Стаття Кримінального кодексу про покарання за фіктивне підприємництво втратила актуальність, оскільки сьогодні усі юридичні особи зареєстровані в публічних реєстрах, а банки здійснюють ретельний фінансовий моніторинг за підприємцями.
Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів член Національної асоціації адвокатів України Олексій Меше.
«В Україні порядок створення суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) регулюється Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань». Так, після державної реєстрації юридичній особі присвоюється код ЄДРПОУ і з цього моменту така юридична особа потрапляє до багатьох публічних реєстрів, доступ до яких відкритий державою. Зокрема це Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Мін’юст), реєстри податкової служби, реєстри статистики, тощо. Статутні документи зберігаються в реєстрах Міністерства юстиції у відсканованому вигляді, а реєстри податкової покажуть на якій системі оподаткування перебуває юридична особа чи ФОП. Такий порядок суттєво ускладнює імовірність розвитку фіктивного підприємництва, оскільки будь який контрагент не захоче мати бізнес стосунки з підприємством, не внесеним до реєстрів. Крім того, банк не проведе жодну операцію без коду ЄДРПОУ, оскільки він проводить фінансовий моніторинг»
член Національної асоціації адвокатів УкраїниАналітик вважає, що скасування статті 205 Кримінального кодексу не матиме негативних наслідків, а шахраї не зможуть скористатися новим порядком, оскільки банки здійснюють фінансовий контроль за фінансовими потоками ФОП і пересічних громадян.
«У випадку будь-якої сумнівної операції, банк відмовляє в її проведенні. Інша розмова про передачу грошей готівкою в сумках, але для цього не потрібно створювати юридичні особи. Також не слід забувати і про FATCA, умов якого дотримуються банки України. За таких обставин, скасування статті 205 – це не зменшення тиску на бізнес, а данина та реальність нашого сьогодення. Така норма у Кримінальному кодексі просто відмерла. І навіть якщо все-таки був «тиск» на бізнес, то завжди є відомості з реєстрів і банків які спростовують фіктивність»
Водночас юрист зазначив, що для тиску на бізнес часто застосовується покарання за ухилення від сплати податків.
«Згідно за статтею 212 Кримінального кодексу України, у таких випадках основним є факультативний об’єкт фіктивного підприємництва у вигляді порушення встановленого порядку оподаткування. Саме за цей злочин найчастіше чиниться тиск на бізнес, однак ці обставини чомусь залишаються поза увагою»
Нагадаємо, 18 вересня Верховна Рада ухвалила в цілому закон «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінально-процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес». Документ №1080 підтримали 347 народних депутатів.
Законопроект передбачає скасування статті 205 Кримінального кодексу, яка встановлює покарання за створення або купівлю бізнесу з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення заборонених видів діяльності.
У першому читанні документ ухвалили 10 вересня.
Проект закону було внесено до Верховної Ради 29 серпня. Президент Володимир Зеленський визначив його як невідкладний.
