$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+11° Київ +14° Варшава +9° Вашингтон

Оцінка достатності внутрішнього капіталу банку: які регуляторні зміни готує Нацбанк

Діденко Сергій 12 Липня 2021 20:07
Оцінка достатності внутрішнього капіталу банку: які регуляторні зміни готує Нацбанк

Регулятор продовжує імплементацію європейських вимог до капіталу в практику функціонування банківського сектору України. Про це повідомляє пресслужба Нацбанку.

Вагомим їх елементом є здійснення банками процесу оцінки достатності внутрішнього капіталу – ICAAP (Internal capital adequacy assessment process), йдеться у повідомленні.

Починаючи з наступного року розпочнеться її впровадження в тестовому режимі. Надалі ICAAP має підвищити ефективність капітального планування самого банку й поліпшувати якість нагляду за діяльністю банків.

Як змінюватимуться вимоги до оцінки достатності капіталу у 2022 році, та чого очікувати від регуляторних змін, нижче у наших матеріалах.

Три стовпи регуляторних вимог до капіталу

Базові принципи сучасних банківських регуляцій, що відображені в стандартах Базельського комітету з банківського нагляду, закладено ще 1988 року. На той час в їх основі лежала уніфікація вимог до капіталу банків – установлено єдині мінімальні вимоги.

З плином часу розвиток банківського сектору та ускладнення банківських операцій виявили недоліки в такій уніфікації. Адже дотримання мінімальних вимог не забезпечує покриття ризиків, властивих конкретним банкам.

Тож у 2004 році Базельський комітет з банківського нагляду запропонував реформу, що відображено в пакеті Базель II, який передбачає три стовпи (Pillars).

Pillar I вмістив мінімальні вимоги. Pillar II описав процес банківського нагляду (за європейським підходом – SREP), під час якого регулятор оцінює ризики банку, та може встановлювати додаткові індивідуальні вимоги до капіталу і ліквідності. Pillar III визначив стандарти ринкової дисципліни та прозорості діяльності банків.

Відповідно до європейської методології SREP банки оцінюються за чотирма напрямами. Перший напрям – це оцінка життєздатності бізнес-моделі та стратегії розвитку банку. По-друге, аналізується рівень організації корпоративного управління та системи внутрішнього контролю в банку. Наступний напрям – це оцінка достатності капіталу для дотримання регуляторно-наглядових вимог та для покриття всіх суттєвих ризиків, що не охоплені Pillar I. Останній напрям – оцінка ризиків ліквідності.

Достатність капіталу та ризики

Оцінюючи достатність капіталу для покриття всіх суттєвих ризиків банку, регулятор повинен переконатися в покритті ризиків банку. Зокрема, йдеться про те, що мінімальні вимоги до капіталу належно покривають кредитний, ринковий та операційний ризики банку; капіталу банку достатньо, щоб покрити всі інші суттєві ризики його діяльності; навіть у разі несприятливих подій капіталу банку буде достатньо для підтримання платоспроможності; у банку відсутні суттєві недоліки системи управління ризиками капіталу або капіталу достатньо, щоб мінімізувати можливі негативні наслідки цих недоліків.

Самооцінка банку

Важливим вхідним елементом наглядової оцінки достатності капіталу є самооцінка банку. Саме в ICAAP банк самостійно оцінює необхідний рівень капіталу для реалізації своєї стратегії на трирічному горизонті з урахуванням усіх суттєвих ризиків та стрес-сценаріїв.

Крім того, банк оцінює ефективність окремих бізнес-напрямів з урахуванням їхніх ризиків та може найбільш ефективно перерозподілити доступний капітал між ними. У разі потреби банк завчасно планує залучення капіталу.

Отже, оцінка достатності внутрішнього капіталу (ICAAP) містить важливу інформацію для ефективного проведення SREP та є вагомим для ефективності управління капіталом і розуміння ризиків банком.

Економічна та нормативна перспективи ICAAP

Оцінка достатності внутрішнього капіталу здійснюється одночасно за двома перспективами – економічною та нормативною. За економічною перспективою банк кількісно оцінює всі ризики своєї діяльності. Тобто банк розраховує обсяг капіталу, якого буде достатньо для покриття можливих втрат від ризиків на горизонті одного року з високим рівнем довіри.

Водночас банк може самостійно обирати методики та релевантні припущення для оцінки, має враховувати вагомі прогнозні зміни у своєму профілі ризиків. Крім оцінки за базовим сценарієм, банк обов’язково оцінює ризики за стресових умов. Надалі оцінки всіх суттєвих ризиків окремо за базовим сценарієм та за стресових умов складаються, більша з двох визначає необхідний рівень капіталу за економічною перспективою. Цей необхідний рівень має бути повністю покритий доступним основним капіталом.

За нормативною перспективою банк оцінює свою спроможність виконувати вимоги регулятора до достатності капіталу на горизонті трьох років. Оцінка базується на двох сценаріях: базовому (що передбачає реалізацію стратегії банку) та несприятливому. Несприятливий сценарій розробляється банком та має включати припущення про настання малоймовірних кризових подій, які релевантні для банку, виявляють суттєві ризики в його діяльності.

Доступного капіталу має бути достатньо, щоб забезпечити дотримання вимог регулятора в разі реалізації обох сценаріїв, зазначають в Нацбанку.

Варто зазначити, економічна перспектива більш індивідуальна. Оцінений за економічною перспективою капітал достатній для покриття неочікуваних збитків із високим рівнем довіри. Нормативна – це грубіша оцінка змоги дотримуватися нормативних вимог за будь-яких умов.

Обидві перспективи пов’язані між собою, а оцінки ризиків та втрат від них мають бути порівнюваними. Якщо банк ідентифікував певний рівень ризику за економічною перспективою, у нормативній перспективі він має відобразити порівнянні за сумою втрати від цього ризику.

Значна розбіжність в оцінках одних і тих самих ризиків свідчить про недостатню якість використаних банком моделей або неадекватні припущення. Тож банк має порівнювати результати, отримані за обома перспективами, та узгоджувати їх.

Підготовка до реалізації оцінки достатності внутрішнього капіталу

Для забезпечення оцінки достатності внутрішнього капіталу банк розробляє план підтримки капіталу на необхідному рівні за обома перспективами.

Також оцінка достатності внутрішнього капіталу передбачає заходи управління капіталом: оцінку зваженої на ризики дохідності бізнес-процесів, алокацію капіталу між бізнес-лініями залежно від неї, встановлення обґрунтованих лімітів операцій тощо.

Слід зазначити, оцінка достатності внутрішнього капіталу фактично є неперервним процесом, достатність капіталу має відстежуватися постійно, а всі розрахунки – своєчасно актуалізуватися.

В підсумку варто зазначити, в  Україні з 2022 року розпочнеться тестовий період ICAAP. У розпорядженні банків є близько року, щоб підготуватися до повноцінного впровадження вимог із 1 січня 2023 року. Надалі результати ICAAP ураховуватимуться під час наглядової оцінки SREP.