Нещодавно в інформаційному просторі з’явилось дві новини:
1. Київ став першим у Європі за кількістю хмарочосів і увійшов до світового топ, та восьме місце у світовому рейтингу міст з найбільшою кількістю хмарочосів. У Києві нараховується 1 222 висотні будівлі.
На перший погляд ці новини зовсім не схожі, але всі вони про будівництво та яскраво ілюструють проблеми, з якими жили, живуть та житимуть українці.
Проблема з новобудовами в Києві питання не одного дня. Враховуючи низький рівень заробітної плати, економічний занепад багатьох міст України, безробіття, люди вимушені шукати кращих перспектив у великих містах, а особливо - столиці.
Звідси, динамічний ріст населення Києва та міст-сателітів, а відповідно пропорційно збільшується і попит-пропозиція на житло, росте і його вартість.
Наразі, Київ забудовано та продовжується забудовувати химерними багатоповерхівками часто не дотримуючись норм будівництва, архітектурних планів та елементарного питання естетичного вигляду таких забудов.
Відповідальність з отримання дозвільних документів, виділення землі під будівництво, звісно ж лежить на вчорашній та сьогоднішній місцевій владі, і немає різниці, це КМДА чи місцева влада якогось з найближчих міст до Києва.
Реформа ДАБІ, анонсована владою, замість якої створено три нові органи (Державну сервісну службу містобудування, що виконуватиме реєстраційні функції у будівництві, Державне агентство з питань технічного регулювання у містобудуванні, яке визначатиме параметри, державні будівельні норми та Державну інспекцію містобудування, що здійснюватиме нагляд і контроль у сфері будівництва), дещо затягнулась, а сама ДАБІ досі функціонує та продовжує успішну хабарницько-здирницьку діяльність.
Владі потрібно визначатись з ген-планом забудов міста та знайти баланс між бажаннями будувати всюди та здоровим глуздом та прийняти жорсткі нормативно-правові акти для урегулювання цієї проблематики.
Другою проблемою є наявність політичної складової в специфіці діяльності забудовників.
Живе собі компанія-забудовник, здійснює будівництво багатоповерхівок, навіть бере державні підряди, виграє тендери, паралельно домовляється з владою, має зв’язки в КМДА. Після зміни влади у забудовника починаються проблеми, приходять силові структури, навіть ті, до сфери діяльності яких не належить здійснювати нагляд за забудовниками та іншим бізнесом. Приходять вони лише або за замовлення конкурентів, вказівками влади (політичні цілі) або з метою самостійного заробітку коштів для забезпечення відсутності фінансових труднощів своїх сімей у найближчому майбутньому. Нажаль такі випадки досить поширені в Україні, але вони є лише наслідками багаторічної руйнівної системи управління абсолютно всіма процесами в Україні.
Як правило, в цій ситуації страждають інвестори, адже забудовник просто зникає з будівельної мапи держави або ж несе тяжкі фінансові труднощі, які на собі відчувають інвестори.
Розв’язати цю проблему можна лише маючи політичну волю на стримування не зовсім чесних правоохоронців та відсутності бажання наживи самої влади.
Третьою проблемою є відсутність контролю та відповідальності недобросовісного забудовника перед інвесторами.
Де є великий попит на будь що, існує стара як світ жага до наживи на простих громадянах, бажання шахраювати, а якщо це застосувати до будівництва, то це шахрайство у великих масштабах.
Часто будівництво ведеться без належних на те дозвільних документів. Інформацію про такі порушення для великого відсотку інвесторів досить важко відшукати, або ж вони просто навіть не задають такі питання. Як наслідок, на якомусь з етапів будівництва у забудовника починається судова тяганина, обґрунтовані претензії з боку правоохоронних органів та претензії з боку інвесторів. Досить поширеною є ситуація, коли забудовник роками відтягує будівництво об’єкту, при цьому паралельно залучаючи кошти від нових інвесторів для будівництва вже нового об’єкту. Така схема роботи нагадує фінансову піраміду, у якій програють усе ті ж покупці.
Як вберегтись від цього?
Основне, що може зробити людина при виборі купівлі житла в майбутній новобудові- це зібрати максимум інформації про забудовника та на основі неї оцінити ризики інвестування в той чи інший об’єкт.
Щоправда, владою здійснюються спроби дещо навести лад у галузі будівництва, станом на сьогодні у ВРУ зареєстровано законопроекти, які покликані захистити інвесторів та навести лад у повноваженнях новостворених органів а саме:
1) №3336 від 14.04.2020 «Про внесення змін до деяких законів України щодо містобудівної та архітектурної діяльності»;
2) №3875 від 16.07.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування державного регулювання у сфері містобудування»;
3) №3876 від 16.07.2020 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері містобудування»;
Чи буде розглянуто ці законопроекти ВРУ найближчим часом, та в якому вигляді їх буде прийнято - побачимо найближчим часом.
Закинуті недобудови, неможливість введення в експлуатацію будинку, часті пікети біля КМДА, сюжети на ТБ, все це є породженням хибної політичної системи управляння та відсутності правового регулювання, контролю забудовника під час здійснення ним діяльності.
Ці три ключові проблеми характеризують нас, як державу, досить відсталу від цивілізованого світу. Вони є лише віддзеркаленням ситуації, яку можна проектувати на інші сфери відносин держава-бізнес.
Матеріал опубліковано мовою оригіналу.
