Формат онлайн-дипломатії не скасовує повністю класичні дипломатичні контакти, але доповнює їх якісно новими можливостями, тож цей формат буде і надалі розвиватись. Прикладом успішного вирішення питань, є нещодавня відеоконференція ОПЕК+ з врегулювання нафтової кризи. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Андрій Мартинов.
Експерт не вважає онлайн-дипломатію новинкою періоду пандемії коронавірусу. Він нагадав, що впродовж останнього десятиліття більшість міністерств закордонних справ країн-членів ООН розширили активність у соціальних мережах і зробили свої офіційні інтернет-сайти максимально «інтерактивними».
Одним із перших «віртуальних» самітів у період карантину, експерт назвав проведену 26 березня 2020 року «зустріч» у форматі країн «великої двадцятки». На жаль, за його словами, ця «зустріч» перетворилася фактично на перепалку між президентом США Дональдом Трампом і китайським лідером Сі Цзіньпіном щодо походження коронавірусу та ролі Всесвітньої організації охорони здоров’я на період пандемії.
Натомість, в якості позитивного і результативного прикладу онлайн-переговорів, Ігор Мартинов навів відеоконференцію країн-членів ОПЕК з врегулювання нафтової кризи.
«Фактична зупинка більшості коопераційних зв’язків у системі світової економіки, обрушила ціни на нафту. Країни експортери нафти, об’єднані в картель ОПЕК, проводили відеоконференції і до пандемії. Адже не завжди була можливість оперативно зібрати у штаб-квартирі Організації у Відні представників країн з різних континентів – наприклад, Мексики, Нігерії, Саудівської Аравії, – а офіційні постійні делегати при штаб-квартирі, не завжди мають повноваження ухвалювати важливі рішення. На початку квітня була проведена розширена відеоконференція у форматі ОПЕК+РФ. За її результатами, країни домовилися знизити до 30 червня 2020 року щоденний видобуток нафти на 10%. Тобто, як і на будь-якому іншому дипломатичному форумі, успіх чи провал переговорів залежать не стільки від «технічного формату», скільки від «кровної зацікавленості» сторін переговорів у їхній результативності»
політичний експертСлабким місцем онлайн-дипломатії, експерт вважає загрозу витоку інформації, що довів інсайдер «Агенства національної безпеки» США Едвард Сноуден. За словами аналітика, це вимагає додаткових засобів конфіденційного шифрування переговорів у режимі відеоконференції в чаті. Крім того, на його думку, не всі дипломати будуть задоволені тим, що більше не треба обов’язково витрачати валютні кошти, аби забезпечити фізичне переміщення до певної локації заради вирішення оперативних робочих питань.
Водночас, зауважив експерт, такий вид комунікації відкриває нові можливості – обмін інформацією у режимі реального часу, що максимально прискорює дипломатичну діяльність. Однак, переконаний аналітик, цей плюс виникає, якщо є політична установка на швидке вирішення питань.
«Онлайн-дипломатія є законним дітищем інформаційної епохи. Вона відкриває додаткові можливості для дипломатичної активності між офіційно ворогуючими сторонами, які ще не готові потиснути одне одному руки, як того вимагає дипломатичний протокол. Звісно, онлайн-дипломатія не скасовує усі форми традиційної дипломатії, але доповнює її якісно новими можливостями, тож цей формат буде і надалі розвиватись. А дипломатичні таємниці залишатимуться на рівні традиційної дипломатії»
Нагадаємо, впровадження карантину у різних країнах світу через пандемію коронавірусу, активізував онлайн-контакти між політиками, людьми й організаціями через інтернет.
Так, благодійна організація Global Citizen і ВООЗ організували концерт, в якому взяли участь світові музичні зірки. Акція під назвою «Один світ. Вдома разом» пройшла на підтримку тих, хто бореться з пандемією коронавірусу.
ПЦУ та УГКЦ через карантин провели онлайн-трансляції Великодніх богослужінь в інтернеті та на провідних телеканалах країни.
На 30 квітня заплановане проведення онлайн-відеоконференції за участю міністрів закордонних справ країн-членів «нормандської четвірки» - Німеччини, Франції, України та Росії. А Парламентська асамблея Ради Європи 30 квітня проведе перше онлайн-засідання та готується до скасування своєї літньої сесії через пандемію коронавірусу.
