Нове опитування показало, скільки українців пишаються проголошенням Незалежності
Все більше українців вважають проголошення незалежності України в 1991 році предметом національної гордості. У той же час стало помітно менше українців, які пишаються перемогою у Другій світовій війні.
Про це свідчать результати опитування, проведеного в серпні Інститутом соціальної і політичної психології АПН України спільно з Асоціацією політичних психологів України, пише «Укрінформ».
«Так вважають 52% опитаних. Ці досягнення, як і раніше, утримують першість серед предметів національної гордості, хоча частка респондентів, які ними пишаються, скоротилася в порівнянні з 2019 роком (57,8%). Близько половини опитаних (47,2%) вважають досягненням українського народу, гідним пошани, історію українського козацтва та Запорізької Січі», - йдеться в повідомленні.
З року у рік зростає частка респондентів, які вважають предметом національної гордості проголошення Незалежності України в 1991 році. На момент останнього опитування так вважають 42,8% респондентів, тоді як у 2015 році - 32,7%, а в 2005 - 23,1%, додали експерти.
У той же час помітно зменшилася кількість українців, які пишаються перемогою у Другій світовій війні: у 2018 році таких було майже половина (46,7%), а на момент останнього опитування - менше третини (29,4%).
Дещо втратили позиції в рейтингу вершинні досягнення української народної творчості (думи, пісні, декоративно-прикладне мистецтво, народна архітектура). Зараз предметом національної гордості їх називають 35,3% респондентів, що помітно менше, ніж в 2019 році (42,1%).
Cимволами України респонденти найчастіше називають державну символіку (синьо-жовтий прапор, тризуб, гімн «Ще не вмерла Україна ...») - 75,2%, національний одяг, вишиті рушники - 53,7%, українську мову - 49, 9%. Українська народна пісня і національні страви символізують Україну на думку близько 42% респондентів.
У символічних уявленнях українців поступово послаблюються позиції етнографічних, стереотипізованих символів (калина, галушки, рушники).
Головним персоналізованим символом України, на думку переважної більшості респондентів (69,5%), залишається Тарас Шевченко. Другий рядок у рейтингу історичних діячів або видатних сучасників, які символізують Україну, найчастіше займає Леся Українка - як символ її сприймають 46,8% респондентів.
Позиції Богдана Хмельницького в цьому році значно знизилися. У 2019 він був символом України для 45,5% респондентів і займав 3-е місце в рейтингу, а в цьому році - 29,9% і 5-е місце відповідно.
Згідно з даними опитування, суттєво змінилися уявлення українців про те, хто в першу чергу несе відповідальність за ту складну політичну та соціально-економічну ситуацію, в якій протягом останніх років перебуває Україна.
Зараз респонденти найчастіше називають головним винуватцем Російську Федерацію, тоді як ще порівняно недавно громадяни були більш схильні звинувачувати владу на чолі з Петром Порошенком.
У 2018 році покладали провину на владу Порошенко 56,3% респондентів, в Російську Федерацію - 22,9%; в 2019 році - 54,6% і 37,1%, відповідно; в 2020 році - 38,3% і 25,5%, відповідно; в 2021 році - 30,8% і 32,4%, відповідно. На діючу українську владу на чолі з Володимиром Зеленським покладають відповідальність за актуальний стан справ в країні тільки 16,2% респондентів.
Опитування «Суспільно-політична ситуація в Україні» було проведено з 1 по 12 серпня 2021 року. У ньому брали участь українці у віці від 18 років і старше. Опитування проводилося методом інтерв'ювання, опитано було 1200 респондентів у всіх регіонах України, за винятком АР Крим, Севастополю і тимчасово окупованих окремих районів Донецької та Луганської областей. Похибка вибірки становить 3,2%.
Символами України за кордоном найчастіше називають «Кобзар» Тараса Шевченка, гімн України, лідера Народного Руху України В'ячеслава Чорновола, а також пісні Святослава Вакарчука, Кузьми Скрябіна та творчість Ліни Костенко.
Народжене 30 років тому покоління людей за своїми поглядами, ідей, цінностей і мріям помітно відрізняється від інших демографічних груп.
Більшість українців підтримують вступ України до Північноатлантичного альянсу (НАТО) і Європейський союз. За вступ до ЄС виступають 64%, а в НАТО - 54%.