Новий прем'єр Молдови має намір повернути в країну втікачів політиків
Новий прем'єр-міністр Молдови Майя Санду повідомила, що має намір зробити все можливе для того, щоб повернути в країну політиків-втікачів.
«Я бачила деяких румунських політиків, які виїхали в Коста-Ріку і яких було екстрадовано. На землі не так багато місць, де вони зможуть сховатися», - заявила прем'єр-міністр Молдови, додавши, що вони не зможуть жити спокійно, передає point.md.
«Очевидно, що є ймовірність їх спроби взяти реванш, вони можуть повернутися і спробувати відновити свої сили, але їм буде дуже складно, оскільки громадяни відчули смак свободи, і я впевнена, що ми ніколи не дозволимо нікому робити те, що зробив Плахотнюк» , - додала прем'єр.
Нагадаємо, політичне «двовладдя», що виникло у Республіці Молдова, може призвести до федералізації країни і спровокувати дестабілізацію внутрішньополітичної ситуації в Україні.
24 лютого 2019 року у Молдові відбулися парламентські вибори. Волевиявлення відбулося за змішаною системою: 50 депутатів обрали за партійними списками, а 51 – за мажоритарними округами. У багатомандатному окрузі Партія соціалістів Республіки Молдова набрала 31,15%, проєвропейський блок ACUM – 26,84%, керівна Демократична партія – 23,62%, партія «Шор» – 8,32%.
9 березня Конституційний суд (КС) затвердив результати лютневих виборів, і почався тримісячний термін, відведений на формування парламентської більшості та уряду. Однак зробити це у відведений термін не вдалося і 7 червня КС ухвалив рішення про завершення мандата парламенту 10-го скликання через його нефункціональність, визначену рамками Конституції. Однак у тексті Основного закону йдеться саме про термін у «три місяці», а не 90 днів. Тому депутати-соціалісти і блок ACUM не визнали постанови суду і 8 червня провели засідання парламенту. На ньому було обрано спікера – Зінаїду Гречану з числа Партії соціалістів та призначені віце-голови парламенту, а також глава уряду Майя Санду від блоку ACUM. Президент Ігор Додон підписав указ про призначення Санду.
Однак Конституційний суд на засіданні 9 червня визнав усі зазначені призначення такими, що не відповідають Конституції, повернув колишнього прем’єр-міністра Павла Філіпа від Демократичної партії Молдови на посаду в.о. глави уряду, а також оголосив про розпуск парламенту і проведення позачергових виборів 6 вересня 2019 року. Також КС у безапеляційному порядку відсторонив від займаної посади президента Ігоря Додона і тимчасово поклав повноваження з управління Республікою на Філіпа.
У відповідь Додон назвав ці дії КС узурпацією влади, заявивши, що правляча Демократична партія не бажає мирно передати владу новообраному парламенту. Створена в парламенті коаліція ухвалила декларацію про визнання Молдови «захопленою державою». У документі повідомлялося про анулювання змішаної виборчої системи і висловлювався вотуму недовіри Конституційному суду за його незаконні рішення, що суперечать законодавству.
11 червня Ігор Додон своїм указом скасував указ в.о. президента Павла Філіпа про розпуск парламенту. Таким чином у Молдові склалося двовладдя з двома урядами і новою парламентською більшістю.
У Кишиневі відбулися протести, організовані Демократичною партією під керівництвом її глави – найбагатшого громадянина Молдови, олігарха Владислава Плахотнюка. Мітингувальники вимагають виконання рішення Конституційного суду та проведення дострокових парламентських виборів у вересні.
У Європейському союзі заявили про готовність співпрацювати з новим урядом. Обережні заяви на підтримку нової коаліції та уряду, зробили також у США і НАТО.