Основні кроки для економічного зростання: НБУ про деталі змін
Національний банк України провів традиційну (вже шосту) зустріч з керівниками українських підприємств, які взяли участь в опитуваннях щодо ділових очікувань, йдеться в офіційному повідомленні прес-служби відомства на сторінці у Фейсбук.
Зустріч НБУ відбулася з представниками понад 80 українських підприємств майже всіх видів діяльності та регіонів України.
Ми висвітлюємо відповіді представників НБУ на актуальні питання, які хвилюють український бізнес.
Монетарна політика та економічне зростання
Шлях, яким наразі йде Україна, проходили багато європейських країн: Польща, Чехія тощо. Для досягнення стабільно низької інфляції на перших етапах режиму інфляційного таргетування центральні банки доволі часто змушені були утримувати високі процентні (облікові) ставки.
Експерти зазначають, що жорстка монетарна політика Національного банку вже дає результат. У вересні 2019 року інфляція знизилася до 7,5% у річному вимірі.
За підсумками року прогнозується уповільнення інфляції до 6,3%, а у наступному році НБУ очікує її зниження до цілі у 5%. Це створює фундамент для стійкого зростання економіки у наступні роки.
Прогноз зниження облікової ставки
З огляду на тривале поліпшення макроекономічних умов та інфляційних очікувань населення і бізнесу НБУ прогнозує подальше зниження облікової ставки до 8% на кінець 2021 року за умови стійкого зниження інфляції до цілі 5%.
Нагадаємо, рівень ділової активності підприємств продовжує залишатися високим: індекс ділових очікувань (ІДО) на наступні 12 місяців становить – 115,3% (у попередньому кварталі – 117,8%). Пожвавлення ділової активності очікують респонденти всіх видів економічної діяльності.
Перспективи кредитування бізнесу
Для активізації банківського кредитування необхідно розв'язувати проблему із непрацюючими кредитами Повернення боржниками коштів дозволить розформувати резерви та спрямувати цей ресурс на кредитування реального бізнесу.
Нагадаємо, у другому півріччі 2019 року зберігається тенденція скорочення обсягу проблемної заборгованості (NPL) всієї банківської системи, у тому числі у державних банках. Проте частка NPL банківської системи залишається досить суттєвою. Станом на липень 2019 року NPL складає 51% або 581 млрд грн, з яких 65% або 415 млрд грн припадає на державні банки.
Валютні пом’якшення та лібералізація ринку
З початку року НБУ було скасовано понад 30 валютних обмежень, зокрема, обов’язковий продаж валюти, ліміти на репатріацію дивідендів, дозвільну систему реєстрації зовнішніх запозичень тощо. Подальше поліпшення макроекономічної ситуації та імплементація пакету законів щодо протидії BEPS дасть змогу НБУ продовжувати валютну лібералізацію.
Нагадаємо, починаючи з 5 листопада фізичні особи зможуть купувати валюту та банківські метали без обмежень за сумою. Також спрощується безготівкова купівля валюти.
Як повідомляє прес-служба НБУ, постановою Правління №125 скасовується обмеження на купівлю іноземної валюти та банківських металів фізичними особами в еквіваленті 150 тис. грн на день через касу банку, фінансової установи або в системах онлайн-банкінгу. Також Нацбанк припинив дію вимоги щодо подання фізичними особами до банків документів, підтверджуючих підстави для проведення операцій з купівлі безготівкової іноземної валюти.
Закони для зростання економіки та трансформація фінансового сектору
Національний банк планує надалі реформувати фінансовий сектор. Передусім, як наголошують в НБУ, має бути створене правове підґрунтя.
Відтак депутати Верховної Ради прийняли два дуже важливих для нас законопроєкти. Перший – це закон про «спліт», який передбачає, що НБУ стане регулятором частини небанківського фінансового сектору. Другий – Закон України «Про захист прав споживачів фінансових послуг».
В цьому аспекті очікуються зміни у банківському законодавстві. Також надалі належить розробити Закон України про фінансові послуги та секторальні закони для небанківського ринку: про страхування, ринок лізингу, факторингу, ринок кредитних союзів та інші. Це план роботи на 2020 рік, наголошують в НБУ.
Крім того, сумісно з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб розробляється ще один важливий законопроєкт, мета якого надалі не допускати втрат держави й втрат платників податків під час банкрутств банків.
Є багато законів, які таким чи іншим чином сприятимуть зміцненню макрофінансової стабільності. Це законодавчі акти, що регулюють інші дотичні сфери (у тому числі законопроєкти щодо земельної реформи, приватизації тощо).
Відповідні кроки зафіксовані в меморандумі НБУ з Урядом, оскільки одним з основних завдань Національного банку є підтримання зростання економіки.
Національний банк може це робити за допомогою монетарних інструментів, таких як облікова ставка, зниження інфляції, яка, у наступному році прогнозується на рівні 5%. Але цього недостатньо, потрібні й інші закони та ініціативи, які створюватимуть додаткові умови для економічного зростання.