Стрімке зростання світової інфляції обумовлює посилення монетарної політики з боку країн з ринками, що розвиваються, зокрема України. Відтак невизначеність залишається істотною, а отже, існує імовірність, що премія за ризик у структурі відсоткових ставок зростатиме. Розгортання кризових явищ позначається на збільшенні дохідності державних цінних паперів як на первинному, так і на вторинному ринку.
Разом зі збільшенням облікової ставки дещо зросли дохідності за гривневими ОВДП. Варто зазначити, що ставки за ОВДП (особливо – за довгостроковими) визначаються багатьма структурними та фундаментальними чинниками, очікуваннями та ризиками. Серед них – інфляційні та девальваційні очікування, суверенний кредитний рейтинг, стійкість боргової позиції, якість економічної політики та її прозорість, перспективи співпраці України з МВФ та іншими міжнародними фінансовими партнерами тощо. Їхній вплив здебільшого є більш істотним, ніж вплив облікової ставки. Нагадаємо, наприкінці року, попри незмінну ключову ставку, дохідність гривневих ОВДП помірно зросла через значні потреби уряду у фінансуванні.
Ми вирішили висвітлити ключові тенденції фінансового ринку України у розрізі змін валютного курсу, інфляції, боргових операцій та стану ліквідності через призму прогнозів аналітиків ICU.
Валютний ринок
Нацбанк уже понад місяць не проводить інтервенцій, дозволяючи валютному ринку балансуватися самостійно і, по можливості, не втручатиметься й надалі. Востаннє Нацбанк виходив на ринок на початку квітня, задовольнивши попит в обсязі $50 млн, але надалі утримувався від впливу на курсоутворення засобами інтервенцій. Варто зазначити, це найбільша перерва в інтервенціях з кінця 2016 року.
Рисунок 1 – Валютні інтервенції Нацбанку
Джерело: НБУ.
За два попередні тижні курс гривні укріпився на 0.6% до 27.76 грн/дол. США, закріпившись цілком стабільно близько цього рівня. Попри невтручання Нацбанку курс гривні посилився наприкінці квітня й має суттєві перспективи для подальшого укріплення на рівні 27.5 грн/дол.США упродовж травня, прогнозують в ICU.
Відтак у травні валютний ринок продовжуватиме переважно балансуватися самостійно, а Нацбанк виходитиме з інтервенціями лише за умови значної волатильності. Аналітики прогнозую, що значну підтримку курсу можуть надати експортери, які в умовах сприятливої цінової кон`юнктури на світових ринках могли отримати вищі прибутки й продаватимуть валюту в значно більших обсягах для сплати податків.
Гривня також отримає додаткову підтримку з боку нерезидентів, які принаймні не продаватимуть ОВДП найближчим часом. Унаслідок курс гривні може продовжити поступове посилення і рухатиметься в напрямку до 27.5 грн/дол. США, зазначають в ICU.
Уповільнення споживчої інфляції
Після стрімкого прискорення протягом попередніх шести місяців споживча інфляція у квітні дещо знизилася - до 8.4% р/р.
Рисунок 2 - Зміни цін (у % до попереднього місяця)
Джерело: ДССУ.
У квітні споживчі ціни зросли на 0.7% м/м, а річна інфляція сповільнилася до 8.4% р/р (з 8.5% р/р у березні). Варто зазначити, одним із ключових факторів зменшення інфляції передусім є статистична база порівняння 2020 року. Результат був дещо нижчим на тлі очікувань прогнозистів ICU та консенсусом Bloomberg (обидва - 8.5% р/р).
Базовий ІСЦ зріс на 0.7% м/м, у результаті чого базова інфляція прискорилася до 6.3% р/р (з 5.9% р/р у березні 2021 року).
Через продовження стрімкого дорожчання продовольства на світових ринках проінфляційні фактори, імовірно, будуть переважати, і аналітики ICU висловлюють побоювання щодо зростаючої невизначеності та ризиків для прогнозу споживчої інфляції на кінець 2021 року.
Аналітики ICU прогнозують зростання додаткових проінфляційних ризиків, пов'язані з продовженням зростання світових цін на продовольство.
Варто зазначити, у квітні індекс світових цін на продовольство FAO продемонстрував найбільший річний приріст за останні десять років – 30,8%. З травня 2020 року світові ціни на харчові продукти зросли на 33%, сягнувши семирічного піку.
Окрім цього, ціни на енергоносії надають додатковий імпульс інфляції в Україні. Цей перенос глобальних цін на вітчизняні частково компенсується поточним зміцненням обмінного курсу гривні, що також стимулюється високими цінами на сировинні товари, зазначають експерти. Однак масштаб зміцнення є недостатнім, щоб повністю компенсувати зростаючі світові ціни. Таким чином, у наступні місяці проінфляційні фактори, ймовірно, будуть переважати, й аналітики ICU наголошують на ризиках більшого зростання інфляції, ніж очікувалося в попередніх прогнозах (7.8%) як зміщені догори.
Активність на борговому ринку
У квітні зросли обсяги запозичень на внутрішньому ринку, і вперше з початку року Україна вийшла на зовнішні ринки капіталу, розмістивши єврооблігації на $1.25 млрд.
Після підвищення облікової ставки Нацбанку та підвищення ставок на первинному ринку, наприкінці квітня Мінфін зміг залучити вже понад 10 млрд грн у різних валютах.
Рисунок 3 - Зміна обсягу гривневих ОВДП в обігу в розрізі власників, млрд грн
Джерело: НБУ.
Переважно зросли запозичення в національній валюті, які становили 80% надходжень до бюджету в останній тиждень квітня 2021 року. Тож загалом за квітень до бюджету було залучено 17.6 млрд грн, зокрема у гривні - 13.4 млрд грн. Відбувалося це переважно за відсутності нових придбань облігацій нерезидентами, які через загрозу ескалації бойових дій на сході поступово скорочували свій портфель.
Але наприкінці квітня після покращення сентименту, зниження ризиків та успішного розміщення єврооблігацій вихід нерезидентів з ОВДП зупинився, а в окремі дні відбувалося збільшення портфеля, але незначне.
В ICU зазначають, цього маючи понад 23 млрд грн на ЄКР станом на початок травня і переважно спокійний графік виплат за гривневими ОВДП цього місяця, Мінфін може залучати відносно невеликі обсяги коштів і не продовжувати підвищення ставок, яке розпочалося у квітні. Здійснити гривневі виплати допоможе й більший збір доходів через квартальні податкові платежі, що розпочнуться вже цього тижня. Водночас обсяг портфелю нерезидентів, вочевидь, суттєвих змін у найближчі тижні не зазнає.
Рекордна ліквідність
Минулого тижня загальний обсяг ліквідності в банківській системі сягнув 217 млрд грн, що є максимальним рівнем 2021 року, зазначають в ICU. Проте через сплату квартальних податків та нові запозичення ліквідність може поступово скорочуватися.
Ліквідність зросла переважно завдяки бюджетним видаткам, які сформували приплив коштів в розмірі 9.9 млрд грн, а також за порівняно незначного відпливу коштів у готівку - лише 1.7 млрд грн. Відтак на кінець минулого тижня банки розмістили 162 млрд грн у депозитних сертифікатах, і 53 млрд грн, які знаходилися на коррахунках у Нацбанку.
Уже цього тижня можуть зрости платежі в бюджет внаслідок початку періоду квартальних податкових платежів, що поступово збільшить відплив коштів на бюджетні рахунки при відносно менших видатках, зазначають в ICU. Видатки будуть меншими й через відсутність погашень гривневих ОВДП. Але загалом рівень ліквідності може залишатися досить високим, імовірно, понад 200 млрд грн.
