$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+12° Київ +9° Варшава +11° Вашингтон
Основні тенденції економічного піднесення: поточне зростання та перспективи

Основні тенденції економічного піднесення: поточне зростання та перспективи

03 Грудня 2018 09:36

Для суттєвого зростання економіки потрібні попит на товари та послуги, платоспроможні споживачі, наявність матеріальних і трудових ресурсів, що в загальному розумінні і є ринком, який має також розвиватись. Обсяги внутрішнього ринку визначаються платоспроможністю резидентів (підприємств, населення та ін.). Тому важливим аспектом розвитку є розвиток промисловості з високим рівнем доданої вартості, який обумовлює стійкість до глобальних викликів та високий внутрішній попит.

Економіку України можна віднести до переважно сировинних. Наразі залишається актуальним перехід на сучасну індустріальну модель економіки на основі інноваційних технологій, для підняття рівня доданої вартості в структурі виробництва, можливості структурних перетворень, модернізації реального сектору економіки, підвищення конкурентоспроможності,  тощо.  Інвестиційні процеси фінансування структурної перебудови  в промисловому секторі тривають, деталі яких  висвітлено в недавніх публікаціях. Зокрема, зазначено, що у січні–вересні 2018р. підприємствами та організаціями за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 337,0 млрд. грн капітальних інвестицій, що на 19,9% більше від обсягу капітальних інвестицій за відповідний період 2017р.

Отже, в макроекономічному огляді за листопад 2018 року Національний банк України представив основні показники економічного розвитку країни. Як зазначає регулятор, зростання виробництва базових галузей (ІВБГ) у січні – жовтні 2018 року прискорилося (до 4.3% р/р) завдяки високим показникам сільського господарства. Стрімке зростання сільського господарства в жовтні (28.5% у річному вимірі), пов’язане з активним збиранням кукурудзи та соняшнику, зумовило прискорення зростання ІВБГ у жовтні (до 12.3% р/р). Головним рушієм прискореного зростання сільськогосподарського виробництва в січні – жовтні (до 9% р/р) залишалося рослинництво (темпи його зростання підвищилися до 12.2% р/р). Це зумовлено високою врожайністю кукурудзи та соняшнику (+50.4% р/р та +13% р/р відповідно), за якими очікуються рекордні обсяги врожаю. Поліпшилися також показники тваринництва (обсяги виробництва зросли на 0.1% р/р за січень – жовтень) насамперед за рахунок вищих темпів зростання обсягів вирощування птиці (до 6.1% р/р). За результатами січня – жовтня 2018 року темпи зростання промислового виробництва залишилися незмінними (1.8% р/р). Зокрема незначно погіршилася кумулятивна динаміка в електро- та газопостачанні (зростання уповільнилося до 1.9% р/р). Однак погіршення показників у цьому виді діяльності компенсовано прискоренням зростання в добувній промисловості (до 2.3% р/р), тоді як кумулятивні темпи зростання в обробній промисловості (1.6% р/р) не змінилися. Річні показники промисловості за жовтень поліпшилися порівняно з вереснем у більшості видів, крім харчової та хімічної. Так, зростання обсягів випуску в добувній промисловості прискорилося (до 5.2% р/р порівняно з 0.7% р/р у вересні). Відновилося зростання обсягів видобутку металевих руд (на 2.5% р/р) на тлі дещо нижчої бази порівняння та сприятливої зовнішньої кон’юнктури. Крім того, прискорилося зростання обсягів видобутку вугілля та сирої нафти і газу (відповідно до 14.2% р/р та 7.5% р/р). В обробній промисловості також відновилося зростання (на 1.0% р/р) завдяки збільшенню випуску гумових, пластмасових виробів та іншої неметалевої мінеральної продукції (зростання прискорилося до 5% р/р) на тлі пожвавлення в будівництві. Прискорилося зростання у виробництві коксу (до 5.4% р/р), а темпи падіння в машинобудуванні сповільнилися (до 0.3% р/р) серед іншого за рахунок відновлення зростання у виробництві автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів (на 8% р/р). Помітно зріс випуск автобусів (на 45.9% р/р).  Обсяги виробництва металургії продовжували скорочуватися в річному вимірі (1.2%) практично такими самими темпами, як у вересні. У жовтні вперше за рік зменшилися обсяги виробництва в хімічній промисловості (на 1.8% р/р) унаслідок дещо вищої бази порівняння та в харчовій промисловості (на 0.3% р/р). Вагомим чинником останнього було помітне уповільнення зростання обсягів виробництва олії та тваринних жирів (до 2% р/р). Попри високий урожай соняшника виробництво олії стримують низькі світові ціни на олійні та продукти їх переробки. Додатковим фактором було поглиблення падіння у виробництві тютюнових виробів (до 11.9% р/р). Натомість сповільнилося падіння обсягів виробництва цукру (до 6.8% р/р) та відчутно прискорилося зростання виробництва алкогольних напоїв (до 13.4% р/р), однак це не компенсувало погіршення показників вищезазначених підгалузей. Обсяги роздрібної торгівлі, попри незначне сповільнення, ймовірно пов’язане з певним погіршенням споживчих настроїв населення в жовтні, продовжували зростати високими темпами (5.4% р/р у січні – жовтні 2018 року). Про збереження стійкого споживчого попиту свідчило також прискорення зростання пасажирообороту (до 5.5% р/р). Зокрема зберігається значне нарощення обсягів пасажирообороту авіаційним транспортом (у жовтні – на 50.1% р/р). На тлі пожвавлення в добувній промисловості прискорилося зростання оптового товарообороту (до 5.2% р/р у жовтні та 4.3% р/р у січні – жовтні). Разом із нижчими темпами скорочення обсягів перевезень трубопровідним транспортом, цей чинник сприяв також поліпшенню кумулятивних показників вантажообороту (падіння уповільнилося до 2.5% р/р). Прискорилося зростання в будівництві (до 6.4% р/р у січні – жовтні 2018 року). У жовтні показники сектору повернулися до додатних значень за рахунок відновлення зростання обсягів будівництва житлових та нежитлових будівель (відповідно 0.3% р/р та 2.5% р/р) та вищих темпів приросту обсягів будівництва інженерних споруд (9.6% р/р). Цьому серед інших чинників сприяла тепла погода та високі темпи зростання капітальних видатків бюджету.

Характеризуючи стан економічного зростання, варто зазначити наступне, що українська економіка є відкритою та малою економікою, а валютний ринок  є досить чутливим до внутрішніх та зовнішніх змін. Давня проблема України, яка поступово усувається під впливом ринкових трансформацій,  у тому, що парадигма економічної політики породжує періодичні девальваційні процеси. Так, після чергового падіння курсу гривні продукція вітчизняних виробників отримує конкурентні переваги цінового характеру в порівнянні з імпортною продукцією. Однак, в силу технологічної відсталості української економіки, скористатися цією перевагою українським підприємствам не завжди  вдається, і в міру адаптації до нових цін, знову зростав попит на  імпортну продукцію. Це, у свою чергу, формує підвищений попит на іноземну валюту. В результаті системно і масштабно наростає дефіцит зовнішньоторговельного балансу, яка не зовсім завжди і далеко не в повній мірі компенсується профіцитом за рахунком операцій з капіталом і фінансовими інструментами.

В світлі поточних показників та тенденцій економічного зростання, варто оцінити потенціал збереження позитивної динаміки, а особливо переробних підприємств, яким притаманний випуск товарів з високою доданою вартістю. Найбільш красномовними показниками в контексті прогнозу є діючі угоди замовлень, які відображають планові характеристики виробництва базових галузей в майбутньому. Використовуючи дані Держкомстату, узагальнимо показники щодо внутрішнього та зовнішнього попиту на вітчизняну продукцію в розрізі галузей, а також їх експортні можливості.

Обсяг нових замовлень на виробництво продукції за окремими видами діяльності переробної промисловості в розрізі зовнішнього та внутрішнього попиту




Дані таблиці характеризують зростання обсягів нових  замовлень на виробництво продукції за окремими видами діяльності переробної промисловості, а також рівня диверсифікації народного господарства. Варто підкреслити, довгострокові економічні успіхи обов’язково будуть пов’язані з реалізацією політики по організації виробництва високотехнологічної продукції, випуску товарів з високою доданою вартістю, що вимагає достатнього рівня диверсифікації виробництва.

Зазначимо, що основою  експорту все ще є експорт сировини, а саме продукція рослинного походження – пшениця, кукурудза, ячмінь та соєві боби. Частка цієї продукції у структурі зовнішньої торгівлі становить близько 55%. Тому зміна цін на товарних ринках суттєво впливає на обсяги надходження іноземної валюти на внутрішній ринок, що, своєю чергою, призводить до волатильності обмінного курсу гривні. Варто підкреслити те, що попри високий урожай соняшника виробництво олії стримують низькі світові ціни на олійні та продукти їх переробки.


Рис. - Внески в річну зміну експорту товарів


Та враховуючи суттєве зростання інвестиційних вкладень в економіку, а це 25% від загального обсягу  інвестицій розміщено у промисловість, слід констатувати позитивні зміни. Оскільки, рівень інвестиційних вкладень характеризує позитивні очікування ринку, сприяє підвищенню розвитку виробництва та збільшенню обсягів виготовлення товарів із високою доданою вартістю. Основними економічними ефектами є  зростаючий внутрішній попит, обумовлений зростанням переробної промисловості та розширенням зайнятості, а також нарощування експортного потенціалу, що обумовлює зростання валютної виручки та її пропозиції на валютному ринку.

Такі тенденції характеризують зменшення девальваційних процесів в країні, та шляхів до послаблення залежності від зовнішніх сировинних ринків. Саме такі тенденції послаблюють залежність економічного успіху від економічного зростання країн партнерів,  схильності до серйозних ризиків взагалі, а в періоди кризових явищ глобальної  економіки особливо.

Країна повинна експортувати товари, у виробництві яких найбільш ефективно використані її надлишкові фактори, а імпортувати товари з дефіцитними факторами виробництва.