу через територію України. За його словами, Росія буде відстоювати спорудження газопроводу навіть у випадку виходу з проекту німецьких компаній.
Тим часом Румунія, що нині головує в Європейському союзі, прискорить роботу над поправками до газової директиви ЄС, які можуть заблокувати будівництво газопроводу «Північний потік-2». Позицію Бухареста підтримали 13 з 28-ми країн ЄС.
Про імовірність зупинки будівництва газопроводу та про те, чи здатен проект спровокувати розкол у середовищі західних союзників, читайте в нашому аналітичному матеріалі «США VS Німеччина: як «Північний потік-2» розколює Захід».