Oleg Hrechanii: Ігри по-новому        

Хоча гральний бізнес в Україні з 2009 року офіційно заборонений, з усіх будинків та ігрових кіосків яскравими барвами визирала реклама лотерей, закликаючи  примножити статки у досить простий та захоплюючий спосіб. Кожне місто та містечко були такими собі малими «лас-вегасами», де значна частина заможного (майже) населення, заможної (майже) європейської країни могла витратити зайві кошти на задоволення своїх рідних і таких улюблених пороків.

Весь цей ідеальний ігровий світ зіпсував один прикрий момент. Якось за допомогою поштовху в спину від народного президента та, як наслідок, вольовим рішенням колишнього надпотужного прем’єра-чашки/самоката (усе, чим він мені запам’ятався), помноженими на сили мабуть усіх правоохоронних органів у грудні 2019 року ми могли спостерігали явище стрімкого зникнення гральних закладів із території українських міст. Вони зникли, як зникла більшість ендеміків на Галапагосах, безслідно та назавжди, не залишивши людству шансів спостерігати за витворами природи та еволюції.

Після закриття гральних закладів монобільшість хутко взялася за легалізацію грального бізнесу для виведення його з тіні та поповнення бюджету. І от, після двотижневого розгляду в другому читанні законопроекту 2285 – Д, ВРУ нарешті приймає його, але не зовсім… Парламентарі примудрилися прийняти дві правки, які одна одній суперечать, тому нас чекає ще переголосування. Їхня суть – у підході до обрання комісії, яка буде призначати кандидатів на посади до контролюючого органу. Простіше кажучи, зараз не ясно, хто буде впливати на цю комісію  комітет ВРУ чи Кабмін.\

Отже, основні моменти цього проекту:

Досить велика вартість ліцензій;

• Виокремлення декількох видів азартних ігор;


• Можливість здійснювати діяльність онлайн;


• Система моніторингу;


• Жорсткіша відповідальність за діяльність з проведення азартних ігор без ліцензій;


• Умови розміщення офлайн-точок (готель, заміські комплекси відпочинку тощо);


• Вимоги до репутації засновників;


• Обмеження для гравців.

Відкритим лишається питання оподаткування. Якщо не внести зміни до ПКУ, то гравцям не буде доцільно грати в ігри, адже податкове навантаження згідно ПКУ є досить значним.

Пояснюю на прикладі букмекерської ставки. Якщо коефіцієнти на матч Інгулець – Ліверпуль є наступними, на перемогу Інгульця – 1,1, на перемогу Ліверпуля – 8,0, я роблю ставку в розмірі 100 гривень на Інгулець. Інгулець виграє, моя ставка виграє, до сплати мені має бути 110 гривень мінус податок на доходи фіз. особи 18% та мінус 1,5 % військовий збір. У кінцевому результаті, з урахуванням сплати податків, я отримую суму меншу від тієї суми, яку я поставив. Тому зміни до ПКУ в цій частині будуть досить доречними.

Також мене турбує значна вартість ліцензій. Я не думаю, що міжнародні компанії стрімко підуть отримувати такі ліцензії, враховуючи їх вартість та податкове навантаження на діяльність.

З іншого боку в нас у виграші буде готельне господарство, яке матиме змогу здавати в оренду приміщення та отримувати додатковий дохід від цього.
Орієнтовне набрання чинності законопроекту, за словами деяких нардепів, вересень 2020 року. Потім потрібен буде час для створення нормативної бази та самого контролюючого органу, що відбуватиметься не так швидко.

З усього можна зробити висновок, що як раніше вже не буде, адже сьогоднішня влада має серйозні наміри легалізувати та контролювати цей ринок і вже майже це зробила.

Матеріал опубліковано мовою оригіналу.