$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+10° Київ +17° Варшава +4° Вашингтон

Новий міністр культури назвав контент, якого не має бути в українських ЗМІ: інтерв’ю Ткаченка за хвилину

Ілона Завальнюк 04 Червня 2020 15:11
Новий міністр культури назвав контент, якого не має бути в українських ЗМІ: інтерв’ю Ткаченка за хвилину

Новопризначений міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко озвучив свої пріоритети на посаді та назвав шляхи вирішення ключових проблем.

Глава Мінкультури в інтерв’ю каналу «Наш»  розповів про новий механізм фінансування креативних індустрій, розвиток виробництва серіалів, регулювання інтернету і блогерів. Також він пояснив, яку комуністичну спадщину слід зберегти і що робити із мовним питанням. Усе інтерв’ю за хвилину.

Своє призначення на пост міністра Ткаченко обговорив з Кабміном та президентом Володимиром Зеленським, а «Слуга народу» ухвалила остаточне рішення 1 червня. Посаду глави Мінкульту Ткаченку запропонували не одразу, бо він очолює профільний комітет ВР і «є зона відповідальності, яку не можна «кидати» в цей скрутний час».

Інші претенденти на пост міністра відмовились, бо «Це не путівка на курорт, це достатньо серйозний виклик» і велика зона відповідальності на фоні непростої економічної ситуації. Після секвестру бюджету у Мінкульті «зрізали достатньо багато грошей, десь 20-30% від запланованого спершу». Ткаченко про інших претендентів і переговори «мало що знає».

У вітчизняних медіа не має бути контенту «що російська агресія є добром для України, чи те, що захоплення Криму є добром», також обурливо, коли на телебаченні говорять про громадянську війну чи її відсутність. В Україні не слід законодавчо вводити поняття «мова ворожнечі».

 Креативні індустрії втратили через карантин 30 - 75% доходів. Тому на інституційну та індивідуальну підтримку треба фінансування. Одним із механізмів є гранти (наприклад як в Українського культурного фонду) для держструктур під міністерством: Держкіно, Агенція по туризму.

Культурні послуги для громадян подешевшають завдяки зменшенню ПДВ на такі послуги. Такий захід поширений у Європі. «Держава зацікавлена в тому, що їх громадяни споживали культурні послуги».

Дискримінаційні норми у законі про медіа, на які вказала Венеціанська комісія, слід «вирішувати шляхом прийняття закону про нацменшини».

Україна є мононаціональною державою, але «так склалося, що у нас широко використовується російська мова, і з цим потрібно щось робити». Ткаченко не підтримує радикальні націоналістичні заходи нав’язування і вважає що «процес має бути комфортним і елегантним, щоб ті, хто думає інакше, не відчували себе другорядним сортом». Це компетенція вчених і така дискусія тільки почалась, тому немає «терміновості в змінах». Питання мови, історії, релігії слід вирішувати «шляхом діалогу і компромісу» із залученням експертів.

 «Український рекламний ринок не дозволяє знімати ту кількість і якість серіалів українською, до яких вже звик глядач». Квоти на російську у серіалах є, але проблема у тому, що «серіали виробляються на дві території».

Україна напрацювала унікальне і «дуже нетривіальне рішення» щодо двомовності на телебаченні, запровадивши мовні квоти. Наприклад, у Канаді поширені англомовні канали, а у Квебеку – французька версія. «Ми ж не хочемо заново ділити території». Скоро влада представить нову версію щодо квот на ТБ «щоб рухатися в напрямку як і «мову зберегти», і як «дати індустрії розвиватися». Це дозволить, як зберегти відсотки, так і знімати серіали в Україні російською.

Якщо Україна хоче повернути Донбас, треба почати діалог щодо цінностей і знайти ті, які будуть об’єднувати. Наприклад, цінності країни, демократії та вільної економіки. Спільні цінності спростять процес діалогу і легше потім буде вирішувати проблеми мови та історії.

Телеканал «Дім», який транслюється на окуповані території, працює у тестовому режимі. Канал поки не дійшов до того вигляду, у якому задумувався.

Слід поважати почуття людей, для яких комуністична пам’ять щось значить. Комуністичний спадок слід берегти в архітектурі та історичному аспекті. Себе Ткаченко називає «антикомуністом», але не прихильником вивішування на фасаді Київради портрету Бандери».

Ткаченко підтримав постанову про визнання СРСР винними у розв’язанні Другої Світової війни. Бо 9 травня це не лише про перемогу, а і про пам’ять. «Цей день приніс багато трагедії, якій власне і дозволили перемозі статися».

У «Слузі народу» часто є суперечки щодо ідеологічних питань. «Я не бачу в цьому нічого драматичного», адже здебільшого вдається знайти спільне компромісне рішення.

 Спроба регулювання інтернет-простору та блогерів була передчасною. «Ми намагалися йти поперед батька в пекло». Після критики проводилось багато переговорів з європейськими експертами, Радою Європи. За законом Нацрада може регулювати різні медіа. Але у новій версії документу немає Youtube.

 Ткаченко візьме участь у праймеріз в «Слузі народу» щодо висунення кандидатом у мери Києва. Він сподівається, що праймеріз проведуть якомога швидше, що сприятиме перемозі «СН». Остаточного списку кандидатів поки немає.