Очікування економічного відновлення в Україні не виправдалися: що далі
У I кварталі 2021 року український реальний ВВП зменшився не на 2,0%, а на 2,2% у порівнянні з першим кварталом 2020 року. Про це повідомив Держстат.
Оцінюючи оперативні доні Держстату, аналітики Нацбанку прокоментували фактори зміни реального ВВП у I кварталі 2021 року. Експерти зазначають, попри високі зовнішні ціни та внутрішній попит, які сприяють відновленню української економіки, відновлення відбувається повільніше, ніж очікувалося. Монетарна політика залишається м’якою, утім Нацбанк починає поступове згортання антикризових монетарних інструментів.
Співпраця з МВФ є запорукою зменшення загроз для фінансової стабільності й має бути продовжена. Нагадаємо, Україна повинна буде оптимізувати свої витрати в разі, якщо зірветься отримання чергового траншу Міжнародного валютного фонду. Про це в інтерв’ю Forbes сказав міністр фінансів України Сергій Марченко.
За поточних кредитних рейтингів України відсутність постійної співпраці з міжнародними фінансовими організаціями робить Україну вкрай вразливою до потрясінь світової економіки.
Ми вирішили висвітлити економічні виклики, які можуть впливати на економічне відновлення, у разі матеріалізації зазначених ризиків.
Економіка відновлюється повільніше, ніж очікувалося
За оперативною оцінкою, ВВП у I кварталі 2021 року знизився на 2% у річному вимірі. Такий результат дещо контрастує з високими темпами відновлення споживчого попиту й сприятливою ситуацією для більшості ключових секторів економіки.
Рисунок 1 - Внески категорій кінцевого використання в річну зміну реального ВВП, в. п.
Джерело: НБУ.
Негативно на зміну ВВП впливали зниження фізичних обсягів експорту товарів, стрімке відновлення імпорту і мляві інвестиції. Додатковим фактором скорочення стали карантинні обмеження. Як і в інших країнах, приріст ВВП в річному вимірі у II кварталі буде значним завдяки ефекту низької бази порівняння 2020 року, зазначають в Нацбанку.
Водночас фундаментально ситуація також поліпшується – стрімко зростає приватне споживання, а умови торгівлі для основних експортних галузей дуже сприятливі.
Утім, ризик запровадження нового карантину у випадку зростання захворюваності на COVID-19 зберігається. Вакцинація поки відбувається на недостатньому рівні – до середини червня хоча б одну дозу вакцини в Україні отримало лише 4% населення.
Проте економіка вже переважно пристосувалася до роботи в умовах карантину, а нові обмеження стають більш гнучкими для бізнесу.
За підсумками року ВВП має зрости на 3.8% та буде дещо нижчим, ніж у 2019 році. В НБУ зазначають, для пришвидшення темпів зростання бракує інвестиційної активності.
Пауза у співпраці з МВФ – ризик для макроекономічної стабільності
Зростання дохідності довгострокових цінних паперів у США з початку року зробило дорожчими запозичення для всіх емітентів, зокрема і для українського уряду.
Високі показники інфляції у США можуть спровокувати нове зростання довгострокових ставок. Це, своєю чергою, може ускладнити залучення Україною коштів на зовнішніх ринках.
Рисунок 2 - Валові й чисті міжнародні резерви, млрд дол.
Джерело: НБУ.
У період, коли ефекти кризи, викликаної пандемією COVID-19, для фінансових ринків усе ще є непевними, Україні вкрай важливо мати постійний доступ до міжнародного офіційного фінансування.
Програма МВФ для країн, які мають низький рейтинг, є певним страховим полісом та гарантією того, що період виплат буде пройдено без ускладнень, з мінімальними ризиками для макроекономічної та фінансової стабільності.
Рисунок 3 - Динаміка кредитних рейтингів України
Джерело: НБУ.
За нинішніх умов Україна може залучати ресурси на міжнародних ринках капіталу навіть без програми з МВФ, хоча й за вищою ціною. Проте робити середньо- і довгострокове планування державних фінансів, виходячи з припущення, що ринки завжди будуть сприятливими для країн із неінвестиційними рейтингами, не варто, зазначають в Нацбанку.
Ключові фіскальні ризики: рефінансування боргу та покриття дефіциту бюджету
Графік боргових виплат України в найближчі роки залишатиметься напруженим. Протягом наступних дванадцяти місяців лише валютні виплати уряду та Нацбанку за державним і гарантованим державою боргом перевищать 10 млрд дол. У гривневому сегменті ринку погашення основного боргу та відсотків у другому півріччі перевищать 130 млрд грн. Навантаження розподілене відносно рівномірно, що не повинно створювати значних проблем Мінфіну, однак середні обсяги аукціонів мають зрости.
Рисунок 4 – Валютні виплати уряду й НБУ, екв. млрд дол.
Джерело: НБУ.
Потреби у фінансуванні може пом’якшити обговорювана МВФ додаткова емісія спеціальних прав запозичення (СПЗ) на суму до 650 млрд дол., яка покликана допомогти у відновленні світової економіки від коронакризи.
У разі затвердження емісії Радою директорів МВФ Україна збільшить свої міжнародні резерви на суму близько 2.7 млрд дол. Проте існує висока ймовірність, що ці кошти надійдуть після періоду пікових виплат у вересні, немає й однозначної відповіді про можливість їх використання для фінансування дефіциту бюджету.
Збільшення буферів ліквідності – необхідний елемент контролю ризиків, зазначають в Нацбанку. У перші п’ять місяців 2021 року дещо поліпшилася ситуація з ліквідністю уряду. Середні щоденні залишки на рахунках Держказначейства в гривні та валюті були вищими або порівнянними із залишками в попередні три роки. При цьому обсяги гривневих залишків були помітно стабільнішими, що може свідчити про певне поліпшення бюджетного управління.
Однак подекуди запас ліквідності різко опускався нижче мінімально безпечних рівнів. Це свідчить про необхідність кращого прогнозування руху коштів та збільшення прогнозного горизонту єдиного казначейського рахунку до 3-6 місяців. Зокрема, прогноз щорічних перерахувань частини прибутку Нацбанку до бюджету буде точнішим, якщо відповідатиме розрахункам регулятора. Це дасть змогу уникнути повторення цьогорічної ситуації, коли фактичний обсяг перерахувань виявився на 8.6 млрд грн меншим від ухваленого парламентом.