Засудження Європою, бойкот Україною та інші підсумки конференції РФ щодо Криму

Засудження Європою, бойкот Україною та інші підсумки конференції РФ щодо Криму

Марія Гелюх
Автор
Марія Гелюх
UA.NEWS
Поділитись:

21 травня Росія провела онлайн-конференцію при Раді безпеки ООН з питань Криму. Без участі Києва і деяких дружніх Україні держав, які відмовилися обговорювати ситуацію щодо анексованого півострову з ініціативи та за сценарієм Кремля.

Всупереч протокольним правилам, Європейський Союз делегував своїх представників на цей захід. Але надалі засудив окупаційний режим в Криму і закликав Росію до дотримання прав людини.

Чого домагалися в Кремлі цією затією і які практичні підсумки конференції – розповідаємо у спецтемі.

Російська конференція щодо Криму та Формула Аррії

Те, що росіяни організували в Раді Безпеки ООН щодо Криму – неформальна дискусія. Так звана формула Аррії, згідно з якою проходять подібні події при ООН, дозволяє членам Радбезу обмінюватися думками з питань міжнародної безпеки у форматі, який не передбачає обов’язкової участі або строгих протокольних правил.

Раніше подібним способом про Крим на майданчику ООН говорила і Україна. 6 березня Київ, за підтримки Парижа, Берліна, Лондона, Вашингтона та інших постійних представництв при Організації Об’єднаних Націй, провів засідання на тему порушень прав людини на незаконно анексованому півострові і щодо подальших планів по деокупації.

Тоді прозвучала доповідь від імені Верховного комісара ООН про тортури, викрадення, переслідування і незаконні затримання в Криму. Що Росія не визнає.

Цілі Кремля

Саме зі спробою спростувати докази України і висновки міжнародної спільноти, Москва використовувала формулу Аррії для альтернативного висвітлення ситуації в Криму. Щоб виправдати проведення подібної зустрічі, Росія запросила до участі жителів півострова – представника місцевої преси та членів громадських організацій.

Ці люди розповідали про «реальну картину речей» в Криму – про розвиток, про економіку та інші «блага», які вони нібито отримали «завдяки возз’єднанню» півострова з Росією. При цьому про власне права людини і порушення цих прав «місцеві жителі» вважали за краще не згадувати.

«Ми чули якісь спічі про Крим, які не пов’язані з правами людини, вони не відображають ситуацію. Важливо, що тексти їх були в основному пропагандистського характеру, там звучали «бандерівці», «фашисти», і багато хто намагався дати суб’єктивну оцінку ситуації, яка відбувається на підконтрольній владі території України. Це негативно показує Росію»
— Ольга Скрипник,
координатор Кримської правозахисної групи

Іншими словами, Кремль у властивій йому манері пропаганди і заперечення реальності, використовував статус члена Ради безпеки ООН для обговорення гострої репутаційної теми у вигідному руслі. Що насамперед розраховане на внутрішню аудиторію Російської Федерації, вважає правозахисниця Ольга Скрипник.

«Я думаю, що, виводячи так званих кримчан, вони намагаються створити якусь картинку, тому що саме у 2020 році повинні по суті розглядатися в ЄСПЛ справи України проти Російської Федерації, і в Міжнародному суді»
— Ескендер Барієв,
член Меджлісу кримськотатарського народу

Крім тиску на громадськість в самій Росії, відео-конференція була способом вплинути і на антиросійські санкції, і в деякому сенсі – просунути визнання анексії на міжнародному рівні. Так як були спроби залучити до конференції представників окупаційної влади Криму. Проти чого різко виступили Київ з Європою і ця затія залишилася нереалізованою.

За підсумками зустрічі можна зробити висновок, що спроби нав’язати альтернативну реальність, в якій Крим – це процвітаючий регіон, де немає місця ущемленню прав людини, в цілому провалилися. Як і будь-які інші сценарії Кремля.

Київ не бере участі у фарсі

Україна з самого початку не підтримала ідею Москви про «діалог» із «жителями Криму». Якою може бути реальна картина речей в окупації, якщо туди не допускають міжнародні місії і правозахисників, заявили в МЗС України:

«Росія намагається розповісти нібито правду про об’єктивний стан справ на території півострова Крим, але, незважаючи на твердження російської сторони, продовжує блокувати доступ міжнародних моніторингових місій, в тому числі управління Верховного комісара ООН з прав людини. Потрібно дати можливість незалежним спостерігачам провести моніторинг і поговорити з людьми, які не є спеціально запрошеними російською стороною, а тими, хто дійсно бачить реальний стан справ на півострові»
— Катерина Зеленко,
МЗС України

Європа засуджує і висловлює жаль, але бере участь

За підсумками конференції, Представництво ЄС в ООН розповсюдило реліз про своє ставлення до російської окупації Криму:

«Ми шкодуємо, що Росія скликала зустріч з «формулою Аррії», марно намагаючись легітимізувати незаконну анексію, і ми підкреслюємо, що цей захід і наша участь в ньому не можуть трактуватися як визнання зміни статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя»
— заява Представництва ЄС в ООН

Європа не має наміру відмовлятися від санкцій до моменту, поки Росія не поверне Крим Україні:

«Уже шість років ЄС не визнає і не визнаватиме анексію Автономної Республіки Крим і Севастополя Російською Федерацією і продовжує рішуче засуджувати це порушення міжнародного права. ЄС залишається непохитним у підтримці суверенітету і територіальної цілісності України і продовжить свою політику, включаючи санкції»
— заява Представництва ЄС в ООН

Також в ЄС відзначили, що мілітаризація Криму ускладнила безпеку Чорноморського регіону і судноплавство на Азові. Влада Європейського Союзу звернулася до Росії припинити зловживання «антиекстремістським законодавством і звільнити всіх незаконно ув’язнених на півострові».

Коментарі європейців

«Те, що ми чули на засіданні 6 березня і що ми чуємо сьогодні – це велика різниця. Бельгія вважає Крим і Севастополь – незаконно анексованими. Ми закликаємо Росію дотримуватися міжнародного права. Ми стурбовані переслідуванням журналістів і правозахисників. Ми закликаємо Росію звільнити всіх політичних в’язнів. Будівництво Керченського моста без згоди України і перевірки під час проходу Керченської протоки – все це несе негативні наслідки для портів України і міжнародного судноплавства»
— Марк Пекстен,
постійний представник Бельгії в ООН
«Анексія Криму порушує міжнародне законодавство, зокрема, Будапештський меморандум, згідно з яким потрібно поважати територіальну цілісність України. Я радий, що сьогоднішні спікери поділилися враженнями, але я був вражений доповіддю 6 березня, коли представник Верховного комісара ООН розповіла про порушення прав людини: тортури, викрадення, незаконні затримання»
— Ніколя де Рів'єр,
представник Франції в ООН

Разом з тим, Європа, за винятком Прибалтики, Польщі, Нідерландів, Болгарії, Румунії та Фінляндії, взяла участь в дискусії щодо Криму, організованої Росією. Всупереч своїм же дипломатичним правилам і протоколам, згідно з якими участь в будь-якому заході з метою визнання статусу Криму/Севастополя та анексії не допускається.

Про що це говорить? Це говорить про те, що Європа готова слухати те, що транслюють з Кремля. Готова до діалогу з агресором і пошуку спільних рішень. Навіть якщо це суперечить її власним правилам. Інше питання, що Росія нічого, крім інсинуацій і пропаганди, не пропонує.

Київ повинен усвідомлювати ступінь своєї відповідальності за першість в актуалізації тем, пов’язаних із Кримом. Інакше цю першість перехоплять окупанти, створюючи паралельну реальність про те, що відбувається в умовах анексії. Щоб вкотре президенту Зеленському не довелося визнавати вторинність Криму на міжнародному порядку денному. Це обов’язок України пам’ятати про свої території та захищати їх законним способом.

Автор: Марія Гелюх
загрузка...
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!