Сільськогосподарські культури є основою раціону населення нашої планети. За даними Бюро перепису населення США, на кінець квітня населення Землі становило близько 7,65 млрд людей, і щорічно ця кількість зростає приблизно на вісімдесят мільйонів, а відтак зростає попит на харчові продукти. Це посилює значення однієї з ключових галузей нашої країни — сільськогосподарського виробництва.
Весняний сезон в розпалі, і, як правило, він супроводжується підвищеною волатильністю цін на тлі невизначеності щодо прогнозу погоди на найближчі місяці. Але 2020 рік не можна назвати пересічним, з огляду на глобальну пандемію коронавірусу. Проблеми не минули й сільськогосподарський сектор. В умовах невизначеності, що поглиблюється на тлі глобальної кризи, ускладнюється й прогнозування цінової кон’юнктури глобального ринку аграрної продукції. Відтак значення інструментів управління ризиками стає все більш вагомою. Як стверджують аналітики, ринок в поточному маркетинговому році буде волатильним, актуалізуючи інструменти хеджування для аграріїв.
Ми вирішили висвітлити експертні оцінки майбутнього глобального ринку сільськогосподарської продукції, а також перспективи ринку деривативів в Україні.
Прогноз цінової кон’юнктури на світовому ринку
Терміни складського зберігання сировини сільськогосподарської продукції відрізняється від інших сировинних товарів, наприклад таких як нафта та метали. Хоча зерно та інші продукти можуть нагромаджуватися в сховищах та терміналах, в ситуації перевищення пропозиції над попитом з часом призводить до псування. Тому кожен рік стає випробуванням, адже зростаюча кількість населення потребує збільшення кількості свіжої продукції. Світ вже звик до щедрих врожаїв. Але ситуація може різко змінюватися.
Дефіцит зернових востаннє спостерігався у 2012 році. Тоді через посуху ціни на кукурудзу і сою оновили рекордні максимуми, а пшениця досягла рівнів 2008 року. Саме погодні умови є визначальним фактором при виборі шляху найменшого опору для цін.
Нагадаємо, безпрецедентні потрясіння через пандемію коронавірусу COVID-19 переживає продовольча система в усьому світі. Це без перебільшення може привести до зростання цін на харчові продукти, йдеться у звіті Міжнародного центру співробітництва при Нью-Йоркському університеті (NYU CIC). Під найбільші ризики потрапляють рис та пшениця, наголошують експерти.
Падіння цін на пшеницю, кукурудзу та сою
Глобальна дефляція привела до зниження цін на зернові напередодні найважливішого літнього сезону дозрівання. Потенційна посуха здатна спровокувати скачки цін на сировину, оскільки ф'ючерси стають настільки ж мінливими, як і погода.
Місячний графік найближчих ф'ючерсів Чиказької строкової товарної біржі (CBOT) на кукурудзу показує, що в кінці минулого тижня ціни досягли десятирічного мінімуму на рівні $3,11. Востаннє кукурудза торгувалася нижче $3 за бушель у 2009 році, тоді як рекордний максимум був зафіксований у 2012 році на позначці $8,4375.
Що стосується соєвих бобів, то за ціни $8,4625, ф'ючерси наблизилися до десятирічного мінімуму. Під час останньої сильної посухи 2012 року бобові торгувалася по $17,9475.
Що стосується озимої пшениці, то графік CBOT показує, що на рівні $5,21 за бушель ціна значно знизилися максимуму 2012 року в $9,4725 долара. Рекорд для цієї культури був зафіксований у 2008 році на рівні $13,3450 за бушель.
Варто зазначити, що виробництво пшениці є повсюдним, і у 2008 році глобальна посуха призвела до різкої нестачі основної сировини для виробництва хліба, який залишається головним харчовим продуктом людей.
Саме дефіцит зернових призводив до низки бунтів та протестів, викликаних дефіцитом пшениці або зростанням цін. Найсвіжіший приклад: арабська весна 2010 року, яка спалахнула в Тунісі та Єгипті на тлі нестачі пшениці врожаю 2008 року.
У міру наближення сезону 2020 року ціни залишаються низькими, а ринки сподіваються на черговий великий урожай. Але якщо природа розпорядиться інакше, ситуація може різко змінитися, і ціни на основні культури різко підуть вгору.
Унікальне поєднання факторів
Ринок енергоносіїв звалився у квітні, й ціни на сиру нафту впали до рекордних мінімумів, коли вперше в історії травневий ф'ючерс за день до експірації пішов в негативну зону.
У США біоетанол є необхідним компонентом бензинової суміші, а етанол виробляють з кукурудзи.
Ціна бензину в кінці квітня становила 75 центів за галон, тоді як рік тому він коштував понад $2. Біля 30% річного врожаю кукурудзи в США йде на виробництво етанолу, тому падіння цін на бензин та нафту обумовлює опосередкований тиск на її котирування в міру зростання загальної невизначеності.
Що стосується бобів сої, то їх використовують для виготовлення борошна та олії. Борошно є основним інгредієнтом кормів для тварин, якими відгодовують велику рогату худобу та свиней.
На місячному графіку ф'ючерсів на свинину можна помітити, що у квітні ціна оновила мінімуми 2002 року. Водночас ціни на ВРХ (рогату худобу) впали до рівнів 2009 року.
Низькі ціни на м'ясо спонукають власників фермерських господарств присипляти тварин, а не продовжувати їх відгодівлю, оскільки активність м'ясокомбінатів впала внаслідок спалаху коронавірусу COVID-19.
У квітні 2019 року ціни за фунт живої худоби та свинини становили $1,2375 і 84,285 цента відповідно. У квітні цього року худобу торгувався по 90 центів, а свинина — нижче 60 центів за фунт.
Отже, низькі ціни на енергоносії та м'ясо створюють безпрецедентні проблеми для зернових в рамках поточної дефляційної спіралі. Проте, понад 7,6 мільярда людей потребують харчових продуктів. Саме погода буде визначати обсяг постачання, а ми наразі вступаємо в період дозрівання врожаю, коли невизначеність досягає свого піку.
До цього варто також додати перспективи відновлення торговельної війни між США і Китаєм. Країни підписали першу фазу торгової угоди в середині січня, але COVID-19 може сплутати всі карти. США та інші країни звинувачують китайське керівництво в замовчуванні інформації, яка допомогла б стримати поширення коронавірусу й запобігти пандемії.
До кризи Китай імпортував чверть річного врожаю сої США, а поголів'я свиней в країні постраждало внаслідок спалаху африканської чуми свиней. Відновлення торгового конфлікту на цьому тлі може призвести до стрибка волатильності на ринках аграрної продукції.
Наразі ціни перебувають в нижній межі торговельного діапазону останніх років, тому потенціал зниження цін може бути обмежений. А щодо можливостей зростання, то вони видаються колосальними. Якщо посуха знизить урожай 2020 року, то ціни кінця квітня будуть асоціюватися зі святковими знижками.
Управління ціновими ризиками на продукцію українських аграріїв
Зацікавленість українських аграріїв щодо використання деривативів наразі є високою, зазначає Нацкомфінпослуг України.
Понад 40% виробників зерна, близько 75% трейдерів та 45% переробників заявляють, що хеджуватимуть ризики за допомогою деривативів. Але для цього потрібно щоб запрацював відповідний ринок в Україні. Про це свідчать результати загальнонаціонального опитування, організованого Проєктом USAID «Трансформація фінансового сектору» і представленого учасникам фінансового та аграрного ринків.
Згідно з результатами опитування коливання цін на зернові й сезонність врожаю – це визначальні ризики для українських аграріїв. Практика провідних країн засвідчує, що хеджування є одним з ефективних механізмів управління ризиками. Однак хеджування на українському ринку неможливе через відсутність торгівлі ф’ючерсами та опціонами на аграрну продукцію.
Дослідження показує, що наразі назріла необхідність системної роботи на національному рівні для розвитку деривативів як інструментів управління (хеджування) ризиками, яка включатиме запуск організованої торгівлі й посттрейд-інфрастуктури та розробку власне специфікацій контрактів.
Для забезпечення необхідної фінансової інфраструктури зроблено кроки на законодавчому рівні, зокрема, йдеться про прийняття законопроєкту №2284, що стане не лише правовим базисом торгівлі деривативами, але й фундаментом для формування посттрейд-інфраструктури, яка гарантуватиме розрахунки. Аграрії, як і їхні контрагенти, повинні бути впевнені, що виконання укладених угод будуть забезпечено вчасно та у повному обсязі.
В підсумку слід зазначити, розвиток ринку деривативів матиме колосальний позитивний ефект на ринки сільгоспродукції та економіку загалом. Але передумовою появи ліквідності в торгівлі аграрними деривативами може стати наявність прозорого біржового механізму встановлення ціни на продукцію аграріїв та залучення до ринку якомога більшої кількості гравців, що потребує ухвалення складної законодавчої та нормативної бази.
