Нові правила європейського газового ринку відтягнуть у часі спорудження газопроводу «Північний потік-2», але не зупинять його будівництво повністю. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар.
За словами експерта, нові правила європейського газового ринку є показовим завершенням майже дворічної суперечки між противниками і прибічниками проекту «Північного потоку-2» у Європейському союзі.
«Прибічники стверджували, що газопровід «Північний потік-2» проходить лише через акваторію виключних морських економічних зон країн-членів ЄС (регулюються нормами Конвенції ООН з морського права 1982 року), і не проходить сухопутною територією країн-членів, де діє юрисдикція Третього енергетичного пакету. Тому виникла ось така прогалина в законодавстві та між різними європейськими інституціями пішли «різночитання». Консультації європейців вилилися у компромісне рішення від 8 лютого, яке через відповідні процедури було формалізоване Європарламентом»
президент Центру глобалістики «Стратегія XXI»Водночас аналітик зазначив, що ухвалені нові правила ринку газу ЄС, лише видозмінять реалізацію проекту «Північний потік-2», але не призведуть до зупинки його будівництва.
«Ухвалена Європарламентом нова газова директива, не завадить «Газпрому» далі будувати «Північний потік-2». Виникне необхідність додаткових погоджень, що затягнуть час, додаткові фінансові витрати. Однак реальні проблеми в російського монополіста почнуться на етапі введення газопроводу в експлуатацію – йому доведеться передати функцію керування магістраллю іншій компанії, яка юридично не пов’язана із «Газпромом». Це і є суть нової газової директиви – функція «запобіжника» від будь-яких зловживань на ринку. Водночас це більше схоже на європейську наївність, адже «Газпром» разом зі своїми європейськими партнерами, може створити компанію з управління «Північним потоком-2» десь у Швейцарії, Австрії чи Люксембурзі. Вона юридично не буде напряму пов’язана з російським монополістом, але фактично його менеджмент матиме над нею тотальний контроль»
Крім того, президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» нагадав, що нові правила тепер має затвердити Європейська комісія. На цю ключову структуру ЄС має вплив Німеччина, яка вже не перший рік лобіює інтереси Росії на європейському газовому ринку.
«Свого часу юридична служба Ради ЄС, яку тоді очолював представник Німеччини, затвердила правило, за яким Єврокомісія не має права поширювати норми європейського законодавства на офшорні газопроводи, а також не має мандату на ведення переговорів для їх прокладки. Це яскравий приклад впливу німецького лоббі. Аналогічна ситуація склалася і сьогодні – німецькі консультанти готові захистити інтереси «Газпрому» та вирішити усі проблеми, що виникнуть через нові правила газового ринку. А зупинити проект «Північний потік-2» повністю, можуть лише санкції США проти компанії-підрядника – швейцарської Allseas Group. Без цієї компанії, інші учасники будуть технічно неспроможні добудувати цей газопровід»
Нагадаємо, 4 квітня депутати Європарламенту ухвалили оновлені правила функціонування європейського ринку газу. Згідно із нововведеннями, на усі, без виключення газопроводи, які виходять з країн ЄС, або входять на територію його країн-членів, як у морі, так і на суходолі, буде поширюватися правова норма «анбандлінгу» («подрібнення» власності). Норма передбачає, що питаннями видобутку, транспортування і реалізації газу, мають займатися різні компанії. Це має запобігти монополізації європейського енергетичного ринку.
Нова газова директива ЄС, зокрема, покликана обмежити монополію «Газпрому» на розпорядження потужностями газопроводу «Північний потік – 2» і має знизити ризики використання газу як інструмента політичного впливу.
Україна виступає проти спорудження магістралі, оскільки побоюється зупинки транзиту російського газу через власну газотранспортну систему. Однак Німеччина раніше надала дозвіл на будівництво газопроводу, оскільки вбачає у проекті власний комерційний інтерес.
Схожі рішення прийняла і низка європейських країн, через акваторію яких проляже магістраль. Так, у квітні 2018 року Фінляндія надала другий дозвіл на будівництво й експлуатацію «Північного потоку-2» у власній винятковій економічній зоні. У червні аналогічний крок зробила Швеція. Своє рішення уряд королівства аргументував тим, що міжнародне право не дозволяє перешкоджати будівництву магістралі. Надавати дозвіл на спорудження «Північного потоку-2» у власній морській економічній зоні відмовилася лише Данія.
Румунія, що нині головує в Європейському союзі, прискорила роботу над поправками до газової директиви ЄС, які можуть заблокувати будівництво газопроводу «Північний потік-2». Позицію Бухареста підтримали 13 з 28 країн ЄС.
