Однією з національних розваг нашого народу, крім бігу по граблях, є створення кумирів

Однією з національних розваг нашого народу, крім бігу по граблях, є створення кумирів

Іванов Дмитро
Автор
Іванов Дмитро
UA.NEWS
Поділитись:

Філософсько-соціальне.

Однією з національних розваг нашого народу, крім бігу по граблях та виборів президента, є створення кумирів та ідолів.

Робиться у нас це не просто легко, а надто легко, за секунди, без вагань і довгих роздумів. Був звичайна людина, став національний герой, тебе всі люблять, знають, «в пожарные берут и в милицию» (с). Доречі, так само легко з героя роблять зрадника, особливо коли герой і справді був неймовірний мудило, чим всіляко сприяв свому «пониженню у військовому званні».

І зараз я читаю іноді коментарі особливо яскравих персонажів:

– Ну все, тепер тільки служба в армії має бути підставою, щоб балотуватися у депутати!

– Військових – до влади!

– Хлопці прийдуть, порядок наведуть!

Коли я таке читаю, то згадую слова одного з моїх улюблених персонажів комп’ютерних ігор:

– Что ж вы, блядь, никак не научитесь?

Слухайте, люди, а ця хєрь взагалі колись закінчиться? Скажіть, а відколи той простий факт, що людина воювала, почав наділяти її якимись рисами типу порядності, законослухняності, патріотизму, професіоналізму?

Я казав, кажу і буду казати, що наявність військової служби в анамнезі не означає НІЧОГО АБСОЛЮТНО!

Я за роки війни бачив у нашій армії і мародерів, і ватників, і хитрих пристосуванців, і корупціонерів, і просто відвертих злочинців.

Саме так, уявіть собі, тому що армія – зріз суспільства! Яке суспільство, така і армія.

І так буває, що військовий сміливо та героїчно воює, але при цьому мародер.

Чи орденоносний (за реальні справи) командир є звичайним корупціонером і крадієм.

Повірте, що героїзм означає лише героїзм і абсолютно не виключає негативних рис.

І коли мені кажуть, що зараз у політику мають прийти лише ті, хто воював, я відверто регочу.

По-перше, це абсолютно нічого не змінить, бо (читайте вище) армія – зріз суспільства.

По-друге, я знаю багато людей, які зараз пішли на війну вже з прицілом на майбутню політичну кар’єру, і саме цих людей вам будуть потім демонструвати як «військових, які мають піти у політику». Це не так вже й погано, але ці люди зазвичай від бойових дій тримаються якнайдалі, бо «якщо я загину, то хто ж політиком буде?».

Ну і по-третє (вже казав), хороший лікар – не обов’язково хороший шахматист. Хороший автомеханік – не обов’язково вміє їздити на велосипеді.

Тому давайте оцінювати майбутніх політиків за комплексом морально-ділових якостей, а не лише за простим «він воював, він танки гриз».

Бо інакше ми постійно будемо бігати по колу з різними «льотчицями-героїнями».

Матеріал опубліковано мовою оригіналу. Джерело: Facebook.

Теги:
Поділитись: