«Нормандська дипломатія»: коли чекати миру на Донбасі

11-12 червня, через 16 місяців перерви, відбулася зустріч міністрів закордонних справ у форматі «Нормандської четвірки». Делегації України, Франції, Німеччини та Росії провели закриті переговори у Берліні, в резиденції німецького МЗС.

На порядку денному зустрічі вперше підняли головне питання останніх двох років дискусії – розміщення миротворчої місії ООН на Донбасі. Крім цього сторони обговорили гуманітарну кризу, обмін полоненими та звільнення українських політв’язнів, а також пошук зниклих без вести і допуск уповноважених з прав людини у в’язниці.

З огляду на тривалу перерву в роботі «четвірки», надії на прогрес були великі, проте в цілому – не виправдалися. Росія продовжує займати позицію вбивання клину і тупцювання на місці. За словами міністра Клімкіна, пропозиція по миротворцях від російської сторони «стала ще гірше, ніж була на початку».

Немає прогресу і щодо інших питань – європейські партнери дипломатично повідомили про продовження консультацій на рівні МЗС. Україна наполягає, що готова обміняти полонених і піти на поступки, щоб прискорити цей процес.

Формат миротворчої місії як камінь спотикання

Тема миротворців для Донбасу залишається однією з найбільш актуальних та невирішених. Україна, Франція та Німеччина підтримують варіант повноцінної участі «блакитних касок» по всій території зони конфлікту із відповідними повноваженнями:

  • Контроль українсько-російського кордону;
  • Контроль за дотриманням перемир’я і відведення важкого озброєння від лінії розмежування;
  • Роззброєння бойовиків ЛДНР;
  • Сприяння у гуманітарних питаннях.
Павло Клімкін,
глава МЗС України
«Миротворці повинні отримати реальний мандат, мандат впливу, мандат із роззброєння, мандат щодо спільного з ОБСЄ контролю над відведенням важкої зброї, над пошуком важкої зброї, яка прихована. Я запитав пана Лаврова (міністр закордонних справ РФ – прим.авт.): «А чому ви не хочете відкривати пункт перетину біля Золотого? Ми знаємо чому, оскільки там знаходяться російські війська з іншого боку і прихована військова техніка»

Росія бачить миротворців виключно у якості супроводу місії ОБСЄ і тільки уздовж лінії зіткнення. Без будь-яких реальних миротворчих повноважень.

Головний підсумок переговорів у Берліні – сторони продовжать діалог та проведуть консультації на рівні політдиректорів зовнішньополітичних відомств щодо формату місії «блакитних касок» на Донбасі. Таку заяву зробив міністр МЗС Німеччини Хайко Маас. Дипломат вважає, що миротворці створять передумови для виконання Мінських угод. І підтвердив, що і Україна, і Росія місію підтримують, але розуміння формату – різне:

Хайко Маас,
глава МЗС Німеччини
«Уявлення про те, якою вона буде, яким повинен бути її мандат і зона відповідальності, поки вельми далекі одне від одного»

Глава МЗС України Павло Клімкін підтвердив слова німецького колеги:

«Ми обговорили можливий формат нашої миротворчої місії. Поки що позиції знаходяться у різних всесвітах»
— Павло Клімкін,
глава МЗС України

Клімкін додав, що Росія запропонувала «тотально фейкову місію», роль якої зводиться тільки до супроводу представників ОБСЄ. Така позиція є неприйнятною, вона не відповідає суті миротворчості, нагадує дипломат, у чому його підтримують європейці.

«Просто ходити поряд з СММ (ОБСЄ – прим.авт.) уздовж тих шляхів, які вже доступні для СММ, немає ніякого сенсу»
— Павло Клімкін,
глава МЗС України

Такої ж позиції дотримується і Америка, про що у твіттері від 12 червня повідомив спецпредставник США по Україні Курт Волкер:

Курт Волкер,
спецпредставник США по Україні
«Ми продовжуємо підтримувати ідею миротворчих сил з мандатом ООН для полегшення імплементації Мінських угод, але пропозиція Росії про «сили захисту» ОБСЄ не має шансів на успіх»

Існують деякі розбіжності у питанні черговості процесів. Глава МЗС Франції Жан-Ів ле Дріан впевнений, що для початку необхідно забезпечити виконання «Мінська», а вже потім говорити про миротворців як інструмент підтримки цього миру:

Жан-Ів ле Дріан,
глава МЗС Франції
«Потрібно домогтися успіху в процесі виконання Мінських домовленостей, після чого можна розглядати операцію із підтримання миру. Ми готові працювати над параметрами можливої ​​місії ООН на сході України, коли це дозволить реалізація Мінських домовленостей»

Крім цього, ле Дріан сказав, що інфраструктуру Донбасу «необхідно захищати» від подальших руйнувань, тому європейські партнери готові посприяти Україні у розмінуванні території.

Рух по «формулі Штайнмайера»

Сторони не дійшли згоди і щодо політичного процесу по «формулі Штайнмайера», тобто – першочерговості застосування особливого статусу Донбасу або виборів у регіоні. Прокоментував міністр МЗС РФ Сергій Лавров:

Сергій Лавров,
глава МЗС РФ
«У тому, що стосується політичного процесу, перш за все, виборів і спеціального статусу Донбасу, передбаченого Мінськими домовленостями – довго була суперечка про те, що відбувається спочатку, а що – потім: закон про особливий статус Донбасу або вибори у цій території України. На якомусь етапі, ще в 2015 р, була виведена «формула Штайнмайера», який в той час був міністром закордонних справ Німеччини, що вирішувала проблему послідовності прийняття закону про особливий статус і проведення виборів. Незважаючи на те, що формула Штайнмайера була схвалена у 2015 р і підтверджена в 2016 р, наші українські колеги досі не дозволяють їй лягти на папір і знайти юридичну значимість»

При цьому Лавров «забув» згадати про те, що для імплементації особливого статусу і проведення виборів, згідно з тією ж «формулою», необхідно забезпечувати режим припинення вогню і відведення важкої техніки. Як відомо, у березні проросійські сепаратисти зірвали розведення сил відкритим вогнем після оголошення чергового перемир’я. У підсумку, розведення техніки не відбулося.

Міністри домовилися продовжити діалог по «формулі Штайнмайера».

Для звільнення полонених потрібне прискорення

Київ закликає партнерів до тиску на російську сторону щодо питання обміну полоненими:

«Ми повинні зберігати тиск на РФ щодо всіх без винятку політв’язнів»
— Павло Клімкін,
глава МЗС України

Разом з тим, Україна готова до поступок, якщо це допоможе прискорити процес звільнення полонених. Таку заяву зробила віце-спікер Верховної Ради і представниця у гуманітарній підгрупі переговірників Ірина Геращенко за результатами зустрічі в Берліні:

Ірина Геращенко,
віце-спікер Верховної Ради і представниця у гуманітарній підгрупі
«Ми готові до компромісу у питанні затриманих, щоб швидше усіх витягнути. Інше болюче питання – пошук зниклих безвісти і допуск до пошуку і у в’язниці представників Червоного хреста. Українська сторона готова активно працювати, щоб якомога швидше відбулася чергова хвиля звільнення»

Заява на цю тему прозвучала і з боку німецького МЗС:

«Коли присутня політична воля, можна досягти результату»
— Хайко Маас,
глава МЗС Німеччини

Пікет матерів політв’язнів

У момент проведення «нормандської» зустрічі у Берліні пройшла акція на підтримку українських політв’язнів. Матері українців, які пропали безвісти або знаходяться в полоні на території Росії, провели пікет із вимогою вплинути на РФ у питанні звільнення військовополонених та активізації процесу з пошуку зниклих.

Плакати містили заклики до звільнення та фотографії зниклих і полонених громадян України:

«Свободу українським полоненим!» «Ніхто не може бути забутим на війні! Допоможіть знайти наших синів!»

Шанси на результат в оцінках експертів

Експерти наголошують на важливості відновлення переговорів на високому рівні, але визнають – результатів мало. Коментує експерт Фонду національних стратегій Тарас Березовець:

Тарас Березовець,
експерт Фонду національних стратегій
«Переговори Нормандської четвірки в Берліні є загальним відображенням втоми учасників. Перша за 16 місяців зустріч, яку очікували із нетерпінням, так і не принесла ніяких сенсацій. По суті, сторони залишаються при своїх»

Експерт вважає, що прориву найближчим часом не буде, а лише «локальні зрушення» або «акт доброї волі» з боку Путіна, що ймовірно перед Чемпіонатом з футболу:

«Авторитарні вожді взагалі люблять театральщину, і тому кремлівський володар може піти на несподіваний обмін когось із топ українських заручників (Олега Сенцова або Романа Сущенка). Так що Кирило Вишинський (затриманий СБУ і підозрюваний в державній зраді головний редактор проросійського «РІА Новини-Україна») тут може дуже навіть стати у нагоді»
— Тарас Березовець,
експерт Фонду національних стратегій

 

DW наводить думки німецьких аналітиків щодо результативності Нормандського формату. Видання зазначає, що пропозиції Кремля, всупереч офіційним заявам, не відображають зацікавленості Росії врегулювати конфлікт. Експерт Німецького товариства зовнішньої політики Вільфрід Їльге:

«Якщо йти за логікою Путіна – то «блакитні каски» повинні бути розміщені тільки уздовж так званої «контактної лінії». В результаті у подальшому ця лінія ризикує стати неформальним кордоном між підконтрольною Києву територією та районами проросійських сепаратистів. Це заморозило б конфлікт і стало б порушенням мінських домовленостей, які передбачають відновлення територіальної цілісності і повного суверенітету України»
— DW

Як видно із берлінських переговорів, компромісу щодо миротворців не досягнуто. А значить перспективи зустрічі глав держав України, Німеччини, Франції та Росії – відкладаються, оскільки організовувати цей раунд діалогу без прогресу на міністерському рівні сенсу немає.

Підвести підсумки можна фразою глави німецького МЗС – без політичної волі результату не буде. Політичної волі Кремля. Україні залишається тиснути на РФ усіма можливими законними способами, до чого і закликав міністр Клімкін.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Автор: Марія Гелюх
Фото: Фото: radiosvoboda.org
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: