Низька мотивація: чисельність зайнятих в економіці країни-агресора стрімко падає
Економіка країни-агресора продовжує стрімко скочуватися в демографічну яму. За січень-листопад минулого року природне зменшення населення в країні прискорилася на 43% і склала 285,7 тисячі осіб, повідомила державна служба статистики РФ.
Економічно активна частина населення країни-агресора скорочується ще швидше. За минулий рік чисельність працездатного населення в цілому по країні скоротилася на 792,2 тисячі осіб, йдеться в січневій доповіді «Картина ділової активності» міністерства економічного розвитку країни-агресора.
Пори те, що смертність росіян скоротилася на 29,1 тисячі осіб, темпи падіння народжуваності перевищили смертність вчетверо - 116,3 тисячі осіб.
В цілому по країні кількість народжених перевищила число померлих в 1,2 раза, але на рівні регіонів статистика, як і раніше, наблизилася впритул до рівня демографічної катастрофи: в 32 суб'єктах федерації вмирає в 1,5-2 рази більше людей, ніж народжується.
Цей процес не здатен збалансувати навіть гігантський приплив мігрантів, який у 2019 році прискорився вдвічі: за 11 місяців в РФ прибули на заробітки 259,4 тисячі осіб проти 119 тисяч за той же період 2018 року.
В підсумку загальна чисельність населення скорочується другий рік поспіль — на 35,6 тисячі осіб (146,7 мільйона на 1 січня 2020 року).
Ще швидшими темпами стискається економічно активна частина населення країни-агресора. Протягом минулого року чисельність працездатного населення в цілому по країні скоротилася на 792,2 тисячі осіб, йдеться в повідомленні Мінекономрозвитку за січень.
Причини такого спаду є різні, але більшість росіян не погоджуються з рівнем оплати праці. Про це можуть також свідчити невдоволеність поточним місцем праці: 74% росіян хочуть змінити роботу, зазначає російське видання «Медуза» (рис. 1).
Рисунок 1 – Основні проблеми працевлаштування з погляду пересічних громадян
Згідно зі звітом Мінекономрозвитку, в середньому кожен місяць економіка країни-агресора втрачає 66 тисяч робочих рук. Саме стисненням робочої сили, на яку тисне стрімке старіння населення, пояснюється зниження офіційного безробіття, яка, згідно з Росстату, оновлює історичні мінімуми - 4,6% (проти 4,8% рік тому).
Оцінка тенденцій та факторів ринку праці
В міністерстві зазначають, що скорочення пропозиції трудових ресурсів надало підтримку динаміці заробітних плат. За січень-листопад 2019 р номінальне зростання заробітної плати в цілому по економіці становив 7,2% р/р (у 2018 році - 11,6%). З урахуванням вищих темпів інфляції на початку року уповільнення зростання заробітних плат в реальному вираженні було більш істотним — до 2,5% р / р у січні-листопаді (у порівнянні з 8,5% р/р у 2018 році).
При цьому, на відміну від попереднього року, коли на динаміку заробітних плат впливало виконання зобов'язань щодо підвищення оплати праці окремих категорій працівників бюджетної сфери, у 2019 році випереджаюче темп зростання заробітних плат спостерігався в позабюджетному секторі, зазначають в відомстві (рисунок 2).
Рисунок 2 – Зарплата за період 11 міс. 2019 року, % р/р
Джерело: Росстат, розрахунки Мінекономрозвитку РФ.
Нагадаємо, на силовиків, держапарат та скупку іноземної валюти уряд витратив 9,396 трильйона рублів, або 151,5 млрд доларів США. Наголошуємо — це 51% від всіх витрат бюджету (18,22 трлн рублів, або 293,7 млрд. дол. США), зокрема, із всіх зібраних до бюджету податків і зборів – 46%, від загальних надходжень на рахунки уряду в ЦБ (податки + залучення боргу) – 43%. Тобто, на тлі посилення фіскального тиску наростили витрати на бюджетників — на силовиків, держапарат, а також скупку іноземної валюти.
Але, попри статистику, насправді чисельність зайнятих в економіці різко падає — на 598,6 тисячі осіб у річному вимірі. Та ці темпи все ж повільніші, ніж швидкість, з якою скорочується економічно активне населення країни. Різниця - 193,7 тисячі осіб за 12 місяців — і є скорочення безробіття, про яке так рапортує Росстат (рис. 3).
Рисунок 3 – Рівень безробіття
Джерело: Росстат, розрахунки Мінекономрозвитку РФ.
У звіті міністерства економічного розвитку зазначено: «Скорочення пропозиції трудових ресурсів надало підтримку динаміці заробітних плат», пише відомство: за січень-листопад зарплати зросли на 7,2% в номінальному вираженні й 2,5% - в реальному, тобто з урахуванням інфляції.
Отже, зарплати зросли лише на 2,5% в реальному вираженні та, згідно з даними Росстату, повернулися на докризові рівні. Однак якщо перерахувати фонд оплати праці в долари (540 млрд доларів на рік), то купівельна спроможність споживачів повернулася у 2007 рік, наголошують експерти.
Рівень бідності продовжив зростати, попри зниження прожиткового мінімуму майже на 600 рублів: до кінця третього кварталу 13,1% населення знаходилося за офіційною межею бідності.
На відміну від чиновників, пересічні громадяни залишилися в режимі затягнутих поясів, попри збільшення збори до бюджетів усіх рівнів.
Російська модель ринку праці радикально відрізняється від західної, це помітно з початку 1990 років, зазначає директор Інституту соціального аналізу і прогнозування РАНХіГС.
«У той час як в більшості країн світу компанії скорочують виробництво і чисельність персоналу за часів економічних потрясінь, в Росії, побоюючись загострення соціальної напруженості, всі учасники ринку поводяться зовсім по-іншому. Щоб звільняти неефективних працівників, роботодавці натомість знижують заробітну плату», - зазначає експерт.
«Крім того, російський ринок праці вдається до системи прихованого безробіття, в умовах якої працівників переводять на скорочений тиждень, відправляють у неоплачувану відпустку або зменшують робочий час та темпи виробництва, — продовжує вона. - Робочі приймають цю систему, а причиною є невелика кількість реальних альтернатив — ризик не знайти нову роботу лякає людей навіть у великих мегаполісах».
«Держава також цілком задоволена таким станом у відносинах роботодавців та працівників, оскільки, це гарантує, що ніколи не буде великого напливу людей, які потребують допомоги по безробіттю в РФ», - резюмує експерт.
Нагадаємо, попри колосальні нерозв’язані проблеми економічного розвитку, поточна політика обумовлена на тлі погіршення відносин із Заходом, і такий підхід культивується президентом країни-агресора, а відтак зміни малоймовірні, наголошують експерти.