27 березня – ще одна неприємна дата у календарі «Газпрому». Національне енергетичне агентство Данії відмовило російському монополісту у прокладанні трубопроводу «Північний потік-2» по своїй території в рамках альтернативного маршруту.
Про це заявив глава «Нафтогаз України» Андрій Коболєв. У оператора проекту Nord Stream-2 AG новину спростували, але неохоче визнають, Данія може вплинути на реалізацію всього трубопроводу.
Про деталі переговорів і значення позиції Данії для майбутнього усього проекту – наша спецтема.
Альтернативний маршрут та аргументи Данії
Щоб прокласти дві гілки газопроводу «Північний потік-2» з Росії до Європи по дну Балтійського моря і в обхід України, «Газпрому» треба було отримати погоджувальні документи від ряду європейських країн, через територіальні води яких повинна проходити труба.
Дозвіл на будівництво видали Німеччина, Фінляндія і Швеція. На розгляді уряду Данії в даний момент знаходиться дві заявки від оператора трубопроводу Nord Stream-2 AG.
Перша, подана ще у квітні 2017 року – це оптимальний маршрут у південному напрямку від острова Борнхольм через територіальні води Данії, з урахуванням вимог і рекомендацій, які висунув сам Копенгаген операторові.
Друга заявка, яку Nord Stream-2 AG направив датському регулятору у серпні 2018 року, передбачає альтернативний маршрут, що не зачіпає територіальні води країни. Його проходження можливе через виняткову економічну зону держави, повідомили у оператора:
Тоді ж, в серпні, член ради директорів австрійської нафтогазової компанії OMV, яка бере участь у проекті газпромівського трубопроводу, Манфред Лейтнер заявив, що додаткових дозволів від Данії більше не потрібно:
«Ми розробили вже альтернативний маршрут, Nord Stream 2 AG не потрібно додаткових дозволів. Загальна вартість проекту залишиться колишньою, як і йшлося під час запуску проекту – вона становить 9,5 млрд євро»
Представник Nord Stream 2 AG в Данії Маркела Дедопулос пояснила позицію оператора:
«Альтернативний маршрут не проходить через територіальні води країни, і тому на нього не поширюється новий закон, який набув чинності з 1 січня 2018 року і дав МЗС Данії право накладати вето на інфраструктурні проекти на підставі міркувань зовнішньої політики і політики безпеки»
Оператор наполягає на тому, що укладання трубопроводів по морському дну в міжнародних водах регулюється Конвенцією ООН з морського права, а не національним законодавством окремих країн.
При цьому Nord Stream 2 AG визнає, що найкращим варіантом вважається основний маршрут по заявці 2017 року.
Позиція Данії
У 2017 році датський парламент проголосував закон, згідно з яким Міністерство Закордонних Справ Данії отримує право розглядати доцільність інфраструктурних проектів, керуючись національною безпекою і зовнішньою політикою.
До прийняття цього закону, аргументом на схвалення або відхилення подібних програм була екологія і розглядати проекти могло тільки Національне Енергетичне Агентство Данії.
Датське Королівство виступає проти будівництва «Північного потоку-2», вважаючи його політичним проектом. Прем'єр-міністр Данії Ларс Лекке Расмуссен неодноразово заявляв про це і пропонував винести обговорення прокладки газопроводу на загальноєвропейський рівень.
Расмуссен впевнений, Данія може заморозити реалізацію цього проекту, але не може зупинити будівництво у міжнародних водах. Глава МЗС Данії Андерс Самуельсен заявляв, що російська агресія проти України знижує шанси того, що країна видасть дозвіл на прокладку російського газопроводу через її територіальні води.
Реакція оператора і «Газпрому»
У Nord Stream-2 AG спростували заяву Коболєва:
За словами оператора, датський регулятор запросив додаткову екологічну експертизу. Ймовірно це - «третій» варіант маршруту.
Федеральне агентство новин Росії повідомило, що Енергетичне Агентство Данії інформацію Коболєва не підтвердило:
«Ні, Датське енергетичне агентство не може підтвердити, що ми сказали «ні» проекту «Північний потік-2»
На сайті Агентства Данії ніякої підтверджуючої або спростовуючої інформації на рахунок дозволу по «Північному потоку-2» станом на обід 28 березня не опубліковано.
Президент Російського газового союзу Сергій Чижов зробив прогноз, що Данія все ж схвалить проект:
«Звичайно, важко оцінювати, тому що на Данію зараз будуть тиснути дуже багато різних сил. З одного боку, європейці, які принципово підтримують будівництво, з іншого боку Америка та східноєвропейські країни, які категорично не підтримують. Мені чомусь здається, що все-таки з урахуванням усіх зауважень вони дадуть свою згоду на те, щоб «Північний потік-2» пройшов через їх територіальні води»
Вирішальне значення Данії
На територіальні води Датської держави припадає всього 10% від загального маршруту «Північного потоку-2». Саме за ці 10% «Газпром» вже 2 роки безуспішно веде переговори з урядом країни, яка відкрито виступає проти політичного проекту росіян.
У пресі з'явилася інформація про те, що CEO Nord Stream 2 AG Матіас Варніг звернувся з листом до правління компанії, де визнає, позиція Данії – заважає трубопроводу. Країна не схвалює прокладку магістралі по північному коридору у своїх територіальних водах, тому і запитує екологічні оцінки в південному напрямку.
Відмову Данії можливо оскаржити, але на це потрібні роки, вважає Варніг:
«Процес апеляції починається з розгляду в Датській енергетичній раді (DEA). Найпізніша дата подачі апеляції – 23 квітня. Цей розгляд займе декілька місяців і може бути оскаржений повторно (два можливих судових розгляди). В цілому, можуть знадобитися роки»
На час усього розгляду заявка щодо південного маршруту може бути призупинена.
Крім Данії, оператор проекту веде консультації на рівні країн Балтії і Польщі щодо впливу «Північного потоку-2» на ці держави. Як відомо, останні відкрито виступають проти будівництва російської магістралі. Ці консультації не привели «Газпрому» до бажаного результату.
Експерти не беруться прогнозувати остаточне рішення Данії у цьому питанні. Багато що залежить від поточної політичної ситуації і в самій Європі, і у стосунках між РФ і США, які активно тиснуть на ЄС з метою недопущення реалізації проекту.
Оскільки влада Данії відкрито говорить про те, що рішення на користь прокладки залежить від ситуації в Україні, Київ може використовувати цей момент для тиску на «Газпром» у переговорах про транзит газу після 2020 року.
Навіть якщо припустити, що Королівство в результаті схвалить будівництво, це стане допустимим з урахуванням інтересів України.
