Нова програма з МВФ: місія (не)здійсненна?

Нова програма з МВФ: місія (не)здійсненна?

Поділитись
Марія Гелюх
Автор
Марія Гелюх
UA.NEWS

27 вересня Міжнародний валютний фонд повідомив про завершення роботи своєї представницької місії в Україні. Передбачалося, що Київ і МВФ узгодять нову програму фінансової підтримки країни. Чого поки що не відбулося.

З офіційного пост-релізу зрозуміло, що місія готова і надалі співпрацювати з Україною, однак наполягає на реформах. Чим завершився вересневий візит МВФ до Києва і чого чекати надалі – розповідаємо детально.

Висновок МВФ по Україні: зростання економіки та фактори ризику

Згідно з практикою МВФ, після оціночних візитів до країн, зацікавлених у фінансовому співробітництві, місія готує пост-релізи із попередніми висновками. Ці висновки – свого роду позиції представників Фонду. Що не обов’язково відображає точку зору керівних органів МВФ.

Якщо проаналізувати зміст висновку з більш ранніми публічними оцінками МВФ на адресу України, стає зрозуміло, на чому робить акцент місія щодо фінансів, економіки та ризиків нашої країни на майбутнє.

В офіційному релізі, розміщеному на сайті МВФ, глава місії Рон ван Руден позитивно оцінив поточний стан української економіки:

«Місія обговорила перспективи і виклики для української економіки в контексті консультацій за Статтею IV Статуту Фонду. Після глибокої економічної кризи 2014-15 років українська влада відновила макроекономічну стабільність, та економіка поновила зростання. Економіка зростає в межах 2,5-3,5%. Обґрунтована фіскальна та грошово-кредитна політика і гнучкість обмінного курсу призвели до різкого зменшення зовнішніх і внутрішніх дисбалансів України. Загальний обсяг дефіциту бюджету становив трохи більше 2% ВВП протягом останніх двох років, і, як очікується, цього року залишатиметься на тому ж рівні»
— Рон ван Руден,
глава місії МВФ

Руден зазначив, що великим досягненням економіки є ліквідація квазіфіскального дефіциту в енергетичному секторі країни. Також представник МВФ відзначив скорочення дефіциту за поточними платіжними операціями, зростання золотовалютних резервів України, зусилля щодо реструктуризації банківської системи.

Корупція, слабке правове поле та олігархи – мінус економіці

З мінусів Руден назвав низькі темпи зростання, «щоб помітно скоротити розрив між рівнями в Україні і в сусідніх країнах». ВВП на душу населення в Україні становить всього 20% від середнього показника по Євросоюзу, що є другим найнижчим рівнем серед всіх країн Центральної та Східної Європи.

«Зростання стримує слабке бізнес-середовище, зокрема, недоліки у законодавчій системі, повсюдна корупція, а також той факт, що у великих галузях економіки домінують неефективні державні підприємства або олігархи, що стримує конкуренцію та інвестиції. Порівняльний аналіз в регіональному контексті показує, що найбільша різниця в розвитку реформ між Україною та сусідніми країнами полягає в якості правової інституційної системи»
— Рон ван Руден,
глава місії МВФ

Нові антикорупційні інститути створені, але відчутного результату поки немає, вважає МВФ.

«Через погані умови ведення бізнесу рівень залучення інвестицій і, зокрема, прямих іноземних інвестицій в Україні значно нижче, ніж в інших країнах регіону. Що обмежило зростання продуктивності праці, створення робочих місць в приватному секторі і підвищення рівня життя, незважаючи на висококваліфіковану робочу силу в Україні. В результаті багато хто шукає роботу за кордоном»
— Рон ван Руден,
глава місії МВФ

Рекомендації Україні від МВФ

У Міжнародному валютному фонді вважають, що Києву необхідно продовжувати підтримувати макроекономічну стабільність і створити умови для прискорення зростання.

«Це вимагає підтримки розумної податково-бюджетної політики для забезпечення прийнятного рівня заборгованості, підвищення ефективності та результативності витрат в сферах охорони здоров’я та освіти зокрема, і підтримки вразливих домогосподарств за допомогою цілеспрямованої системи соціального захисту»
— Рон ван Руден,
глава місії МВФ

Крім цього, уряду слід проводити обережну грошово-кредитну політику з метою подальшого зниження інфляції і створення резервів в рамках збереження режиму гнучкого обмінного курсу.

Збереження фінансової стабільності та гарантії незалежності центробанку – також вкрай важливі.

«Підйом економіки також вимагає прискорення структурних реформ. Це включає в себе перш за все міцне встановлення верховенства закону – в тому числі за допомогою судової реформи – і рішуча протидія корупції. Не менш важливо посилити конкуренцію і відкрити ринки, особливо в енергетичному і сільськогосподарському секторах, а також знизити роль держави та олігархів в економіці»
— Рон ван Руден,
глава місії МВФ

Ефективні реформи дозволять Україні тісніше інтегруватися в економіку Європейського Союзу, підсумовує МВФ.

Чи буде нова програма?

У релізі сказано про те, що місія готова до нової програми з Україною, у відповідь на запит влади підтримати реформи в країні:

«Влада України звернулася з проханням про нову програму, яку підтримує МВФ, щоб допомогти їй у досягненні амбітних цілей, надаючи «якір» (опору, орієнтир – прим.авт.) для їх економічної політики і допомагаючи покривати потреби у фінансуванні в найближчі роки. Місія почала обговорення за новою трирічною програмою за підтримки МВФ в рамках механізму розширеного фінансування»
— Рон ван Руден,
глава місії МВФ

За час перебування в Україні місія провела дискусії з податково-бюджетної і грошово-кредитної політики, а також щодо ключових дій в рамках реформ.

Обговорення нової програми продовжиться, кажуть в МВФ. У Фонді наполягають на незалежності Національного банку України та стабільності фінансової системи, про що в релізі прямо сказано двічі. Між рядків це означає занепокоєння через тиск на керівництво НБУ з боку влади і довгограючий конфлікт інтересів навколо націоналізації «Приватбанку».

Проблемні питання з МВФ

Під час перебування МВФ в Україні, регламентний комітет Ради рекомендував створення тимчасової слідчої комісії з розслідування діяльності НБУ та Фонду гарантування вкладів за 2014-2019 рр. Цю ініціативу висунув народний депутат від «Слуги народу» Олександр Дубинський.

У пояснювальній записці до рішення сказано про те, що ТСК повинна розслідувати штучне банкрутство банків і привласнення в процесі ліквідації їх активів, знецінення гривні, втрати вкладників і кредиторів, привласнення бюджетних коштів. Результатом роботи ТСК буде залучення до відповідальності винних осіб.

У розумінні МВФ, влада намагається тиснути на керівництво НБУ в особі діючого глави Якова Смолія та екс-керівника Валерії Гонтарєвої.

Інше пов’язане питання – це скасування націоналізації «Приватбанку», чого домігся колишній власник Ігор Коломойський за допомогою рішення Окружного адміністративного суду Києва в квітні 2019. У даний момент уряд оскаржує рішення на користь олігарха. Який після перемоги Володимира Зеленського на виборах президента повернувся в Україну і відкрито демонструє «особливе становище» і близькість до нової влади.

Масла у вогонь додав коментар глави уряду Олексія Гончарука у Financial Times про компроміс, який влада шукає з Коломойським щодо націоналізації «Приватбанку». Подібне висловлював і сам олігарх. Пізніше Гончарук спростував свої слова.

Історія з «Приватбанком» отримала величезний резонанс далеко за межами України. Зокрема, завдяки фізичному тиску на Валерію Гонтарєву, яка за останні пару місяців кілька разів піддавалася погрозам. Спочатку її збила машина, далі спалили машину її невістки, а пізніше – будинок під Києвом. Світова преса задається питанням: чи витримає президент України тест на олігарха?

Позиція Фонду у цих питаннях однозначна – центробанк повинен зберегти свою незалежність, скасування націоналізації «Приватбанку» та компроміси з колишніми акціонерами не припустимі.

Ціни на газ

Серед інших невирішених питань, на які звертає особливу увагу МВФ – це лібералізація цін на газ та бюджет-2020. При уряді Володимира Гройсмана ціни на блакитне паливо регулювалися адміністративно. Сьогодні «Нафтогаз» формує вартість для споживачів на основі Постанови Кабміну про ПСО – механізм держрегулювання з пільговими умовами.

Представник президента в уряді Андрій Герус говорив про те, щоб під час переговорів з МВФ пом’якшити вимоги щодо лібералізації газового ринку і цін для населення. Згідно з попередніми домовленостями, з 2020 року вартість кубометра газу повинна становити 12,3 грн для кінцевого споживача. У нинішніх умовах влада стоїть на позиції перегляду цієї вимоги.

Що стосується бюджету і реформ в цілому, враховуючи, що новий уряд працює менше місяця, ймовірно Фонду необхідно більше часу на вивчення ініціатив Кабміну і його готовність до реформ. Експерти в цілому прогнозують більш предметні переговори до другого читання бюджету.

Деяка втрата довіри з боку Фонду на адресу влади України – результат минулих домовленостей, які не дотримувалися. Щоб відновити цю довіру, потрібні результати. Програмі бути, якщо бути реформ – це основний висновок з поточної ситуації навколо підсумків місії МВФ в Україні.

Автор: Марія Гелюх
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!