Новий етап України з НАТО: наші можливості, «особлива думка» Угорщини і тиск Кремля
Північноатлантична рада НАТО визнала Україну серед членів Програми розширених можливостей. Ця знакова подія офіційно відбулася 12 червня, і що особливо символічно – в день незалежності Російської Федерації.
Чи то в Альянсі розуміються на троллінгу ідейних опонентів, ким є Росія для Західної цивілізації, чи то це простий збіг, але факт незаперечний: Україна отримала новий статус заслужено.
Що дає Україні Програма розширених можливостей НАТО
Партнерство в Розширених можливостях НАТО (Enhanced Opportunities Partner, ЕОР) – це спеціальна ініціатива Альянсу щодо посилення оперативної сумісності своїх військ із силами партнерських країн.
Разом з Україною статусом члена ЕОР володіють Швеція, Фінляндія, Австралія, Грузія і Йорданія. Фактично це клуб держав, з якими у Північноатлантичного блоку поглиблені стосунки. Це офіційне визнання того, що у НАТО є особливі інтереси в цих регіонах.
Разом з тим, новий статус – не наближає і не віддаляє Україну від повноцінного членства у військовому блоці західних демократій. Він надає більш широкі можливості для кооперації, обміну досвідом та інформацією:
Зокрема, це стосується спільних військових навчань, обміну розвідувальними даними, логістики, управління військами.
Таких навчань у 2020 році заплановано десять. Частина із них пройде на території України: JMTG-U, Rapid Trident-2020 та Coherent Resilience. Решта в інших країнах-членах Альянсу, де візьмуть участь українські військові:
- Noble Blister-2020, Ramstein Alloy-2020-3 і Ramstein Apex-2020 у Німеччині;
- Steadfast Jupiter-Jackal 2020 у Німеччині та Італії;
- Dynamic Master 2020 у Великобританії;
- Loyal Leda 2020 у Туреччині;
- Cyber Coalition-2020 в режимі онлайн.
Крім цього, новий статус передбачає тіснішу кооперацію щодо безпеки в акваторії Чорного моря, спільне протистояння глобальним викликам – кіберзагрозам, міжнародному тероризму та організованій злочинності. В уряді Програму ЕОР називають одним із інструментів заглиблення у північноатлантичну систему безпеки:
Політичний контекст партнерства: фактор Угорщини та реакція Кремля
До цього статусу Україна йшла роками. Процес поглиблення відносин з НАТО активно просував Петро Порошенко, і незважаючи на скепсис багатьох політиків та аналітиків, продовжив Володимир Зеленський.
Офіційну заявку на Програму уряд подав у січні 2020 року, на засіданні комісії НАТО-Україна в штаб-квартирі блоку в Брюсселі. Уже тоді Київ заявляв, що відповідає всім критеріям для схвалення з боку Північноатлантичної Ради.
Також у 2020 році Київ провів принципову реформу – поділ функцій начальника Генерального штабу і Головнокомандувача ЗСУ, що було однією з вимог Альянсу. Там зазначають й істотний внесок України у спільні проекти НАТО і регіональну безпеку.
Крім того, загальновідому угорську позицію про блокування будь-яких поглиблень між НАТО і Україною вдалося подолати, розповів деталі отримання партнерства глава МЗС Дмитро Кулеба:
Угорщина, як відомо, чинить опір євроатлантичній інтеграції України через освітнє і мовне питання, які на її думку, обмежують права національних меншин на Закарпатті. Та ветує засідання комісії Україна-НАТО з вимогою переглянути українську освітню реформу. Але конкретно в аспекті Програми розширених можливостей схвалила участь Києва.
У певному сенсі це свідчить і про силу української дипломатії і твердість намірів чиновників, але й про політичні мотиви Будапешта домагатися поступок по Закарпатському регіону. Одноголосна підтримка розширеного співробітництва з НАТО говорить на користь того, що локальні розбіжності можна долати заради спільних цілей.
Також, щодо конкретно України цікавим є той факт, що партнерство ЕОР Київ здобув в умовах воєнного протистояння з Росією, що не традиційно для Альянсу:
І це важливий політичний сигнал і Києву, і опонентам в Кремлі. Агресивна зовнішня політика Росії була визнана загрозою західній демократії та Альянсу. Україна залишається важливим плацдармом для стримування цієї загрози. І НАТО готовий вкладати в це ресурси, навіть з урахуванням того, що країна знаходиться в стані війни.
Агресія Кремля
У Росії все бачать по-своєму, вважаючи і сам Альянс, і зближення з Україною – викликами для власної безпеки. Прес-секретар Путіна Дмітрій Пєсков пообіцяв вжити заходів на надання Україні нового статусу в рамках НАТО. Кремлівський чиновник вважає, що дії блоку «не сприяють безпеці в Європі»:
У РФ виразно усвідомлюють ступінь залученості України в процеси інтеграції з Альянсом, вважає Віталій Портніков:
Однак, Росія, на думку автора цього матеріалу, не виносить уроків з історії і не вчиться на власних помилках. І фактично, сама штовхає Україну до військово-політичного союзу Заходу.
Окупація Криму і війна на Донбасі – це не тільки економічні санкції для більшості стратегічних галузей РФ. Це ще і посилення східного флангу НАТО по всьому периметру кордонів з Росією. Частиною якого є закономірне поглиблення взаємодії з Україною, навіть без статусу повноправного члена Альянсу.
Як це вплине на відносини двох країн? На думку Юрія Бутусова, це знижує загрозу масштабного вторгнення РФ на територію нашої держави. Можливо, НАТО не готові нас захищати в умовах гібридної війни і не зобов'язані це робити за Статутом. Але вони точно готові обмінюватися розвідувальними даними, ділитися технологіями, переймати бойовий досвід ЗСУ і навчати наших військових. Чи достатньо цього в поточних умовах? Для позаблокової країни і стримування російської агресії фактично власними силами – це істотно.