«Обіцяти - не виконувати»: як Україна реалізувала вимоги МВФ у 2017 році

«Обіцяти - не виконувати»: як Україна реалізувала вимоги МВФ у 2017 році

Марія Гелюх
Автор
Марія Гелюх
UA.NEWS
Поділитись:

У фіналі року, що минає міжнародні партнери України підводять підсумки спільної роботи і допомоги Києву в 2017 році. 26 грудня постпред Міжнародного валютного фонду в Україні Йоста Люнгман висловився про виконання програми співпраці з фінустановою та ризики, закладені у бюджеті країни на 2018 рік.

Основний меседж МВФ – готовність продовжувати роботу з Україною. Навіть незважаючи на те, що більшість вимог в рамках фіндопомоги на цей рік влада не виконала:

«У нашому діалозі з владою ми сфокусовані, як і раніше, на успішне впровадження діючої програми. Вона, на наше переконання, відповідає потребам сьогодення і важлива для забезпечення стійкого зростання, плодами якого зможе скористатися все населення – саме те, що так потрібно Україні»

Вимоги МВФ, під які країна отримувала фінансову допомогу, досить жорсткі і багато з них антисоціальні. Шокову терапію, як називають умови фонду для України, уряд не ризикнув виконувати повною мірою. Частково з причини побоювання народних хвилювань, частково – через відсутність політичної волі приймати непопулярні заходи проти самих себе.

Від виконання програми залежить не тільки отримання майбутніх траншів, які на думку аналітиків і влади потрібні Україні, а й інвестиційна привабливість держави. Багато західних інвесторів перед заходом в Україну цікавляться статусом виконання маяків МВФ. Аналізуємо, як Київ реалізував програму фонду у поточному році.

Ключові умови програми у 2017 році

Київ працює з МВФ за програмою «Механізм розширеного фінансування». Вона розрахована на 4 роки, до весни 2019. Всього в рамках програми було домовлено про виділення Україні 17,5 млрд доларів США. З них країна отримала 8,7 млрд доларів.

Цілі програми:

«Особливий наголос на питаннях податково-бюджетного і фінансового секторів, а також на структурних реформах, покликаних поліпшити бізнес-середовище і подолати корупцію, оживити енергетичну та земельну реформи і наростити економічну ефективність шляхом реформування і приватизації держпідприємств»

Останній транш на суму 1 млрд доларів, переведений в квітні 2017 року, зобов’язав Україну до нових вимог. Як відзначають експерти, в поточному році уряд повернув МВФ 1,26 млрд доларів за старими кредитами, тобто на 26 млн доларів більше виділеної за рік допомоги.

З усіх основних зобов’язань, які Україна взяла на себе, станом на сьогоднішній день виконано менше 50%. З того, що зроблено, зафіксовані затримки по термінах реалізації або відсутність повноти перетворень.

Реструктуризація «Приватбанку»

В рамках реструктуризації проблемних кредитів «Приватбанку», Україна взяла на себе зобов’язання вибрати міжнародну фірму, яка буде вести переговори і повертати борги фінустанови. З цим завданням уряд впорався. Націоналізований банк підписав угоду про співпрацю з консорціумом міжнародних компаній Rothschild & Co.

Прийняття пенсійної реформи

Уряд провів масштабну пенсійну реформу з невеликою затримкою за термінами. З головних нововведень:

  • осучаснення пенсій, що торкнулося 6 млн громадян;
  • нова формула розрахунку виплат на підставі єдиного показника середньої зарплати по країні;
  • впровадження «коридору» для пенсійного віку і страхового стажу;
  • можливість «доплати» за стаж і компенсації фактичної нестачі стажу;
  • зміни пільгової політики – відмова від дострокового виходу на пенсії працівникам сфери освіти, медицини, силових відомств та соціальної сфери з 2018 року.

З нюансів, які не влаштовують МВФ – прийняття правок до законодавства про збереження пенсій для тих громадян, які не мають достатнього страхового стажу. Згідно з новими правилами, страховий стаж в Україні підвищується з 15 до 25 років, починаючи з 2018 року. А протягом наступних 10 років (до 2028 року) до 35 років загального трудового періоду. Тим, кому не вистачить трудового стажу для пенсії, пропонується його докупити. Так уряд вийшов із ситуації не підвищувати пенсійний вік.

Монетизація субсидій

Київ виконав зобов’язання затвердити на рівні уряду рішення про монетизацію субсидій для компаній-постачальників послуг. В рамках масштабної реформи ЖКГ-ринку, це перший етап перетворень, який почне працювати з 2018 року. Заміна пільг на оплату житлово-комунальних послуг грошовою компенсацією держави означає:

  • розрахунки безпосередньо з Держказначейства без будь-яких протоколів;
  • чіткі терміни проведення розрахунків до 24 числа кожного місяця;
  • самостійний вибір виконавцями послуг постачальника енергоносіїв і розрахунки «живими» грошима від субсидій;
  • прозоре нарахування субсидій за фактичним обсягом спожитих послуг і виключення «ручного» втручання.

Монетизація на рівні постачальників – крок на шляху до відкритого ринку енергопослуг та вільної конкуренції. Питання, яке залишається відкритим і не реалізованим за програмою з МВФ – створення загальної урядової бази одержувачів соціальної допомоги.

Перегляд системи комунального субсидування

Перегляд політики субсидування з метою підвищення адресності влада виконала частково. Перегляд відбувся і згідно з даними Міністерства соціальної політики, загальна кількість сімей, які отримали субсидії на 2017-2018 опалювальний сезон, скоротилася приблизно на 1 млн – до 6,6 млн сімей. При цьому з бюджету витрачено 68,8 млрд грн замість запланованих 47 млрд грн.

За повідомленням міністра соціальної політики Андрія Реви, в бюджеті на майбутній рік ця цифра збільшиться. Закладено 55 млрд грн. За рахунок фінансування комунальних пільг в розмірі 7 млрд грн і 9 млрд грн накопичених боргів за субсидії сума зросте. Фактично мова йде про 71 млрд гривень.

«На сьогоднішній день загальна сума витрат за цією статтею становить 71 млрд гривень»

На думку МВФ, збільшення витрат держбюджету – один з основних ризиків для стабільності економіки України, говорить Люнгман:

«Ризики, які ми бачимо, полягають у дуже швидкому зростанні поточних видатків, темп росту яких істотно перевищує номінальне зростання економіки, і в істотному уповільненні деяких реформ. У сукупності це буде шкодити конкурентоспроможності України, а в кінці кінців буде загрожувати її борговій стійкості»

Що стосується коригування соціальних норм протягом опалювального сезону – уряд скоротив деякі соціальні нормативи. Все, що споживається понад ці норми, оплачується за повним тарифом.

Ухвалення закону про антикорупційний суд

Епопея навколо закону про антикорупційний суд продовжиться в 2018 році. Спочатку Київ зобов’язувався створити спеціалізований суд ще навесні 2017 року. Але рішення відкладалося, чим викликало періодичну критику влади з боку міжнародних партнерів.

Як відомо, 22 грудня президент вніс до парламенту свій законопроект про антикорупційний суд. Відомо, що документ містить рекомендації Венеціанської комісії та міжнародних експертів. Детальніше про закон про антикорупційний суд від Порошенка ми писали тут.

Влада очікує його розгляду і прийняття в січні 2018 року, а імплементації – протягом 6-8 місяців майбутнього року.

Створення бюро розслідування фінансових злочинів

Ця вимога також залишається поки тільки на папері. На початку грудня президент анонсував розробку законопроекту про створення Національного бюро фінансової безпеки України:

«Ми зараз шліфуємо інший законопроект – про Національне бюро фінансової безпеки України. Бюро відлучить від впливу на економіку і бізнес і ГПУ, і СБУ, і НАБУ, і МВС, – не кажучи вже про податкову чи поліцію, чи то міліцію»

Закон про обіг сільськогосподарських земель

Згідно з програмою співпраці, Україна повинна була прийняти закон про обіг сільськогосподарських земель і скасувати тим самим мораторій на їх продаж з кінця 2017 року. Скориставшись тим, що МВФ скорегував критерій важливості реформ і на перше місце поставив новий закон про приватизацію, Рада проголосувала за продовження мораторію на 2018 рік.

Крім цих вимог, МВФ також наполягав на прийнятті нового закону про приватизацію держоб’єктів та підвищення тарифів на газ з урахуванням зростання ціни за імпорт. Поки що ці позиції також залишилися без реалізації.

Останні коментарі МВФ щодо бюджету на 2018 рік містять критику. Зокрема, фонд сумнівається в реалістичності надходжень до державної скарбниці і, як уже згадувалося, стурбований зростанням витрат.

До сьогоднішнього дня в стосунках з головним кредитором України Києву вдавалося балансувати між обіцянками та їх практичною імплементацією. Правда, як стверджують аналітики, це обійшлося країні в як мінімум один перерахований транш. У майбутньому році влада очікує два пакети фіндопомоги загальною сумою 3,5 млрд доларів США і прекрасно усвідомлює, що за відсутності виконання вимог перерахування можуть бути істотно відстрочені.

Марія Гелюх

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Автор: Марія Гелюх
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: