Интервью с заложником из автобуса в Луцке. Я говорил по телефону с двумя заложниками - Руслана и Андрей, террорист общался через них. Интервью с Андреем:
«- Хто ви, як ви потрапили до автобусу?
- По професії я - програміст, живу та працюю в Луцьку. Вчора зранку вирішив з*їздити з сином до села. Сину 22 роки.
- Як відбулось захоплення автобусу?
- Через кілька хвилин як ми сіли, зайшов цей Максим, сів за нами. Як тільки автобус виїхав з автостанції, він дістав автомат, гранати, підійшов до водія та заявив, що він захопив автобус. Майже одразу він зробив кілька пострілів у стелю, щоб показати, що він говорить серйозно і його вимоги треба виконувати. Він наказав заїхати до центру на Лесі Українки. Закрив двері, штори на вікнах. Сказав, що його вимоги викладені у соцмережах. Потім він зателефонував до поліції та повідомив про захоплення
- Що вимагав від заручників злочинець? Про що ви спілкувались?
- Він говорив монологами, ми намагались не провокувати, не сперечались. Він сказав передзвонити родичам, щоб вони зробили розголос та повідомили ЗМІ, щоб був резонанс та не було штурму. Сказав подивитись, чи є новини на сайті Цензор.Нет, я подивився по телефону, що є, тоді він сказав що хоче поспілкуватися з кимось з журналістів. Я попросив дружину знайти контакти. Потім мені передали ваш телефон, я вас набрав. Він також вимагав набирати й інші видання. Пам*ятаю, як він спілкувався з Дойче веле. Спілкувався з журналістами однаково - його цікавило тільки чи знають журналісти про його вимоги, чи усі побачили його звернення, ну і щоб не було штурму. Потім забрав телефони.
- Він діяв раціонально або здавався психічно неврівноваженим? Ви його боялись? Він погрожував вам?
- Він діяв раціонально. Були моменти, коли він погрожував. Щоб вікна не відчиняли. Водієві погрожував, щоб не тікав. Навіть наручниками його прикував.
Хоча з іншого боку намагався діяти ввічливо, не кричав. Коли робив постріли, то бабці на першому сидінні стало зле, її трясло після пострілів, то він її заспокоював. Виявляється, що він узяв з собою воду, заспокійливі пігулки, від головної болі, і пропонував все це нам.
- Чи міг він вбивати, чи відчували ви загрозу?
- Коли хтось підходив він стріляв. Дрон його дуже вивів з себе, стріляв по дрону.
- Коли він заспокоївся та вирішив здатися?
- Після розмови з президентом. Вони говорили з президентом хвилин 15. Потім він побачив повідомлення у президента на сторінці, на яке очікував, і одразу почав роззброюватися, повернув нам усім телефони. Потім він приніс нам усім вибачення і вийшов здаватись.
- Як ви сприйняли дивний захват терориста, адже його затримали двічі, другий раз з БТРом та світло-шумовою гранатою?
- Чесно кажучи, з БТРом це виглядало як цирк, бо все закінчилось, а знов почали. Було дивно спостерігати.
- Вам не здалася вам уся ця історія виставою?
- Мені здалось, що він був дуже націлений на виконання його вимог, і домігся цього, ось і усе.
- Як ви себе зараз почуваєете?
- Нормально почуваю, спав нормально».
Матеріал опубліковано мовою оригіналу. Джерело: Facebook.
