$ 39.67 € 42.52 zł 9.86
+11° Київ +5° Варшава +9° Вашингтон

Oleg Hrechanii: Одноразове (спеціальне) добровільне декларування на практиці

Гречаний Олег 17 Вересня 2021 15:02
Oleg Hrechanii: Одноразове (спеціальне) добровільне декларування на практиці

01.09.2021 року відповідно до Закону України від 15.07.2021 № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі — «Закон») розпочалось, так зване, добровільне декларування. Згідно з цим Законом одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть скористатись фізичні особи, резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до Податкового кодексу України є чи були платниками податків.

Особи, які мають право скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування, але не скористалися їм, вважаються такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у власності активів, нерухомості, об’єктів житлової нерухомості, земельних ділянок, валютних цінностей і так далі, що мають бути задекларовані. Однак дія Закону (амністія) розповсюджується лише на статті 212 ККУ, Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а не на інші статті ККУ, які можуть бути наслідками такого ухилення. Відтак, потрібно розширювати дію такого декларування й на інші статті ККУ, наприклад, на статтю 209 ККУ — Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом — інакше правоохоронні органи зможуть висувати питання до таких декларантів саме в частині легалізації (використання) цих коштів. Хоча й протиправні діяння, передбаченні статею 209 ККУ, повинні мати предикатний злочин (який передував наступному), у випадку декларування предикатний злочин може бути саме злочинним діянням, передбаченим статтею 212 ККУ, яка, нібито, не застосовуватиметься до декларанта після декларації та сплати збору. Але як на це реагуватимуть правоохоронці та судді — невідомо.

Не обійшлося без нюансів з банківськими установами в частині здійснення перевірок декларантів. Так, при відкритті  спеціального банківського рахунку для добровільного декларування, банки й надалі зобов'язані перевіряти джерело походження. Відповідно до постанови НБУ № 83 від 05.08.2021 року «Про затвердження Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків зі спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування» банки зобов'язані перевірити джерело походження коштів та здійснити відповідні заходи згідно ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації». У зв'язку з цим положенням втрачається сенс такого декларування через до кінця не відпрацьовані механізми взаємодії всіх інституцій для безперешкодного проведення такого декларування на всіх етапах.

Припустимо, ви прийшли в банківську установу з 3 000 000 грн та попросили відкрити спеціальний рахунок. Банк вам поставить питання, звідки ви взяли кошти, та попросить надати відповідні підтвердження. Це прямо суперечить самій суті декларування таких доходів та сплати податку внаслідок такого декларування. Так, відповідно до абзацу 5 статті 9 Закону банк вживає заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта. А відповідно до пункту 6.1 Закону, в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування. Контролюючому органу забороняється вимагати додаткові документи, крім передбачених цим пунктом. Також, на сьогодні не всі банки знають процедуру відкриття та бояться відкривати такі спеціальні рахунки декларантам. Відповідно, потенційних декларантів може насторожити та злякати така двоякість підходу при декларуванні. Тож, наразі декларант не захищений від можливих запитань банків, відмови у відкритті спеціального рахунку банками та можливих кримінальних проваджень.