З початку поточного року почала свою діяльність Експертна платформа НБУ – комунікаційний майданчик, що об’єднує фахівців центробанку із великим багажем знань у різних галузях економіки та фінансів.
За перше півріччя 2019 року фахівцями Експертної платформи проведено дослідження щодо основних аспектів в світі фінансів, які прямо впливають на життя пересічних українців, зокрема, йдеться про фінансову грамотність, інфляцію та курси валют.
В Національному банку зазначають, за показником фінансової грамотності Україна пасе задніх серед країн-членів Організації економічного співробітництва та розвитку, а також сусідніх країн, відповідно до дослідження USAID, яке було представлено за участі Експертної платформи.
Дослідження проводила у грудні 2018 року компанія InMind на замовлення Проєкту USAID «Трансформація фінансового сектору», опитавши 2007 осіб (похибка ±2%).
В матеріалах проведеного дослідження наголошують, що фінансова грамотність не дорівнює фінансовим знанням. За 7-бальною шкалою фінансових знань Україна має 4,1 бала, і це далеко не гірший показник серед країн-членів ОЕСР та сусідніх держав.
Але чому тоді наша країна пасе задніх у цій групі країн за загальним індексом, набравши 11,3 бала з 21 можливого? Проблема у ставленні українців до фінансів.
В дослідженні наголошується, що лише кожний п’ятий вважає, що краще заощаджувати, а не витрачати гроші, а третина українців живе сьогоднішнім днем.
Варто наголосити, за даними дослідження лише 12% українців зберігають гроші на банківському рахунку, і лише 27% мають такий рахунок.
Приведені факти істотно відрізняють Україну від заможніших країн.
Рисунок 1 – Ставлення українців до фінансів
Водночас біля 60% співгромадян вважають некомфортним або взагалі неприйнятним обговорення фінансових питань з друзями та родичами. І це зайвий раз вказує на необхідність побудови системи фінансової просвіти, в яку будуть залучені школи, банки, телебачення, громадські організації тощо.
Нагадаємо, оцінюючи економічно активну частину населення з огляду сфери їх діяльності, наголошують представники компанії Visa, то варто відзначити три ключових тренди, які сприяють зростанню фінансової грамотності. До таких експерти віднесли вплив бар’єрів у використанні безготівкових платежів на рівень фінансової грамотності, пов’язаних з безпекою. Наступний – це доступність та комфорт безготівкових платежів, що обумовлює можливість сплачувати безконтактно в транспорті формує звичку і сприяє загальному зростанню безконтактних платежів. А також – якість взаємодії та функціональність онлайн- і мобільного банкінгу та інформації, яку отримує споживач від банку-емітента.
Гроші, як порятунок від бідності
Проблема подолання бідності та соціальної нерівності у сучасному світі найбільш ефективно вирішується за допомогою інклюзивної світової економіки, наголошують в НБУ.
Фінансова інклюзія – створення умов для залучення усіх сегментів населення та бізнесу до користування різноманітними фінансовими послугами, які доступні за інфраструктурою та ціною, офіційно урегульовані та відповідають потребам населення з метою стимулювання економічного зростання країни та зменшення соціальної нерівності у суспільстві, зазначає НБУ.
Здавалося б: що спільного з залученням населення у фінансову систему і боротьбою з бідністю та соціальною нерівністю? Для отримання відповіді на це запитання, варто проаналізувати приклад країн Африки та Бангладеш. Доходи людей після підвищення доступності фінпослуг у відповідних країнах зростали удвічі-утричі.
Отже, фінансова інклюзія є процесом просування доступного, вчасного та повноцінного доступу до широкого спектра фінансових продуктів і послуг, поширення їхнього використання серед всіх прошарків суспільства через впровадження наявних та інноваційних підходів включно з фінансовою грамотністю та освітою з метою просування як фінансового добробуту, так і економічної та соціальної інклюзії.
Нагадаємо, Національний банк України визначив фінансову інклюзію однією зі своїх стратегічних цілей. Тому візія стратегії визначена як «українець європейський, фінансово обізнаний». Це означає, що громадяни України матимуть достатній рівень фінансових знань та будуть здатні ухвалювати відповідальні рішення щодо персональних фінансів. Активна фаза реалізації стратегії запланована із 2020 року.
Зміна вагової структури індексу інфляції
Національний банк України повідомляє, що Державна служба статистики України на початку 2019 року скорегувала вагову структуру індексу інфляції.
Відтак, частка м’яса та м’ясопродуктів зросла, а також молочні продукти та алкоголь. А от питома вага тютюну та житлово-комунальних послуг неочікувано знизилася.
У цілому у 2019 році на харчові продукти припадатиме 45,4% витрат сімей, повідомляє Державна служба статистики. Другою за величиною статтею витрат є транспорт (11,39%).
Очікування щодо валютного курсу: підказки від НБУ
Для всіх тих, хто цікавиться валютним ринком, НБУ дає орієнтири, а саме, на які параметри потрібно дивитися, аби розуміти його поведінку.
Для розуміння, як змінюватиметься курс, варто звертати увагу на такі ключові показники: процентна ставка на міжбанку, премія за суверенний ризик, рахунок поточних операцій, а також інтервенції НБУ на валютному ринку.
Вибір саме цих чотирьох показників ґрунтується на двох базових економічних припущеннях.
По-перше, обмінний курс визначається попитом та пропозицією на валютному ринку. Приплив іноземної валюти свідчить про високий попит на гривню, що призводить до її укріплення. І навпаки.
По-друге, економічні агенти вільно вибирають між активами у національній та іноземній валюті. Привабливість вітчизняних активів визначається різницею між вітчизняною та іноземною процентними ставками, тому це припущення називають «непокритим паритетом процентних ставок».
Висока дохідність гривневих активів (наприклад, облігацій внутрішньої державної позики) викликає приплив іноземного капіталу та укріплення національної валюти. Хоча іноземні інвестори, за правило, вимагають ще й так звану премію за суверенний ризик — додатковий прибуток за інвестиції в Україну замість інвестицій в безризиковий актив, якими вважаються державні облігації держказначейства США.
Давос-2019 та його вектор
Експертною платформою обґрунтовано 8 маркерних трендів цьогорічного Всесвітнього економічного форуму. Його тема — «Глобалізація 4.0: формування глобальної архітектури в епоху Четвертої промислової революції».
Експертна платформа обрала 8 маркерних трендів цьогорічного ВЕФу. Також згадаємо, які теми були на передовій обговорень Давоса у цьому десятилітті:
- Ейфорія глобалізації завершилась. Світ знову виглядає багатополярним. І багато з сильних світу цього вважають за вихід протекціонізм.
- Мало топ-політиків. З лідерів країн «Великої сімки» форум в Давосі відвідали канцлер Німеччини Ангела Меркель, прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе і глава Ради міністрів Італії Джузеппе Конте. Це дозволило окремим спостерігачам говорити про згасання інтересу світових політиків до ВЕФу.
- Тема Глобалізації 4.0 вилилася у дискусію щодо необхідності змін у процесах навчання дітей. Зокрема, учасники форуму наголошували на необхідності навчання всіх дітей (а не тільки обраних) інформатиці з наголосом на командну роботу та творчість; навчання завдяки іграм, які розвиватимуть навички критичного мислення та пошуку розв'язання проблем; підтримку ініціативності студентів за межами навчальної програми.
- Тему добра і зла у використанні технологій людством найяскравіше розкрив філантроп та бізнесмен Джордж Сорос. Фінансист назвав «смертельною небезпекою» можливість використання самонавчальних машин і штучного інтелекту як інструменту контролю з боку тоталітарної влади.
- Форум фактично розпочався з нових прогнозів МВФ про світову економіку. Фонд знову погіршив своє бачення сповільнення темпів зростання на планеті на 0,2 відсоткових пункти. До 3,5% у 2019 році та до 3,6% — у наступному. МВФ сподівається, що за рік поліпшиться ситуація в Туреччині та Аргентині та не погіршиться у Китаї. Ціну нафти економісти Фонду бачать на рівні 60 доларів за барель.
- Чотириденний тиждень. Це не можна назвати трендом Давосу-2019, а скоріше киданням пробної кульки в очікуванні реакції політиків та народних мас. Перейти на роботу лише в 4 з 7 днів тижня запропонували психолог Адам Грант (Уортонська школа бізнесу при Пенсильванському університеті, США) й економіст та історик Рутгер Брегман (Нідерланди).
- Екологічна тематика передусім стосувалося боротьбою з пластиковою упаковкою.
- Українське питання не було винесене в окрему сесію Давосу, як у 2014 році. Через брак топ-політиків світу максимальне зосередження було на економічних питаннях. Зокрема, саме у Давосі було вирішено, що на березі озера Сиваш побудують одну з найбільших у Європі вітрових електростанцій. Відповідну угоду підписали норвезька компанія NBT, французька компанія Total Eren та Європейський банк реконструкції та розвитку. ВЕС «Сиваш» на Херсонщині матиме потужність 250 МВт та коштуватиме 260 млн євро. Взагалі фінансування проєкту «Сиваш» згідно з рамковою угодою планується здійснити синдикатом із восьми іноземних кредиторів, серед яких ЄБРР та Північна екологічна фінансова корпорація (NEFCO).
Крім того, у Давосі був підписаний протокол між урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал.
Зміна структури НБУ у відповідності до потреб пересічних українців
Національним банком розроблено Концепцію захисту прав споживачів фінансових послуг, якою регулятор розширяє підходи до розкриття банками та небанківськими фінансовими установами інформації про послуги. Для забезпечення належного рівня довіри та підвищення фінансової інклюзії Національний банк встановлює нові стандарти захисту прав споживачів фінпослуг, шляхом запровадження нових механізмів регулювання на ринку фінансових послуг.
Три основні аспекти змін: нове регулювання взаємин клієнт-оператор фінпослуг; створення в НБУ окремого підрозділу, якій буде опікуватися саме зверненнями громадян, а також створення Call-center та Єдиного центру приймання громадян, для оперативних відповідей на питання споживачів фінансових послуг.
Отже, серед основних засад захисту прав споживачів – принцип відповідального та справедливого ставлення до всіх категорій споживачів фінансових послуг, створення і впровадження механізму досудового вирішення спорів щодо надання фінансових послуг та забезпечення вичерпного розкриття інформації при наданні фінансових послуг.
