Основні засади монетарної політики на 2019: наступний крок до реалізації стратегії НБУ

Основні засади монетарної політики на 2019: наступний крок до реалізації стратегії НБУ

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

На засіданні Ради Національного банку України, яке відбулося 11 вересня 2018 року,  було затверджено Основні засади грошово-кредитної політики  на 2019 рік та середньострокову перспективу.

Характеризуючи бачення НБУ щодо монетарної політики на 2019 рік, ми висвітлювали основні аспекти рішень Ради НБУ в контексті реалізації стимулів економічного розвитку країни через розширення кредитної експансії банків.

Та  цьогоріч в НБУ вперше було розроблено і затверджено два офіційні документи: Стратегію монетарної політики Національного банку України та власне Основні засади грошово-кредитної політики НБУ на 2019 рік та середньострокову перспективу, які  розроблено Радою Національного банку України відповідно до статті 100 Конституції України і статей 8, 9 та 24 Закону України «Про Національний банк України» на підставі пропозицій Правління Національного банку України.

Перший документ є «дорожньою картою» і не буде затверджуватися щороку. Він містить основні принципи далекоглядної грошово-кредитної політики, яка базується на використанні режиму інфляційного таргетування.  Режим інфляційного таргетування, що покладено в основу стратегії монетарної політики Нацбанк застосовує для досягнення та забезпечення цінової стабільності. Це і є ті сталі  «правила гри», які наперед відомі та зрозумілі усім суб’єктам економіки, і які не будуть переглядатися та набувати змін щороку.

Передумови формування та запровадження Стратегії почали створюватися в НБУ ще з 2006 року. І фундаментом є  побудована аналітично-прогнозна система, що базується на  інфляційному звіті, запровадженої системи опитування бізнесу та банків, а також моделі тестування фінансової стабільності.

В НБУ відбувся перехід до режиму плаваючого курсу, та почала зростати роль облікової ставки, як головного інструменту монетарної політики, і вже у 2014 році посилилась роль аналітичних підрозділів у процесі прийняття рішень. З того часу, облікова ставка є основним індикативним показникам визначення внутрішньої вартості грошей для суб’єктів економіки. В той час було створено монетарний комітет та посилилися комунікації з суспільством.

У 2016 році Національний банк України офіційно проголосив про перехід до режиму інфляційного таргетування.

Наразі Стратегія визначає кількісні довгострокові цілі монетарної політики, та її інструменти, умови узгодження цінової стабільності з іншими макроекономічними цілями, політику обмінного курсу, необхідність операційної та політичної незалежності НБУ, транспарентності монетарної політики та підзвітності Нацбанку перед суспільством, а також окреслює основні аспекти узгодження з політикою Уряду.

Відповідний документ, як «Стратегія монетарної політики Національного банку України» дає чітку картину дій Національного банку в довгостроковій перспективі і буде сприяти зростанню довіри інвесторів та суспільства в цілому до грошово-кредитної політики. Він також має сприяти координації інфляційних цілей НБУ та інфляційних очікувань суб’єктів ринку, що є одним із пріоритетних завдань інфляційного таргетування.

Натомість Основні засади на 2019 рік розроблені на підґрунті цієї Стратегії, та деталізують особливості проведення монетарної політики у наступному році з урахуванням розвитку зовнішньо- та внутрішньо-економічного середовища. Зокрема, ціллю залишається низька і стабільна інфляція, яка є головним внеском у збалансований фінансовий розвиток держави та в стале економічне зростання, що може бути забезпечено центральним банком. Формування низьких інфляційних очікувань є одним з ключових елементів поліпшення макроекономічного середовища та нарощення економічного потенціалу України. Середньострокова ціль щодо інфляції (приріст індексу споживчих цін у річному вимірі) установлена на рівні 5% з допустимим діапазоном відхилень ± 1 п. п. і дотягатиметься протягом 2019 – 2020 років.

Національний банк передбачає подальше дотримання плаваючого валютного курсу, що не виключає проведення інтервенцій з метою накопичування золотовалютних резервів, згладжування волатильності валютного ринку, підтримання трансмісії ключової процентної ставки.

Засади окреслюють ризики, які можуть впливати на макроекономічний сценарій наступного року, на основі якого має здійснюватися монетарна політика, а також можливі заходи та особливості політики для упередження чи протидії цим ризикам.

Національний банк в основних засадах чітко окреслив глобальні ризики. Доречно зазначити, про характерні глобальні проблеми 2 жовтня 2018 року попереджала світову спільноту глава Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крістін Лагард. Глава Міжнародного валютного фонду заявила, що ризики у світовій економіці почали справджуватися, і це може означати ймовірність погіршення прогнозу зростання світової економіки, а для нашої економіки, де базовим експортним потенціалом є сировина, перехід світової економіки у фазу спаду, відплив капіталів з ринків, що розвиваються є викликами поруч із невирішеними проблемами внутрішнього характеру: трудова міграція, військовий конфлікт на сході країни, зниження обсягів транзиту газу через територію України, а також гальмування структурних реформ.

Звісно, монетарна стратегія, що базується на режимі інфляційного таргетування не є «панацеєю», яка вирішить усі питання фінансової сфери, а скоріше підходом, який не ставить довгострокові інтереси суспільства в залежність від поточної кон’юнктури.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Теги:
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: