$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+15° Київ +18° Варшава +9° Вашингтон

Oleg Hrechanii: Закон про фінансовий моніторинг та доречність його імплементації у такий період

UA UA.NEWS 23 Квітня 2020 19:51
Oleg Hrechanii: Закон про фінансовий моніторинг та доречність його імплементації у такий період

24.04.2020 року Верховною радою України розглядатиметься  проект закону про внесення змін до прикінцевих та перехідних положень Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (№361 – ІХ. – Ред.) щодо відтермінування набрання ним чинності».

Даний Законопроект зареєстровано 21 квітня під номером 3372.

Зі слів одного з авторів Законопроекту потрібно відтермінувати набрання чинності Закону.  По-перше, через карантинні обмеження в більшості країн, частину документів для виконання нових вимог фінмоніторингу просто неможливо отримати вчасно. А от порушення строків може коштувати, за оцінками підприємців, щонайменше кілька сотень тисяч гривень штрафів.

По-друге, відтермінування дасть можливість закінчити підготовку всіх підзаконних актів, а бізнесу – переналаштувати свої процеси під нові вимоги.

По-третє, нові правила зараз можуть ускладнити роботу волонтерських організацій, оскільки більше донейтів, наприклад, через платіжні системи, будуть підпадати під фінмоніторинг та можуть бути заблоковані. Це може створити ризик для роботи численних волонтерських організацій, зокрема тих, які допомагають лікарням у боротьбі з коронавірусом.

Важко не погодитися з Ярославом Железняком, адже бізнес, державні органи та суб’єкти фінансовго моніторингу не готові до впровадження нових правил фінансового моніторингу під час  карантину. Та і до деяких норм Закону є питання, зокрема зменшення суми готівкових переказів, що не підлягає ідентифікації та обов’язку збирати інформацію, яка супроводжує переказ коштів або віртуальних активів до 5 тисяч гривень, замість 15 тисяч гривень, як зараз. Тут добре тільки всесильному й могутньому НБУ, адже враховуючі прийняття закону про «спліт», цей орган буде майже всесильним в сфері регулювання фінансів.

Нагадаю , 28 квітня 2020 року має набирати чинності новий Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» («Закон про фінансовий моніторинг»).

Цей закон значно удосконалює процедуру фінансового моніторингу та приводить її у відповідність до стандартів фінансового моніторингу світових та європейських норм, зокрема, рекомендаціям FATF, норм 4-ї Директиви (ЄС) 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та Регламенту (ЄС) 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує грошові перекази».

Разом з тим, Закон є більш жорстким як для суб’єктів фінансового моніторингу, так і для бізнесу в цілому.

Основні нововведення цього Закону:

  1. Фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу


Закон про фінансовий моніторинг збільшив порогову суму фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу з 150 000 грн до 400 000 грн. для фізичних осіб.

Окрім того, Закон про фінансовий моніторинг зменшив ознаки, за наявності яких фінансова операція підлягатиме обов'язковому фінансовому моніторингу, з 17-ти до 4-х.

Обов’язковий фінансовий моніторинг здійснюватиметься у разі проведення фінансових операцій:

1) зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б один із учасників фінансової операції або банк такого учасника знаходиться в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

2) з публічними діячами;

3) із переказу коштів за кордон, в тому числі, до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;

4) з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

  1. Ризик-орієнтований підхід


Одних з головних новел Закону про фінансовий моніторинг є перехід до ризик-орієнтованого підходу при здійсненні фінансового моніторингу.

Так, згідно із Законом про фінансовий моніторинг, ризик-орієнтований підхід - це визначення (виявлення), оцінка (переоцінка) та розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх ступеня.

  1. Запровадження механізму належної перевірки


Оскільки Закон про фінансовий моніторинг був прийнятий на виконання вимог та з метою гармонізації законодавства України з міжнародними стандартами у сфері фінансового моніторингу, Законом про фінансовий моніторинг було запроваджено поняття «належна перевірка», що включає в себе:

1) ідентифікацію та верифікацію клієнта;

2) встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта;

3) встановлення мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;

4) проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у СПФМ інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов'язаних з фінансовими операціями);

5) забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.

  1. Виявлення кінцевих бенефіціарних власників


Закон про фінансовий моніторинг значно посилює вимоги до виявлення кінцевих бенефіціарних власників.

Так, Закон про фінансовий моніторинг забороняє СПФМ покладатися виключно на ЄДР, у зв'язку з цим СПФМ з метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника, окрім отримання від Клієнта структури власності та витягу з ЄДР:

1) щодо трасту (інших юридичних утворень) встановлює осіб, які здійснюють вирішальний вплив на його діяльність (у тому числі через ланцюг контролю/володіння);

2) має право використовувати дані, що містяться в офіційних документах, офіційних та/або інших джерелах;

3) має вжити належних заходів для перевірки достовірності інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника та пересвідчитися, що він знає, хто є кінцевим бенефіціарним власником (за його наявності), здійснюючи обґрунтовані заходи для розуміння права власності (контролю) та структури власності.

  1. Збільшено Відповідальність за порушення вимог Закону про фінансовий моніторинг


Закон про фінансовий моніторинг значно збільшив розміри штрафів. До прикладу, за несвоєчасне повідомлення інформації Держфінмоніторингу розмір штрафу складатиме до 340 000 грн. Водночас, Закон про фінансовий моніторинг встановив максимальні розміри штрафу:

1) для фінансових установ - до 10 % загального річного обороту, але не більше 135,15 млн грн.;

2) для інших СПФМ - двократний обсяг вигоди, одержаної СПФМ внаслідок вчинення порушення, а якщо сума такої вигоди не може бути визначена, - 27,03 млн грн.

Підсумовуючи вищевикладені зміни, варто відзначити, що Закон про фінансовий моніторинг значно удосконалив законодавство у сфері фінансового моніторингу. Водночас, практику застосування Закону про фінансовий моніторинг, його переваги та недоліки, ми зможемо спостерігати вже в перші місяці після набрання ним чинності.

 

  1. Обов’язкова щорічна подача відомостей про кінцевого бенефіциара всіх юридичних осіб


Закон передбачає, що будь-які юридичні особи зобов’язані щорічно протягом 14 календарних днів з дати державної реєстрації подавати держреєстратору підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника з такими документами:

- заява про підтвердження;

- структура власності за формою і змістом, визначеним законодавством;

- витяг з торговельного чи іншого реєстру про реєстрацію юридичної особи-нерезидента у країні реєстрації;

- нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу бенефіціара - фізичну особу, якщо вона є нерезидентом, та бенефіціара - фізичну особу, якщо вона є резидентом з документом (паспортом), якщо він не оформлений за допомогою технічних засобів Єдиного державного демографічного реєстру.

Імплементація нового Закону про фінансовий моніторинг потребує часу та розумного, зваженого підходу до підготовки до діяльності за новими правилами. Враховуючи сьогоднішню ситуацію, з бізнесом, діяльність якого майже зупинилась, було б доречно відтермінувати набрання чинності цього Закону. Що, в свою чергу, слугувало б неабиякою підтримкою для ринку фінансових послуг з боку держави.