Облікову ставку НБУ залишив незмінною: економічні передумови та деталі рішення

Облікову ставку НБУ залишив незмінною: економічні передумови та деталі рішення

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

В НБУ відбулося чергове засідання членів Комітету з монетарної політики для перегляду рівня чинної облікової ставки. Правління Національного банку ухвалило рішення залишити облікову ставку без змін на рівні 17,5% річних.

Узагальнюючи підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, основною причиною залишити без змін облікову ставку є необхідність  убезпечення від інфляційних ризиків, які посилилися з моменту ухвалення попереднього рішення у квітні, та досягнення цілі 5% у наступному році.

В Нацбанку наголосили, що за два останні місяці поспіль споживча інфляція перевищувала прогноз Національного банку. У квітні вона становила 8,8% у річному вимірі, а у травні, за оцінками НБУ, продовжила прискорюватися. Та варто зазначити, прискорення інфляції зумовлене насамперед тимчасовими факторами, зокрема: зростанням цін на окремі види овочів та паливо.

В Національному банку України вибудовують оптимістичні прогнози щодо дії ключових інфляційних факторів у другій половині року внаслідок  впливу надходження у продаж овочів нового врожаю, а також здешевлення енергоресурсів на світовому ринку.

В НБУ наголошують, що реальне значення облікової ставки залишається на достатньому рівні, забезпечуючи необхідну для уповільнення інфляції жорсткість монетарної політики.

Відтак, фундаментальний інфляційний тиск і надалі поступово знижувався. Про це свідчить уповільнення базової інфляції відповідно до прогнозу НБУ починаючи з 2019 року. Протягом відповідного періоду також спостерігалося покращення  інфляційних очікувань.

Водночас, спостерігалося стрімке розширення внутрішнього попиту. Зокрема, високими темпами зростали соціальні виплати, заробітні плати, роздрібний товарооборот, будівництво та промисловість.

Також упродовж останніх тижнів зросла волатильність на фінансових ринках, спричинена внаслідок дії таких факторів:

  • реакція ринку внаслідок поширення в інформаційному просторі спекуляцій на тему зовнішнього державного боргу;
  • невизначеність подальшої фінансової підтримки з боку Міжнародного валютного фонду до формування нового уряду;
  • судові процеси, які й надалі істотно посилюють загрози для фінансової стабільності.

Нагадаємо, оприлюднений у квітні макроекономічний прогноз НБУ передбачав поступове уповільнення інфляції до 6,3% на кінець 2019 року та 5,0% на кінець 2020 року. Основним припущенням цього прогнозу була подальша реалізація Україною своїх зобов’язань за програмою співпраці з МВФ. Однак наразі обговорення подальшої фінансової підтримки з боку МВФ та, як наслідок, пов’язаного фінансування відкладено до формування нового уряду. Це посилює вразливість економіки України та може зумовити збільшення волатильності на фінансових ринках.

Зазначені ризики в разі їх реалізації можуть мати масштабні наслідки, оскільки загрожують припиненням підтримки з боку міжнародних партнерів та ускладненням доступу до фінансових ресурсів на тлі пікових виплат за державним боргом.

Також Правління НБУ відзначило, що розширення внутрішнього попиту може стримувати послаблення фундаментального інфляційного тиску.

Вагомою залишається й решта ризиків – як зовнішніх, так і внутрішніх, на які Національний банк звертав увагу під час попереднього рішення з монетарної політики. Зокрема, в країні зберігається невизначеність, яку традиційно зумовлюють електоральні настрої.

З-поміж зовнішніх ризиків не втратили актуальності ризики для України, які обумовлені погіршенням зовнішніх умов через можливий перехід світової економіки у фазу рецесії, а також зниження світових цін на сировинні товари.

Ризики більш стрімкого сповільнення світової економіки останнім часом зростають на тлі посилення геополітичної напруги, стрімкого зниження темпів зростання Єврозони, підвищення волатильності на фінансових ринках. Зміна зовнішніх умов позначиться на надходженнях валюти в країну.

Мала та відкрита  економіка України, яка орієнтована на експорт агропродукції, сировини і напівфабрикатів з низькою доданою вартістю,  істотно залежить від світових цін на сировину і ситуації в економіках країн, наших основних торговельних партнерів.

Варто зазначити, що після прискореного зростання протягом останніх двох років НБУ прогнозує в 2019 році суттєво уповільнення динаміки світової економіки. Наростання геополітичних конфліктів та дія протекціоністських заходів обумовлюватимуть звуження попиту та скорочення темпів зростання світової торгівлі. Найбільше від вищезазначених факторів потерпатимуть країни Єврозони та окремі ринки, що розвиваються, зокрема Туреччина.

Позбавлений оптимізму  прогноз розвитку економік країн, що є основними торговельними партнерами України. У більшості з них очікується зниження темпів зростання у 2019 році в порівнянні з 2018 роком: в Туреччині на 1 процентний пункт, в зоні євро на 0,7 процентних пунктів, в Польщі та Чехії — на 0,5 процентних пунктів, в Білорусі — на 0,7, в РФ — на 0,2 процентних пункти.

У результаті, середньозважений показник темпів економічного зростання країн – основних торговельних партнерів України є песимістичним на всьому прогнозному горизонті,  а у 2019 році найбільш істотним: до 2.3%.

Додатковим негативним чинником залишається  невизначеність щодо обсягів транзиту газу через Україну з 2020 року внаслідок будівництва обхідних газопроводів у Європу, а також перебіг військового конфлікту та нові торгові обмеження з боку Росії.

В підсумку зазначимо, попри погіршення зовнішньоекономічних умов та внутрішньої економіки, Правління Національного банку, як і раніше, припускає, що цикл пом’якшення монетарної політики може продовжитися за умови стійкого покращення інфляційних очікувань та послаблення інфляційних ризиків.

 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: