16 березня українські правоохоронці, в буквальному сенсі, атакували бізнес «Нової пошти». Одночасно в багатьох великих містах пройшли обшуки відділень сервісу. У Києві, Одесі, Дніпрі, Харкові, Полтаві та Львові силовики шукали докази несплати податків, в чому підозрюється компанія.
В результаті 42 обшуків кас у 6 відділеннях були вилучені готівкові кошти у розмірі 132 тисяч гривень. Гроші належали клієнтській компанії. Прокуратура аргументувала вилучення наявністю неврахованих коштів. У «Новій пошті» цю інформацію спростовують і мають намір повернути гроші через суд.
Що шукали у «Новій пошті»
Генпрокурор Юрій Луценко пояснив причину обшуків на зустрічі з співзасновником «Нової пошти» В'ячеславом Клімовим. За його словами, справа у незаконному пересиланні і «численних фактах порушень», які були виявлені в роботі відділень НП:
«Зокрема, це стосувалося пересилання у великих обсягах безакцизних алкогольних товарів і наркотичних речовин»
Також ГПУ перевіряла інформацію, поширену напередодні, про ухилення від сплати податків НП при грошових операціях. Прес-секретар Луценка Лариса Сарган повідомила:
«За даними ДФС і згідно з матеріалами кримінального провадження, посадові особи групи споріднених компаній використовували злочинну схему, спрямовану на надання послуг з переведення у готівку і по мінімізації податкових зобов'язань підприємств-клієнтів шляхом формування фіктивного податкового кредиту з проведенням безтоварних операцій»
Якщо говорити іншими словами, ГПУ підозрює «Нову пошту» у використанні схем з ФОПами для оптимізації і зниження обсягів сплачуваних податків. Підставою для перевірок стало рішення Печерського суду міста Києва, яке було прийнято 28 лютого на закритому засіданні.
«Представник оператора експрес-доставок в Україні підтвердив, що санкціоновані обшуки, які проводилися представниками Генпрокуратури на підприємствах «Нової пошти» у декількох містах країни були коректними»
У компанії заявили, що рішення суду їм досі не надали. За повідомленням керівника прес-служби ГПУ Андрія Лисенка, сторони дійшли згоди взаємодіяти:
«Домовилися про співпрацю для вдосконалення роботи компанії, мінімізації ризиків переправлення заборонених товарів і запобігання можливих незаконних фінансових послуг з метою ухилення від оподаткування»
Надалі ГПУ має намір проводити контрольні закупівлі товарів, доставку яких реалізує «Нова пошта», для моніторингу діяльності компанії.
Фото: zn.ua
Позиція «Нової пошти»
У компанії підтвердили обшуки і вилучення готівки, повідомивши, що порушень силовики не виявили:
«Юрій Луценко підтвердив, що в ході обшуків, проведених 16 березня 2018 року в компаніях групи, порушень виявлено не було»
Що стосується конфіскації клієнтських грошей, в НП запевняють, що готівка знаходилися в касі законно.
«У відділенні №1 «Нова Пошта» (Харків) правоохоронцями було вилучено кошти компанії «Пост Фінанс». Вилучені готівкові гроші є коштами клієнта, який не встиг отримати грошовий переказ. Вилучення цих коштів суперечить чинній процедурі. Компанія не згодна з такими діями і буде їх оскаржувати»
За підсумками зустрічі з генпрокурором юридична служба компанії буде сприяти в отриманні документів для продовження досудового слідства. Сторони прийшли до згоди про співпрацю та вироблення спільних зусиль у перешкоджанні незаконним транспортуванням:
«Сторони домовилися про розробку спільного плану дій з метою недопущення можливих випадків перевезень незаконних вантажів»
Офіційні повідомлення дещо відрізняються від того, що було озвучено особисто В'ячеславом Клімовим та іншими власниками за підсумками перевірок:
«Я ще ніколи не бачив, щоб головний слідчий з особливо важливих справ стоячи на унітазі і викручував на стелі якісь люки, як це було в наших офісах під час обшуку»
Співзасновник також стверджує, що силовики обшукували не рядовий персонал і керівників, а саме кабінети власників. У одного із співвласників Володимира Поперешнюка правоохоронці конфіскували близько 1000 файлів комерційної інформації з особистого ноутбука.
Думка експертів: Обшуки в «Новій пошті» - тиск олігархів на бізнес
Фото: biz.nv.ua
Чи працює закон про заборону маски-шоу
Обшуки «Нової пошти» стали резонансною подією для всього ринку. Учасники вважають дії правоохоронців цілеспрямованим тиском на приватний бізнес і пов'язують їх «збіг» із кібератаками.
Формально влада відреагувала на перевірку «Нової пошти» обуренням. Прес-служба уряду опублікувала повідомлення прем'єр-міністра Гройсмана, який зобов'язує уповноважені структури перевірити законність дій силовиків:
«Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман доручив Міністерству юстиції, Офісу бізнес-омбудсмена, Офісу підтримки інвестицій проаналізувати випадки проведення обшуків на підприємствах, які відбулися минулого тижня, і підготувати засідання спеціальної комісії, утвореної в рамках моніторингу виконання закону про захист бізнесу від маски-шоу»
Від себе прем'єр додав, що буде захищати легальний бізнес в Україні і перевірить причетність силовиків до тиску на підприємців. Як вважає глава компанії «Київстар» Петро Чернишов, влада веде подвійну гру:
«Вранці влада говорить про поліпшення інвестиційного клімату, а ввечері вривається у великі, гарні компанії і вилучає комп'ютери»
Подібні оцінки давали й інші експерти. В цілому підприємці вважають, що обшуки у стабільно і чесно працюючих компаніях завдають шкоди інвестиційній привабливості країни. Як іронічно прокоментував економіст Павло Шеремета:
«Про нанесення шкоди інвестиційному клімату в країні говорити дійсно не варто, бо важко нанести шкоду тому, чого майже немає»
Якщо компанію звинувачують у несплаті податків, тоді перевірки повинні здійснюватися не ГПУ, а ДФС, запевняють юристи. Президент «Європейської Бізнес Асоціації» Томаш Фіала прямо говорить про корупцію українського правосуддя:
«Складається враження, що приходять тільки до білого, прозорого бізнесу, де все легко подивитися і перевірити. Тоді як до бізнесу, який явно вкрав з держбюджету сотні мільярдів гривень, наприклад, в банківському секторі, нафтогазовому, з представниками такого бізнесу тільки зустрічаються в кулуарах»
Коментар народного депутата Мустафи Найєма:
«Нова Пошта. Компанія, яка ніколи не отримувала державних субсидій, яка не диктувала тарифи, яка не монополізувала розподільні мережі і не плювала в очі суспільству, виявилася більшою загрозою для державного бюджету, ніж енергетичні та газові монополії, що роками скуповують цілі фракції радикальних і не дуже партій, чиновників і суддів, щоб виторговувати преференції для своєї кишені»
Щоб перевірки не викликали подібних питань і підозр, Україні потрібні реформи і створення аналітичного органу, який і буде контролювати ведення бізнесу в країні, вважають експерти. Павло Шеремета зазначає і інші важливі реформи, які не реалізуються:
«Для того, щоб в економіку дійсно влилися мільйони, бізнес повинен бути якомога більше спрощений. Успіхи українців у бізнесі повинні всіляко вітатися і пропагуватися, а не переслідуватися. Бізнес краще платить податки на довірі, що ці гроші використовуються ефективно, а не через примус. Отже, будь-які дії держави, які ведуть до зниження довіри, підривають соціальний капітал та економічні засади незалежної держави»
У недавньому звіті The Haritage Foundation Україна посіла останнє місце серед європейських країн за індексом економічної свободи. Цей короткий висновок і буде відповіддю на питання про те, навіщо потрібен закон про заборону маски-шоу, який на ділі не виконується.
Марія Гелюх