11-12 червня, через 16 місяців перерви, відбулася зустріч міністрів закордонних справ у форматі «Нормандської четвірки». Делегації України, Франції, Німеччини та Росії провели закриті переговори у Берліні, в резиденції німецького МЗС.
На порядку денному зустрічі вперше підняли головне питання останніх двох років дискусії – розміщення миротворчої місії ООН на Донбасі. Крім цього сторони обговорили гуманітарну кризу, обмін полоненими та звільнення українських політв'язнів, а також пошук зниклих без вести і допуск уповноважених з прав людини у в'язниці.
Немає прогресу і щодо інших питань – європейські партнери дипломатично повідомили про продовження консультацій на рівні МЗС. Україна наполягає, що готова обміняти полонених і піти на поступки, щоб прискорити цей процес.
Формат миротворчої місії як камінь спотикання
Тема миротворців для Донбасу залишається однією з найбільш актуальних та невирішених. Україна, Франція та Німеччина підтримують варіант повноцінної участі «блакитних касок» по всій території зони конфлікту із відповідними повноваженнями:
- Контроль українсько-російського кордону;
- Контроль за дотриманням перемир'я і відведення важкого озброєння від лінії розмежування;
- Роззброєння бойовиків ЛДНР;
- Сприяння у гуманітарних питаннях.
«Миротворці повинні отримати реальний мандат, мандат впливу, мандат із роззброєння, мандат щодо спільного з ОБСЄ контролю над відведенням важкої зброї, над пошуком важкої зброї, яка прихована. Я запитав пана Лаврова (міністр закордонних справ РФ - прим.авт.): «А чому ви не хочете відкривати пункт перетину біля Золотого? Ми знаємо чому, оскільки там знаходяться російські війська з іншого боку і прихована військова техніка»
глава МЗС УкраїниРосія бачить миротворців виключно у якості супроводу місії ОБСЄ і тільки уздовж лінії зіткнення. Без будь-яких реальних миротворчих повноважень.
Головний підсумок переговорів у Берліні – сторони продовжать діалог та проведуть консультації на рівні політдиректорів зовнішньополітичних відомств щодо формату місії «блакитних касок» на Донбасі. Таку заяву зробив міністр МЗС Німеччини Хайко Маас. Дипломат вважає, що миротворці створять передумови для виконання Мінських угод. І підтвердив, що і Україна, і Росія місію підтримують, але розуміння формату – різне:
«Уявлення про те, якою вона буде, яким повинен бути її мандат і зона відповідальності, поки вельми далекі одне від одного»
глава МЗС НімеччиниГлава МЗС України Павло Клімкін підтвердив слова німецького колеги:
«Ми обговорили можливий формат нашої миротворчої місії. Поки що позиції знаходяться у різних всесвітах»
Клімкін додав, що Росія запропонувала «тотально фейкову місію», роль якої зводиться тільки до супроводу представників ОБСЄ. Така позиція є неприйнятною, вона не відповідає суті миротворчості, нагадує дипломат, у чому його підтримують європейці.
«Просто ходити поряд з СММ (ОБСЄ - прим.авт.) уздовж тих шляхів, які вже доступні для СММ, немає ніякого сенсу»
Такої ж позиції дотримується і Америка, про що у твіттері від 12 червня повідомив спецпредставник США по Україні Курт Волкер:
«Ми продовжуємо підтримувати ідею миротворчих сил з мандатом ООН для полегшення імплементації Мінських угод, але пропозиція Росії про «сили захисту» ОБСЄ не має шансів на успіх»
спецпредставник США по Україні Існують деякі розбіжності у питанні черговості процесів. Глава МЗС Франції Жан-Ів ле Дріан впевнений, що для початку необхідно забезпечити виконання «Мінська», а вже потім говорити про миротворців як інструмент підтримки цього миру:
«Потрібно домогтися успіху в процесі виконання Мінських домовленостей, після чого можна розглядати операцію із підтримання миру. Ми готові працювати над параметрами можливої місії ООН на сході України, коли це дозволить реалізація Мінських домовленостей»
глава МЗС Франції Крім цього, ле Дріан сказав, що інфраструктуру Донбасу «необхідно захищати» від подальших руйнувань, тому європейські партнери готові посприяти Україні у розмінуванні території.
Рух по «формулі Штайнмайера»
Сторони не дійшли згоди і щодо політичного процесу по «формулі Штайнмайера», тобто – першочерговості застосування особливого статусу Донбасу або виборів у регіоні. Прокоментував міністр МЗС РФ Сергій Лавров:
«У тому, що стосується політичного процесу, перш за все, виборів і спеціального статусу Донбасу, передбаченого Мінськими домовленостями – довго була суперечка про те, що відбувається спочатку, а що – потім: закон про особливий статус Донбасу або вибори у цій території України. На якомусь етапі, ще в 2015 р, була виведена «формула Штайнмайера», який в той час був міністром закордонних справ Німеччини, що вирішувала проблему послідовності прийняття закону про особливий статус і проведення виборів. Незважаючи на те, що формула Штайнмайера була схвалена у 2015 р і підтверджена в 2016 р, наші українські колеги досі не дозволяють їй лягти на папір і знайти юридичну значимість»
глава МЗС РФ При цьому Лавров «забув» згадати про те, що для імплементації особливого статусу і проведення виборів, згідно з тією ж «формулою», необхідно забезпечувати режим припинення вогню і відведення важкої техніки. Як відомо, у березні проросійські сепаратисти зірвали розведення сил відкритим вогнем після оголошення чергового перемир'я. У підсумку, розведення техніки не відбулося.
Міністри домовилися продовжити діалог по «формулі Штайнмайера».
Для звільнення полонених потрібне прискорення
Київ закликає партнерів до тиску на російську сторону щодо питання обміну полоненими:
«Ми повинні зберігати тиск на РФ щодо всіх без винятку політв'язнів»
Разом з тим, Україна готова до поступок, якщо це допоможе прискорити процес звільнення полонених. Таку заяву зробила віце-спікер Верховної Ради і представниця у гуманітарній підгрупі переговірників Ірина Геращенко за результатами зустрічі в Берліні:
«Ми готові до компромісу у питанні затриманих, щоб швидше усіх витягнути. Інше болюче питання – пошук зниклих безвісти і допуск до пошуку і у в'язниці представників Червоного хреста. Українська сторона готова активно працювати, щоб якомога швидше відбулася чергова хвиля звільнення»
віце-спікер Верховної Ради і представниця у гуманітарній підгрупіЗаява на цю тему прозвучала і з боку німецького МЗС:
«Коли присутня політична воля, можна досягти результату»
Пікет матерів політв'язнів
У момент проведення «нормандської» зустрічі у Берліні пройшла акція на підтримку українських політв'язнів. Матері українців, які пропали безвісти або знаходяться в полоні на території Росії, провели пікет із вимогою вплинути на РФ у питанні звільнення військовополонених та активізації процесу з пошуку зниклих.
Плакати містили заклики до звільнення та фотографії зниклих і полонених громадян України:
[blockquote_with_author]«Свободу українським полоненим!» «Ніхто не може бути забутим на війні! Допоможіть знайти наших синів!»[/blockquote_with_author]
Шанси на результат в оцінках експертів
Експерти наголошують на важливості відновлення переговорів на високому рівні, але визнають – результатів мало. Коментує експерт Фонду національних стратегій Тарас Березовець:
«Переговори Нормандської четвірки в Берліні є загальним відображенням втоми учасників. Перша за 16 місяців зустріч, яку очікували із нетерпінням, так і не принесла ніяких сенсацій. По суті, сторони залишаються при своїх»
експерт Фонду національних стратегій Експерт вважає, що прориву найближчим часом не буде, а лише «локальні зрушення» або «акт доброї волі» з боку Путіна, що ймовірно перед Чемпіонатом з футболу:
«Авторитарні вожді взагалі люблять театральщину, і тому кремлівський володар може піти на несподіваний обмін когось із топ українських заручників (Олега Сенцова або Романа Сущенка). Так що Кирило Вишинський (затриманий СБУ і підозрюваний в державній зраді головний редактор проросійського «РІА Новини-Україна») тут може дуже навіть стати у нагоді»
DW наводить думки німецьких аналітиків щодо результативності Нормандського формату. Видання зазначає, що пропозиції Кремля, всупереч офіційним заявам, не відображають зацікавленості Росії врегулювати конфлікт. Експерт Німецького товариства зовнішньої політики Вільфрід Їльге:
Як видно із берлінських переговорів, компромісу щодо миротворців не досягнуто. А значить перспективи зустрічі глав держав України, Німеччини, Франції та Росії – відкладаються, оскільки організовувати цей раунд діалогу без прогресу на міністерському рівні сенсу немає.
Підвести підсумки можна фразою глави німецького МЗС – без політичної волі результату не буде. Політичної волі Кремля. Україні залишається тиснути на РФ усіма можливими законними способами, до чого і закликав міністр Клімкін.
