11 грудня вступив в дію Закон № 286-IX щодо гармонізації законодавства у сфері порівняльної реклами із правом ЄС.
Метою даного законопроекту, як йдеться в пояснювальній записці, є гармонізація вітчизняного законодавства у сфері порівняльної реклами із правом Європейського Союзу та визначення законодавчих умов використання порівняльної реклами. Відтак, це опосередковано підвищить ефективность національної системи захисту прав споживачів, приведе її у відповідність до вимог ЄС у частині законодавчого визначення форм, видів та ознак забороненої недобросовісної підприємницької практики. А свою чергу, деталізація ознак забороненої недобросовісної підприємницької практики сприятиме захисту економічних інтересів добросовісних підприємців.
Деталізація ознак нечесної підприємницької (торгівельної) практики у системному зв’язку із одночасним наближенням вітчизняного законодавства у сфері порівняльної реклами до права Європейського Союзу обумовлюється також і тим фактом, що її стосуються у більшості випадків змісту, способу та форми надання споживачам інформації про товар або послугу. Відтак, вони стосуються відносин, які виникають у зв'язку із рекламою, у тому числі і, насамперед, порівняльною.
Детально про зміни
Так, в Законі «Про рекламу» розширено поняття порівняльної реклами, якою визнається реклама, що містить порівняння з іншими особами та/або товарами (діяльністю) іншої особи, прямо чи опосередковано ідентифікує конкурента або товари чи послуги, що пропонуються конкурентом.
Порівняльна реклама може містити зображення, посилання на товар, торговельні марки чи інші позначення, під якими випускається товар, з яким здійснюється порівняння, комерційне (фірмове) найменування конкурента, діяльність чи товар якого порівнюються.
Порівняльна реклама дозволена у разі, якщо:
1) Не містить визначених законодавством про захист прав споживачів ознак нечесної підприємницької практики;
2) Порівнює однорідні (подібні) товари, які задовольняють одні й ті самі потреби або мають однакове призначення, чи порівнює діяльність, що охоплюється однією сферою чи одним видом діяльності;
3) Об'єктивно порівнює одну або кілька суттєвих, співставних та репрезентативних характеристик однорідного (подібного) товару, діяльності, в тому числі ціну, інформація про які може вплинути на рішення споживача при здійсненні вибору;
4) Не дискредитує, не містить неправдивої інформації про якість однорідних (подібних) товарів інших виробників або продавців, не дискредитує діяльність чи становище інших осіб, репутацію торговельних марок, комерційних (фірмових) найменувань, інші особливості конкурентів або зазначення місць походження товару;
5) Щодо товару із зазначенням (простим або кваліфікованим) походження порівняння здійснюється щодо товару з аналогічним зазначенням;
6) Не створює змішування між рекламодавцем і конкурентом, між товарами, торговельними марками, комерційним (фірмовим) найменуванням та іншими позначеннями рекламодавця та конкурентів;
7) Товар конкурента, захищений торговельною маркою або комерційним найменуванням, не зображено способом імітації.
Штрафи та регулювання
За неправомірне порівняння в рекламі та недотримання вимог щодо змісту порівняльної реклами відповідає рекламодавець.
Захист прав споживачів
В свою чергу, в Законі "Про захист прав споживачів" розширено перелік заборон нечесної підприємницької практики. Серед іншого забороняються як такі, що вводять в оману:
- Недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості продукції або про продаж продукції протягом обмеженого строку, що спонукає споживачів до прийняття швидкого рішення і позбавляє їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення;
- Маркування продукції знаком довіри, знаком якості або знаком відповідності без отримання на це відповідного дозволу уповноваженої особи чи власника таких знаків;
- Пропонування продажу продукції за спеціальною ціною, якщо:
а) у продажу така продукція відсутня;
б) продавець відмовляється прийняти замовлення на таку продукцію або доставити її у прийнятний строк;
в) продавець пропонує неякісні екземпляри такої продукції з наміром продати іншу продукцію;
- Представлення встановленого законодавством права споживача як наданого продавцем продукції привілею;
- Неправдива заява про припинення продавцем торговельної діяльності або його переїзд;
- Заява про те, що придбання продукції може сприяти виграшу у лотереї;
- Поширення недостовірної інформації про стан ринку або можливість придбати продукцію з метою спонукати споживача придбати продукцію на менш вигідних для нього умовах;
- Заява про проведення конкурсу або розіграшу подарунків без наступного вручення таких подарунків або їх еквівалента;
- Недостовірне твердження про те, що продавець діє не в торговельних, ділових чи професійних інтересах, або представлення продавцем себе як споживача.
Охорона прав на знаки для товарів і послуг
Виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється на використання знака у порівняльній рекламі, що здійснюється відповідно до законодавства про рекламу, про захист від недобросовісної конкуренції та не відноситься до нечесної підприємницької практики.
Тобто, конкуруючі компанії зараз можуть використовувати чужі товарні знаки в рекламі для порівняння продукції. Наприклад Зінаїда Іванівна з села Біла Химера, може порівнювати свій товар (картоплю, молоко, самогон, тощо) з товаром Прокопії Павлівни з села Єбені, та розміщувати рекламу з порівняльною інформативно таблицею аналогічного продукту. Ці зміни в законодавстві безсумнівно є цікавими для спостережень. Як же наші креативні рекламники зможуть втілити ці нововведення практиці.
