Новий закон про незаконне збагачення: за що посадять чиновників

Новий закон про незаконне збагачення: за що посадять чиновників

Марія Гелюх
Автор
Марія Гелюх
UA.NEWS
Поділитись:

Президентський закон про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення набув чинності 28 листопада. Це означає, що чиновники, спіймані на володінні необґрунтованими або незаконними активами, понесуть покарання, згідно із новою статтею Кримінального кодексу України. Включаючи конфіскацію майна незаконного походження. Розповідаємо детально.

Передісторія прийняття

Після того, як Конституційний Суд України в лютому 2019 року скасував статтю про незаконне збагачення у попередній редакції, європейські партнери, МВФ та антикорупціонери вимагали від влади повернути відповідну норму. Свого часу ця стаття була умовою отримання Україною безвізового режиму із Євросоюзом.

Рішення про скасування КСУ мотивував неконституційністю статті. Нібито норма порушує права людини і основоположний принцип презумпції невинуватості і неприпустимість залучення особи до відповідальності «за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів».

Фактично, рішення Суду нівелювало результати роботи антикорупційних відомств і ставило під сумнів реалізацію усієї антикорупційної реформи в країні. Більше 50 справ НАБУ із кримінальним переслідуванням корумпованих чиновників були заморожені.

У своїй передвиборчій програмі Володимир Зеленський говорив про нульову толерантність до корупції. У перший день роботи нового парламенту, 29 серпня, президентський законопроект про повернення кримінального покарання за незаконне збагачення було подано до Верховної Ради. 11 вересня, його проголосували у першому читанні, а 31 жовтня – у другому. Рішення підтримали 259 народних депутатів, 227 від фракції «Слуга народу», 19 від «Голосу», 7 – від «Європейської Солідарності» і 6 позафракційних політиків.

Ключові норми Закону

Закон «Про конфіскацію незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за придбання таких активів» вводить кримінальну відповідальність для чиновників, чиї придбані активи перевищують законні доходи більш ніж на 6,5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (близько 6,243 млн гривень на 2019 рік).

У кримінальному праві в частині кваліфікації злочинів сумa неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, що дорівнює 960,50 грн.

«Під придбанням активів слід розуміти придбання їх особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, а також придбання активів у власність іншою фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що таке придбання було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо або побічно здійснювати стосовно таких активів дії, тотожні за змістом здійснення права розпоряджатися ними»
— Закон № 263-IX

Покарання передбачене у вигляді позбавлення волі на термін від 5 до 10 років, включаючи заборону займати певні посади або вести певну діяльність на строк до 3 років. Під активами розуміються гроші, нерухомість, інше майно або майнові права, нематеріальні активи, включаючи криптовалюту, обсяги зниження фінансових зобов’язань, роботи і послуги, надані чиновнику.

Законні доходи – це доходи, підтверджені офіційно – заробітна плата, пенсія, відсотки по рахунках, грошові заощадження, кошти на рахунках в банку, дорогоцінні метали та кошти, позичені третім особам.

«Позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави пред’являється за активами, придбаними після дня вступу в силу цього закону, якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також за доходами від цих активів»
— Закон № 263-IX

Документом вводиться громадянська конфіскація майна за умови, якщо необґрунтовані доходи чиновника перевищують законні доходи, починаючи від 1 млн грн. Справи про незаконні активи розглядає Вищий Антикорупційний Суд.

Якщо відповідачем у справі про необґрунтовані активи є суддя або працівник апарату Вищого Антикорупційного Суду, така справа розглядається місцевим судом і його апеляційною інстанцією в межах територіальної юрисдикції.

«Позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави подається і представництво держави в суді здійснюється прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави за активами працівника Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або активів, придбаних іншими особами в передбачених цією статтею випадках, звернення до суду і представництво держави в суді здійснюються прокурорами Генеральної прокуратури України за дорученням Генерального прокурора»
— Закон № 263-IX

Значення Закону

Як вважають в «Слузі народу», прийнятий документ – відновлення справедливості, коли необґрунтована амністія на корупцію, дарована Конституційним судом своїм рішенням, усунена.

Експерти не виключають, що КС може аналогічно визнати статтю про відповідальність за незаконне збагачення неконституційною. Але поточна норма була виписана відповідно до рекомендацій Суду і зробити це повторно буде складніше, вважає Дарина Каленюк, антикорупційний експерт.

Деякі аналітики вважають, що чиновників варто карати і за дрібніші порушення, тобто знизити поріг «корупційності» справ.

Попередня стаття про незаконне збагачення жодного разу не застосовувалася на практиці. Норма існувала, але не працювала. Цікаво, як скоро запрацює нова стаття і чи дочекається суспільство обіцяних посадок топових корупціонерів.

Автор: Марія Гелюх
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!