$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+13° Київ +17° Варшава +12° Вашингтон
Новий бюджет ЄС: розмір економічного порятунку, тренди та їх вплив на Україну

Новий бюджет ЄС: розмір економічного порятунку, тренди та їх вплив на Україну

22 Липня 2020 17:38

Після тривалих переговорів тривалістю понад чотири діб, які зробили саміт ЄС найдовшим за останні 20 років, лідери держав співдружності досягли в Брюсселі згоди щодо створення фонду відновлення європейської економіки в розмірі 750 млрд євро.

Це «поворотний момент в історії Європи», -  охарактеризував подію Президент Франції Емманюель Макрон, а глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен назвала ухвалену угоду «історичним кроком».  Угода передбачає як прямі дотації, так і дешеві кредити країнам ЄС, найбільш постраждалих від пандемії.

Ми вирішили оцінити позитивні та негативні наслідки для України з огляду на історичний крок з боку ЄС, який є поворотним моментом в історії Європи.

Новий бюджет Євросоюзу

Саміт Євросоюзу з питань бюджету тривав  з 17 по 21 липня. В підсумку лідери ЄС затвердили семирічний бюджетний план спільноти на 2021-2027 роки у розмірі 1 трлн 74,3 млрд євро ухваливши рішення щодо створення позабюджетного фонду для відновлення економіки Євросоюзу в обсязі 750 млрд євро, з яких близько 209 млрд євро буде направлено Італії, як найбільш постраждала від пандемії COVID-19.

Фонд відновлення економіки спільноти наповнюватиметься коштом боргових випусків Єврокомісією у вигляді загальних боргових зобов'язань ЄС з погашенням до 2058 року. З загальної суми - 390 млрд євро буде розподілятися у вигляді безповоротних грантів, а решта 360 млрд – видаватимуться у вигляді позик під низьку відсоткову ставку. Максимальний обсяг допомоги окрім Італії, отримає низка країн, зокрема Греція, Кіпр, Іспанія та Португалія.

Джерелом фінансування затвердженого плану передбачаються заходи Європейського центробанку, який з початку року вже влив в систему 1,645 трлн євро, скуповуючи активи й видаючи позики, а до кінця поточного року надасть ще біля трильйона євро  в рамках програми Pandemic Emergency Purchase Programme (PEPP).

Насправді, в історичному контексті, слід виокремити планові боргові операції, адже в історії країн-членів Євросоюзу вперше ухвалено рішення емісії загальноєвропейських облігацій, що створюватиме реальну проблему гегемонії долара США на фінансових ринках.

На думку експертів, ескалація політичних та епідеміологічних ризиків, а також зростання оптимізму щодо відновлення світової економіки можуть бути передумовою падіння долара протягом наступних місяців.

Вплив на євро

Ухвалення бюджету Євросоюзу спричинить зміцнення євро стосовно світових валют.  Фактично, якщо ЄС ухвалив такий рівень підтримки, а він є істотним, це відіб'ється на євро. Євро буде зміцнюватися. Зміцнення євро можливе і щодо долара, і стосовно всіх провідних світових валют.

При цьому, значного ефекту на курс євро угода по бюджету Євросоюзу не матиме. Це спричинить лише  кон'юнктурні коливання курсу протягом декількох днів, а серйозні ефекти на курс євро будуть визначати темпи виходу з кризи, наявність або відсутністю повномасштабної другої хвилі пандемії, яка може досить швидко показати, наскільки реалістичні плани Єврокомісії.

Вплив плану ЄС на Україну

Досягнення країнами ЄС домовленості щодо нового семирічного плану бюджету ЄС може розглядатимуся як «позитивний симптом» для України.

З огляду на те, що як і раніше Євросоюз і країни ЄС є важливими торгово-економічними партнерами України, це досить важливий сигнал. У разі несхвалення бюджету, це могло б бути, ймовірно, початком глибокої кризи в Євросоюзі, що в умовах глобальної гострої економічної кризи істотно обмежило б Україну в застосуванні антикризових кроків. Тому, можна вважати позитивним сигналом для України досягнення консенсусу в ЄС.

Нагадаємо, внаслідок коронакризи, український експорт та імпорт до країн ЄС зазнав падіння (84,1% та 87,2% р/р відповідно). Проте, внаслідок економічного відновлення за темпами зростання експорту, країнами-лідерами купівлі українських товарів стала  Республіка Корея (198,1%) та Китай (185,2%). Проте, якщо до Республіки Кореї було завезено українських товарів на суму 247,1 млн. дол. США, то Китай купив на суму 2 млрд. 384,7 млн. дол. США.

Окрім розширення зовнішньої торгівлі, залучення Єврокомісією фінансування у вигляді загальних боргових зобов'язань може бути також позитивним в контексті інвестиційних вкладень в українську економіку через розширення пропозиції ресурсів.

Варто зазначити, після прийняття бюджету у ЄС з’явилися всі шанси у найближчі 2-3 роки відновити  обсяги зростання Єврозони на докризовому рівні, що добре для України, оскільки країни ЄС розглядаються як ключові партнери для українських  експортерів та імпортерів.

Перспектива нових податків і зборів, та їх вплив на Україну

Президент Франції Емманюель Макрон після ухвалення бюджету ЄС повідомив, що лідери спільноти вперше в історії домовилися щодо розміщення боргових зобов'язань Європейського союзу для фінансування відновлення економіки після коронакризи. Він зазначив, що для погашення відповідного боргу ЄС повинен буде запроваджувати «інноваційні податки», зокрема податок на неперероблені пластик, податок на цифрові транзакції, особливий режим митних зборів на товари з-поза меж ЄС країн «з нижчими кліматичними стандартами, ніж в ЄС».

Варто зазначити, ці ініціативи викликають занепокоєння, адже можуть привести до падіння рівня експорту до країн Європейського союзу з України.

Проте, наразі немає навіть попередніх оцінок величини нових податків, порядку їх нарахування та сплати. Однак викликає стурбованість сам факт появи відповідних ініціатив, які мажуть мати протекціоністський характер. Вуглецевий вміст, згідно з пропорціями, відповідно яких будуть оподатковуватися товари українського  експорту, в Україні значно вищий, ніж в країнах Європейського союзу. Це, безперечно, обумовлює ризики зниження об’ємів експорту до країн ЄС, який є ключовим ринком для істотної частки українських експортерів.

Крім цього, з’являються ризики, що низка країн, зіткнувшись з високим оподаткуванням своїх компаній, будуть вимушені запровадити симетричні заходи. Це породить загальне зростання митних бар'єрів та скороченням обсягу світової торгівлі. Відтак, ця ініціатива може стати початком великих проблем у зовнішньоекономічних відносинах держав по всьому світу.

Нагадаємо, аналітики МВФ зазначають, що коронавірус прискорив три ключові геополітичні тенденції, на яких буде формуватися в майбутньому новий світовий порядок. Перша тенденція – деглобалізація. Другою тенденцією експерти називають економічний націоналізм. Третя тенденція – відносини США  з Китаєм, які передусім пов’язані з новими проявами протекціонізму.

В підсумку варто зазначити, наразі можна говорити про основний принцип боротьби країн з економічною кризою: сильні країни націлені на використання ресурсів і можливостей інших країн, наскільки це буде можливо. Йдеться передусім про підвищення мит на ввезення імпорту з інших країн, в тому числі з України, що світить про можливу появу додаткових витрат для країн-партнерів, інфляцію, та  вплив на стабільність валютного ринку.