Новий закон про освіту порушує права нацменшин – Москаль

Голова Закарпатської обласної держадміністрації Геннадій Москаль закликав президента Петра Порошенка ветувати новий закон про освіту. На його думку, ухвалений Верховною Радою документ не відповідає положенням Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, яку Україна ратифікувала у 2003 році, а також Закону «Про національні меншини в Україні» та міжнародним договорам, укладеним Україною із сусідніми країнами, повідомляє прес-служба Закарпатської ОДА.

У своєму зверненні Геннадій Москаль також зазначив, що ряд положень ухваленого закону суперечить двостороннім договорам України з сусідніми країнами – зокрема, Молдовою, Румунією, Угорщиною – які передбачають зобов’язання України щодо забезпечення мовних прав національних меншин.

Зазначається, що згідно зі статтею 24 Конституції, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, етнічного та соціального походження, за мовними або іншими ознаками. Також згідно зі статтею 53 Конституції України, громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону, гарантується право на навчання рідною мовою.

«Особливо хочу підкреслити, що представники національних меншин, які живуть на Закарпатті, є законослухняними громадянами України і прагнуть в повному обсязі володіти державною мовою. З огляду на це, звертаюся до президента України Петра Порошенка з проханням ветувати прийнятий закон або повернути його до Верховної Ради України з правками», - зазначає Геннадій Москаль.

Він також зазначив, що більшість депутатів, які голосували за новий закон, не є вихідцями з багатонаціональних регіонів, тому не розуміють їх специфіки.

Нагадаємо, 6 вересня Верховна Рада прийняла у другому читанні законопроект №3491-д про освітню реформу. У статті 7 документа сказано, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова. Особам, які належать до корінних народів і національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською, але з поступовим збільшенням на кожному рівні кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.

Новий закон уже розкритикували Угорщина та Румунія. У МЗС країн переконані, що документ порушує права національних меншин.