Обмін полоненими: хто з українців повернувся додому

Обмін полоненими: хто з українців повернувся додому

Валерій Савицький
Автор
Валерій Савицький
UA.NEWS
Поділитись:

У неділю, 7 вересня в аеропорту «Бориспіль» приземлився літак, який доставив з Росії звільнених українців. Серед них – 24 захоплених у Керченській протоці моряка і 11 політичних в’язнів.

Українські моряки. 24 військовослужбовці

25 листопада російські військовослужбовці захопили катери ВМС України «Бердянськ» і «Нікополь», а також буксир «Яни Капу», які мали намір пройти через Керченську протоку до Азовського моря. 24 моряків, які перебували на кораблях, затримали і перевезли до Москву. Їх звинуватили у незаконному перетині російського кордону. В ОБСЄ та ООН моряків визнали військовополоненими. Міжнародний трибунал ООН з морського права 25 травня зобов’язав РФ звільнити моряків, однак Кремль проігнорував цю вимогу.

Під час захоплення на борту рейдового буксира ВМС України «Яни Капу» перебували: Володимир Лісовий (капітан 3-го рангу), Олег Мельничук (командир, старшина), Володимир Терещенко (старший матрос), Віктор Безпальченко (старший матрос), Юрій Будз (мічман), Сергій Чуліба (старшина, механік), Володимир Варімез (старший матрос), Михайло Власюк (старший матрос), Євген Семідоцький (матрос), Андрій Шевченко (мічман).

На борту катера ВМС «Бердянськ» перебували: Денис Гриценко (капітан 2-го рангу), Роман Мокряк (командир, лейтенант), Андрій Артеменко був поранений під час обстрілу (старший матрос), Богдан Головаш (старший матрос), Юрій Без’язичний (старший матрос), Андрій Ейдер (матрос), Василь Сорока (співробітник контррозвідки СБУ, старший лейтенант).

На борту катера ВМС «Нікополь» перебували: Богдан Небилиця (командир, старший лейтенант), Сергій Попов (капітан-лейтенант), Андрій Оприско (старший матрос), В’ячеслав Зінченко (старший матрос), Сергій Цибізов (матрос), Владислав Костишин (старшина першої статті), Андрій Драч (офіцер контррозвідки СБУ)

Інфографіка: Фокус

Роман Сущенко

Журналіст, кореспондент національного інформаційного агентства «Укрінформ» у Франції. Романа Сущенко затримали в Москві 30 вересня 2016 року, куди він приїхав до родичів на час відпустки. Про затримання українця правозахисники дізналися лише 2 жовтня, коли прибули до Лефортово перевіряти умови утримання ув’язнених.

Кримінальну справу було порушено за статтею 276 КК РФ – «шпигунство». У ФСБ РФ заявили, що Сущенко начебто полковник і кадровий співробітник Головного управління розвідки Міноборони України, який був затриманий під час збору «відомостей про діяльність Збройних Сил Росії». На суді Сущенко не визнав себе винним і попросив суд виправдати його. Однак Московський міський суд засудив його до 12 років колонії суворого режиму.

Володимир Балух

Фермер і громадський діяч з Криму. У 2006 і 2010 роках балотувався до Верховної ради АРК від «Ради українських націоналістів». Після анексії Кримського півострова у 2014 році відмовився отримувати російський паспорт і знімати український прапор з будинку.

Балуха затримали у грудні 2016 року після обшуку. Його причиною стала підозра в крадіжці автозапчастин. У ФСБ стверджували, що на горищі будинку Балуха в селі Серебрянка знайшли патрони і тротилові шашки. Було відкрито кримінальну справу за статтею «Незаконне зберігання зброї і боєприпасів». У серпні 2017 року проти Балуха відкрили ще одну кримінальну справу за начебто напад на начальника СІЗО. У липні 2018 року по сукупності двох справ українця засудили до п’яти років колонії загального режиму і штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Балух до останнього часу перебував у колонії №4 у місті Торжок Тверської області. Останнім часом здоров’я Балуха суттєво погіршилося.

Олександр Кольченко

Уродженець Криму, був відомий, як антифашист і анархіст, неодноразово брав участь в акціях протесту. Працював археологом.

Був заарештований у травні 2014 року в Сімферополі за звинуваченням у підпалі офісу партії «Єдина Росія» і «Російської общини Криму». Також його звинувачують у приналежності до «Правого Сектору» та змові з Олегом Сенцовим, Геннадієм Афанасьєвим і Олексієм Чернієм з метою організації терористичних актів.

Кольченко заперечував свою провину. Захист стверджує, що він є громадянином України, сімферопольський суд це заперечував, наполягаючи, що він не встиг відмовитися від російського громадянства. Пізніше Генпрокуратура РФ таки визнала його українським громадянином. Кольченко засудили до 10 років в’язниці. Відбував термін у колонії №6 в місті Копейськ Челябінської області.

Олег Сенцов

Український режисер, сценарист і письменник. Був заарештований разом з Олександром Кольченко. Брав активну участь у Революції Гідності. У 2014 році часто їздив до Сімферополя, звідки він родом, де організовував мітинги «За єдину Україну» і допомагав українським військовим.

У справі про начебто підготовку терактів у Криму, режисер отримав 20 років позбавлення волі. Його, як і Кольченка, звинувачували в підпалі офісів, а також в тому, що він хотів підірвати меморіал «Вічний вогонь» і пам’ятник Леніну в Сімферополі.

Утримувався в колонії №8 «Білий ведмідь» в місті Лабитнангі в Ямало-Ненецькому автономному окрузі Росії. Оголошував голодування, також заявив, що просити про помилування не буде. На суді описував, що був викрадений, відчув на собі тортури і побиття.

З вимогою звільнити Сенцова виступали Human Rights Watch, Європейська кіноакадемія та низка інших організацій.

Микола Карпюк

Один з лідерів УНА-УНСО, заступник голови партії «Правий сектор». Учасник конфлікту в Придністров’ї, грузино-абхазького конфлікту та акції «Україна без Кучми». До лав «Правого Сектора» вступив під час Євромайдану.

Карпюка затримали російські прикордонники у березні 2014 року в Брянській області РФ. Його звинуватили в участі у Першій чеченській війні на боці Чеченської республіки Ічкерія. Карпюк заперечував, що взагалі колись перебував у Чечні.

У травні 2016 року суд в Грозному засудив Карпюка до 22,5 роки позбавлення волі. Свою провину він не визнав. Відбував термін у в’язниці «Володимирський централ» у місті Володимир. Під час укладення намагався накласти на себе руки, перерізавши горло цвяхом.

Станіслав Клих

Незалежний журналіст й історик. Поїхав до російського міста Орел, аби зустрітися зі своєю подругою з Росії, яка була від нього начебто вагітна. Його затримали в готелі 8 серпня 2014 року.

Клиха звинуватили в участі у Першій чеченській війні на боці Чеченської республіки Ічкерія і засудили до 20 років ув’язнення. Він звинувачення заперечує, стверджуючи, що ніколи не перебував у Чечні. Спочатку його відвезли до Єсентуки, а потім до П’ятигорська.

Адвокат змогла побачиться з ним лише через 10 місяців у СІЗО П’ятигорська. Тоді ж Клих написав листа до Європейського суду з прав людини. Він розповідав, що після затримання до нього застосовували тортури і вводили психотропні препарати. Він був етапований до в’язниці у місті Верхньоуральськ Челябінської області. Був переведений до психіатричної лікарні в Магнітогорську, пізніше його повернули до в’язниці.

Павло Гриб

Студент Києво-Могилянської академії, син колишнього офіцера прикордонної служби України. Гриба у серпні 2017 року було викрадено російськими спецслужбами в Білорусі, куди поїхав для зустрічі з росіянкою Тетяною Єршовою, з якою познайомився у соціальних мережах. Через два тижні стало відомо, що він знаходиться в СІЗО Ростова-на-Дону.

У РФ Гриба звинуватили в підготовці теракту в одній зі шкіл Сочі і в березні 2019 року засудили до шести років в’язниці.

Павло страждає портальною гіпертензією, йому потрібні медикаментозна підтримка, постійна жорстка дієта, а також операція. Адвокат розповіла, що він практично осліп, у нього загострився цироз печінки і погіршилося згортання крові.

Євген Панов

Уродженець Енергодара й учасник АТО. Фігурант так званої справи «кримських диверсантів». Російські силовики затримали Панова 7 серпня 2016 року під час поїздки до тимчасово окупованого Криму і назвали членом «агентурної мережі Головного управління розвідки України», який начебто планував теракти у складі диверсійної групи.

У липні 2018 року його засудили до восьми років колонії суворого режиму. Відбував вирок у колонії №6 в Омську. Адвокати Панова стверджують, що у нього погіршився зір і почалися проблеми зі здоров’ям.

Олексій Сизонович

Шахтар з Луганської області. Був затриманий у серпні 2016 року під час перетину кордону з Росією з боку міста Ізварине Луганської області. У РФ Сізоновіча назвали членом «диверсійної групи» і звинуватили в підготовці терактів на підконтрольних бойовикам територіях Донбасу, а також вибуху на вокзалі у Кам’янсько-Шахтинську Ростовської області.

Північно-Кавказький окружний військовий суд РФ у липні 2017 року засудив українця до 12 років позбавлення волі. Він відбував покарання в колонії №19 в Іркутську. Під час судового процесу Сизонович сказав, що «визнає свою провину і розкаюється», але пізніше розповів українським консулам, що його сильно били і катували електричним струмом після затримання.

Едем Бекіров

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області, кримськотатарський активіст, чоловік члена Меджлісу кримськотатарського народу Гульнари Бекірової.

Був затриманий 12 грудня 2018 року під час в’їзду в Крим. Він їхав на анексований півострів, аби відвідати хвору матір.

Йому інкримінували поширення і транспортування 12 кг тротилу і 190 бойових патронів.

Едем – інвалід I групи, у нього ампутована права нога нижче коліна, він носить протез, в серце поставлено чотири шунта. Крім того, Бекіров страждає на цукровий діабет. Діагнози Бекирова включені до прийнятого російським урядом перелік хвороб, що не допускають взяття під варту.

Наприкінці серпня Центральний районний суд Сімферополя змінив запобіжний захід Бекірову і відпустив його з СІЗО під зобов’язання про явку до суду.

Артур Панов

Незалежний журналіст, блогер, поет, український політичний активіст. Народився в Краснодоні Луганської області.

Брав активну участь в Революції Переваги, згодом – в АТО. Допомагав українським військовим, повідомляючи про дислокацію російських військ. Також активно співпрацював з українськими журналістами.

У 2015 році стало відомо, що Артур Панов перебуває в слідчому ізоляторі російського міста Таганрог. Як він опинився на території РФ – невідомо. Його звинуватили у підготовці терористичного акту на території Росії і 11 серпня 2017 року засудили до 8 років ув’язнення. Тому ж року з’явилася інформація, що Артура вбили у тюремній камері, але вона не підтвердилася.

Відбував термін у колонії №22 в Кемерово.

загрузка...
Фото: Reuters
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!