Темна сторона біткоїна: топ-злочини з криптовалютою в історії України

Сьогодні криптовалюта міцно увійшла у повсякденне життя українців - в Україні легко завести криптогаманець, купити і обміняти криптовалюту чи розрахуватися нею за послуги і товари. За даними опитувань, близько 10% наших співвітчизників коли-небудь володіли криптоактивами. Зростання популярності криптовалют не обійшлося і без скандалів - від крадіжки монет і майнінг-обладнання до викрадення людей з викупом у біткоїнах.

У попередньому матеріалі з циклу «30 років українському фінтеху» видання UA.NEWS розповіло, як працює вітчизняний ринок криптовалют, що українці можуть купити за криптомонети та як майнінг допоможе вирішити проблеми у вітчизняній енергетиці. Сьогодні ми згадаємо найгучніші в історії України скандали, у яких фігурувала криптовалюта.

Викрадення людей з викупом у криптовалюті

• Викрадення CEO криптобіржі EХМО Павла Лернера у Києві

Найвідомішим криптовалютним скандалом в Україні є викрадення співробітника відомої міжнародної криптобіржі EХМО Павла Лернера з вимогою виплатити викуп у біткоїнах в обмін на звільнення. Цей випадок викликав дуже сильний резонанс не лише в Україні, а й у світі, тоді британська ділова газета Financial Times випустила матеріал про викрадення Лернера і помістила його на обкладинку останнього у 2017 році випуску.



26 грудня 2017 озброєні зловмисники, які представилися співробітниками української спецслужби, викрали Лернера у Києві. В обмін на звільнення у блокчейн-експерта вимагали гігантську суму викупу у біткоїнах. Відомо, що 28 грудня Лернер опинився на волі, виконавши вимоги злочинців. Примітно, що через два дні після викрадення Лернера - відразу після звільнення експерта, біржа EXMO піддалася DDoS-атаці.

У день викрадення Лернера його знайома подала заяву до Оболонського райвідділу поліції, було відкрито кримінальну справу за ч.2 ст.146 КК України - «Викрадення людини». Слідство зуміло з'ясувати номера транспортного засобу, на якому вивезли співробітника EХМО. Виявилося, що номерні знаки вкрали з іншої машини, власник якої звернувся у поліцію. Вже 28 грудня справу забрав центральний апарат Нацполіції, утім, того ж дня Лернер був звільнений.

За словами Лернера, викрадачі тримали його у підвалі з наручниками на руках і чинили сильний психологічний тиск. Його відпустили на трасі під Києвом і чоловік зміг дістатися до столиці на таксі. Від питань про ціну викупу Павло тоді ухилявся. Але суму озвучив радник глави МВС, народний депутат Антон Геращенко - 77 біткоїнів або близько 1 млн доларів у криптовалюті на той момент.

«Його викрала озброєна банда з метою вимагання біткоїнів. У нас є оперативна інформація про те, що заплатив більше $1 млн в біткоїн-еквіваленті», - розповідав Геращенко виданню Financial Times.

Відомо, що після інциденту до Лернера приставили держохорону. Незабаром Павло покинув Україну і почав працювати у компанії BitSonar. Пізніше він зізнався, що заплатив викрадачам 102 біткоїни (на той момент - близько $2 млн).

На сьогодні розслідування триває, замовники і виконавці не знайдені, хоч якісь підозрювані і затримувалися. На думку Лернера, замовників поліція навряд чи зловить.

«Швидше за все, до справи причетна міжнародна мережа організованої злочинності. Викрадачі могли приїхати з іншої країни тільки для виконання «роботи». Якщо вони, наприклад, з Російської Федерації, то МВС не зможе доставити їх в Україну через політичні розбіжності»

Щоб уникнути подібних викрадень Лернер радить власникам криптовалют змінити місце проживання на країни з високим рівнем безпеки, знайти грамотних адвокатів, заручитися підтримкою криптоспільноти, а також обзавестися відстежуючим пристроєм - годинником, кільцем або браслетом. Деякі з них подають екстрений сигнал, якщо прилад зняти або довго не натискати кнопку чи подавати встановлений сигнал.

• $5 млн у криптовалюті за звільнення двох заручників

У 2018 році злочинці викрали у Києві двох чоловік і утримували їх у заручниках кілька місяців, вимагаючи викуп в розмірі 5 мільйонів доларів у біткоїнах. Українські правоохоронці викрили зловмисників і затримали їх, паралельно встановлюючи інших осіб, причетних до злочину.

Тоді начальник Департаменту карного розшуку Нацполіції Сергій Тіхонов зазначив, що криміналітет швидко адаптується до змін у світі, у тому числі і до нових фінансових інструментів. За словами Тіхонова, українські правоохоронці уперше зіткнулися з криптовалютними злочинами у 2016 році. А у 2017 році у чотирьох випадках із 507 зареєстрованих викрадачі вимагали викуп у криптовалюті.

«Ми бачимо тут чітку роль організованої злочинності, тому працюємо над виявленням організованих злочинних груп, які за цим стоять. Крім того, ми виявляємо конкретних людей, які віддають накази, перебуваючи іноді в інших країнах світу. За останній час маємо чотири факти викрадення людей з вимогою викупу в електронній валюті. Злочини мали місце у Києві, Вінниці та Одесі»

Крадіжка електрики для майнінгу

• Нацгвардія і майнінг на Южно-Українській АЕС

Сьогодні українська влада задумалась про використання потенціалу вітчизняних атомних електростанцій для майнінгу криптовалюти і навіть підписала меморандуми з відомими компаніями про будівництво дата-центрів при АЕС. Однак нелегальне використання державної електроенергії для майнінгу залишається злочином, особливо, коли такі дії створюють загрозу безпеці важливих інфраструктурних об'єктів.

У 2019 українські спецслужби викрили схему незаконного майнінга на потужностях Южно-Української АЕС. За даними силовиків, через підключення обладнання до мережі була розкрита державна таємниця у частині фізичного захисту атомної електростанції. Оперативники СБУ вилучили медіа-конвертер, оптоволоконний кабель і частину мережевого кабелю, які були несанкціоновано розміщені у режимному приміщенні станції, і при цьому утворювали єдину окрему локальну мережу з виходом в Інтернет.

Слідство вважало, що криптовалюту могли майнити співробітники Нацгвардії, які охороняли АЕС.

• «Укрзалізниця» втратила 1 мільйон через майнінг

У 2019 Департамент безпеки «Укрзалізниці» з правоохоронцями виявив майнінгову ферму, яка працювала на електриці «УЗ». Видобуток криптовалюти організували львівські залізничники. В «Укрзалізниці підрахували, що збитки від роботи ферми склали близько 1 мільйона гривень за 11 місяців.

«Під час огляду приміщення, де знаходилася так звана ферма, виявлено понад 100 одиниць комп'ютерного обладнання, які здійснювали генерування біткоінів. Зазначена техніка була підключена до електромережі Укрзалізниці. Орієнтовна сума збитків з початку року - 1 млн грн»

• (Не) законний майнінг в інституті Патона

У 2017 році Нацполіція і СБУ виявили у державному лікувально-оздоровчому центрі ІЕЗ ім. Патона в Києві сотні одиниць комп'ютерного обладнання для генерації криптовалюти Bitcoin.

У непрацюючому басейні центру були розміщені 200 «майнерів» і сервери. При цьому, зазначено, що ніяких договорів добувачі криптовалют не укладали, бо їм сприяли посадові особи Центру. Правоохоронці заарештували усе обладнання для майнінгу. У рішенні суду зазначалося, що для видобутку підприємці вчинили підробку банківських документів, а сама криптовалюта - незаконний грошовий сурогат, який випускає незареєстрована платіжна система, а тому ці дії порушують закон.

За словами адвоката майнінг-підприємців Володимира Ракова, вони орендували приміщення на законних підставах. У результаті завдяки розголосу у ЗМІ його клієнти змогли повернути обладнання і домогтися закриття справи.

Економіст Сергій Галкін у коментарі виданню Ua.news пояснив, що майнінг є абсолютно законним в Україні, якщо при генерації криптовалюти не розкрадається електрика.

«Найдивніше в цій історії те, що безпосередньо майнінг криптовалюти в Україні не заборонений, суди посилаються лише на випуск заборонених «грошових сурогатів» і заборону на незареєстровані платіжні системи. Ці норми з 90-х не враховують сучасної ситуації, де «грошові сурогати» є в будь-який онлайн-грі, але замість удосконалення регулювання СБУ займається варварськими облавами на ферми, які ніяк не вплинуть на реальний оборот біткоінів у країні. Інша справа, якщо господарі ферм крадуть електроенергію з мережі, це злочин незалежно від того, на що ця енергія витрачається»

Майнінг для терористів на київському заводі «Квазар»

У 2018 році українські спецслужби виявили ферми для майнінгу, які використовувалися для фінансування російсько-терористичних формувань «ЛДНР» на Донбасі, а також для фінансування інформаційних акцій проти України - адміністрування і ведення сайтів з пропагандою і операцій у соцмережах.



Устаткування для майнігу пособники окупантів розмістили у Київській області, Черкасах і у Києві - на столичному заводі «Квазар». При цьому, учасниками схеми виявилися випускники Київського політехнічного інституту, повідомив головний військовий прокурор Анатолій Матіос.

«Частина коштів через електронні гаманці Ківі і Яндекс, офіційно заборонені в Україні, прямували на фінансування незаконних збройних формувань ЛНР і ДНР для закупівлі військового екіпірування, спорядження, зброї і боєприпасів. Всі, хто задіяний у схемі, випускники КПІ, що говорить про високу кваліфікацію нашої освіти, яка дозволяє працювати з такими унікальними, але, на жаль, злочинними схемами»

Облави силовиків на українських криптовалютників

У 2017 році українські правоохоронці активізували слідчі дії щодо власників криптовалюти або осіб, що займаються майнінгом. Усі ці справи були пов'язані з нелегальним статусом криптогрошей в Україні. Адже на відміну попередніх випадків з крадіжкою електрики, фінансуванням тероризму та створенням загроз для інфраструктури, тут постраждалі від дій спецслужб проводили операції на власних потужностях і не займалися злочинною діяльністю.

Колишній співробітник СБУ Іван Ступак пояснив, що облави силовиків на криптовалютників можуть переслідувати дві мети: поліпшення статистики по закриттю так званих конвертаційних центрів та інших злочинів або ж особисте збагачення.

«Хлопнути майнера криптовалюти набагато легше ніж конвертаторів. Це звичайні й нелякані програмісти, які не навчені формам і методам роботи спеціальних служб, не ведуть контрспостереження за своїм офісом і не користуються секретними мессенджерами для ведення переговорів про свою нібито «протиправну діяльність». Як результат: звання, нагороди та підвищення по службі», - розповів Ступак.

За словами екс-працівника спецслужби, є і правоохоронці, які «накривають» майнерів для отримання матеріальної вигоди.

«Займатися майнінгом у промислових масштабах дорого, але вигідно. Майже як депозит у хорошому банку. Устаткування дуже не дешеве, значить у людей, які цим займаються є достатня кількість грошей, якими вони можуть і повинні поділитися. Кращий спосіб це зробити - паралізувати їх роботу, вилучити (опечатати) обладнання і запропонувати викупити право майнити далі. Як варіант, отримувати щомісячну частку від такого «видобутку»

• Як засновник ForkLog втратив криптовалюту після обшуку СБУ

У засновника профільного криптовалютного видання ForkLog Анатолія Каплана у 2017 році силовики провели обшуки, після яких у підприємця пропала криптовалюта.

У ході слідчих дій у будинку Каплана в Одесі СБУ вилучила пристрої  із збереженою на них криптовалютою, ноутбук та особисті речі. За словами засновника ForkLog, один із співробітників спецслужби під час обшуку намагався перевести його криптовалюту на свій гаманець, але ця спроба була припинена адвокатом, який пригрозив поліцією. Втім, на наступний день з криптовалютного гаманця підприємця вивели усі монети Ethereum на невідому адресу. Сам Каплан вважає, що гаманець, куди переслали його ефіри, належав співробітникам СБУ.

«Ми співпрацювали з адвокатами, щоб повернути вилучене майно. Особливо дивною виглядає практика переведення криптовалюти на адреси, підконтрольні співробітникам СБУ. Крім монет ETH, на новостворені гаманці були переведені й деякі інші криптовалюти»

Крім того, в одеському офісі ForkLog спецслужби конфіскували усю техніку, готівку і пляшку рому Kraken. Справа будувалося на тому, що через ForkLog нібито відбувався обмін криптовалюти, тобто онлайн-журнал, за версією слідства, був нелегальним конвертцентром.

Ще одним резонансним випадком став обшук у засновника криптобіржі Kuna і популяризатора криптовалюти і блокчейн-технологій Михайла Чобаняна у 2015 році.

Кримінальне провадження відкрили по ст. 200 КК України - Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення. У судовому дозволі на обшук йшлося, що діяльність криптобіржі Kuna з надання послуг купівлі/продажуобміну криптовалюти в Україні порушує законодавство у частині порядку використання електронних грошей, а термін «криптовалюта» відсутній у нашому законодавстві і немає правових умов у сфері таких операцій.

«У той час як топ-20 економік світу вкладають сотні мільйонів доларів в розвиток цієї галузі, ми розвиваємо її безкоштовно. Обшук пройшов за рішенням судді, який щиро вважає, що якщо слова «криптовалюта» немає в законодавстві, то вона - поза законом. Скажіть, а слово «гаджет» в законах є? А слово «планшет»? Совість? Адекватність?»

• 6 років в'язниці за освітні сайти зі скриптом для майнінга

У 2019 українські правоохоронці затримали жителя Буковини, який створив сайти з безкоштовною освітньою літературою і встановив на них скрипт для майнінга криптовалюти. На думку кіберполіції, такі дії порушували порядок маршрутизації інформації і приводили до погіршення роботи комп'ютерів користувачів сайту.

На майнера відрили кримінальну справу за ч. 2 ст. 361 (Несанкціоноване втручання в роботу комп'ютерів, автоматизованих систем, комп'ютерних мереж або мереж електрозв'язку), ця стаття передбачає до 6 років в'язниці.

Есперти у сфері ІТ вважають, що скрипт для майнінга може бути встановлений на сайтах законно - це такий же спосіб монетизації, як рекламні оголошення.

«Прихований майнінг буває різний. Якби підозрюваний зламував комп'ютери і встановлював туди софт для майнінга, то тоді це був би злом. Але бувають ще JS-майнери, які намагаються щось намайнити, поки відкрита вкладка браузера. Це такий же спосіб монетизації, як і розміщення реклами. Ні майнінг сам по собі, ні софт для майнінга - прихований він або явний не «шкідливий». Намагатися проломити браузер - злочин, а крутити будь-які скрипти рекламні або майнінгові - ні»

Атаки і взломи української криптобіржі BTC-TRADE

Хвиля хакерських атак на криптобіржі у 2014-2015 роках не оминула й Україну. У 2015 році українська криптовалютна біржа BTC-TRADE тричі була атакована кіберзлочинцями. Засновник біржі Богдан Чайка навіть збирався закрити її після чергового злому.

Відомо, що перший хакерський напад на BTC-TRADE стався на початку січня 2015 року. 7 січня адміністрація біржі повідомила про Ddos-атаку, а уже у кінці місяця біржу зламали. З рахунків користувачів викрали 30 біткойнов (на той момент близько $6900). Усі вкрадені кошти були відшкодовані клієнтам. Наступна атака на BTC-TRADE сталася вже у травні, зловмисникам вдалося викрасти близько $3300.

«Судячи з того, що логи були стерті, зловмисникові вдалось отримати права адміністратора на сервері. Хакер-користувач спочатку накрутив собі рахунок в мільйон гривень, але спрацювала одна з внутрішніх перевірок системи на цілісність, тоді зловмисник почав виводити гроші з акаунтів інших користувачів, які сам же ще не пошкодив», - згадував кібератаку Чайка.

Примітно, що обидва злома відбулися у перший рік роботи біржі, на той момент нею користувалися 4 тисячі клієнтів. Засновник проекту тоді нарікав, що зломи дуже негативно вплинули не тільки на прибутковість - усі викрадені кошти Чайка компенсував зі свого гаманця, а й загальмували розвиток проекту - від планів додати нові функції і сервіси довелося тимчасово відмовитися. Всупереч неприємностям, криптобіржу тоді не закрили, і сьогодні BTC-TRADE не тільки працює, а й є однією з двох українських бірж (поряд з Kuna), які потрапили до рейтингу найкращих криптобірж від порталу CoinMarketCap.

Криптовалюта і криміналітет

• Творці фішингових порталів заволоділи криптовалютою на сотні мільйонів доларів

Наприкінці 2017 року українська Кіберполіція з працівниками підрозділу Talos компанії Cisco викрила масштабну схему розкрадання грошей з криптовалютних гаманців. Зловмисники створили домени з назвами, схожими на оригінальні портали криптогаманців. На цих сайтах був вбудований скрипт, який дозволяв отримувати доступ до гаманців незалежно від ступеня шифрування. За даними правоохоронців, завдяки такій схемі злочинці обдурили користувачів на сотні мільйонів доларів за кілька років.

• Пограбування майнінг-центру у київському ресторані

У 2018 році озброєні зловмисники увірвалися у ресторан у центрі Києві і винесли із закладу обладнання для майнінга на понад 30 тисяч доларів. Поліція відкрила справу за статтею «Розбій». Інші деталі інциденту не повідомлялися.

• Українець вкрав півмільйона у криптовалюті і витратив їх на азартні ігри

Кіберполіція у 2019 році викрила українця, який вкрав близько 720 тисяч гривень у криптовалюті з гаманців британської кріптобіржі. Житель Київщини працював у техпідтримці біржі та виводив кошти з гаманців її клієнтів через онлайн-обмінники. Викрадені активи він витрачав на онлайн-казино.

Чому українські чиновники не беруть хабарів у криптовалюті?

Хоч в Україні фіксується безліч криптовалютних злочинів, відомих випадків отримання хабарів у криптогрошах немає. За словами юриста Артема Афяна, це не дивна ситуація, адже усі криптотранзакції надійно зберігаються у блокчейні і їх можна «підняти» у будь-який момент.

«Один з основних міфів про те, що криптовалюта - це дуже добре для корупції - абсолютно не відповідає дійсності. Немає нічого гіршого для хабарника, ніж взяти хабар біткоїнами, тому що назавжди це буде викарбовано у блокчейні. І за 10, 15, 100 років ніхто не змінить того, що ця транзакція була записана, цю інформацію неможливо стерти»

Читайте також:

• Фінтех: початок. Як телеграф, забутий гаманець і український мігрант просунули галузь


• Fintech in USSR: карта Горбачова, ошукані олімпійці, норовиста «Бєрьозка» і український першопроходець


• Фондовий ринок і Fintech: як торгували цінними паперами в Одесі та світі до комп’ютерів і NASDAQ


• Фондовий ринок України: історія розвитку та роль фінтеху


• Перезапуск фондового ринку України: які проблеми доведеться вирішувати і чим допоможе фінтех


•  Діджитал-арт за ціною Ван Гога, спалення Бенксі і загроза для екології: що таке NFT і як це працює


• Криптоарт для СІЗО і «найдорожчий мем»: хто і як заробляє на NFT в Україні


• Як працює український ринок криптовалют і що за неї можна придбати