У травні ціна природного газу у Європі на умовах постачання «спот» (контракт з поставанням «на наступний день» на голландській TTF) зазнала падіння протягом дня на 19% - з $45 до $34 за тисячу кубометрів, як повідомляла «Економічна правда».
Відтак, ціна впала майже до рівня ціни «на свердловині» в Росії — приблизно $36,8 за тисячу кубічних метрів, зазначає видання.
Ціна газу та її вплив на економіку України
Відтак українські підприємства у травні 2020 року імпортували газ за середньою ціною $98,09 (2 тис. 631,68 грн) за 1 тис. куб. м. (табл. 1), як повідомило Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, передає «Інтерфакс».
Таблиця 1 – Ціна імпортованого природного газу за період 2015-2020 років
Джерело: Мінекономрозвитку.
Таким чином, ціна імпорту газу за минулий місяць на 20% нижче ціни квітня поточного року у доларовому еквіваленті, коли вона становила $122,55 (3 тис. 318,62 грн).
Слід зазначити, зниження ціни на газ матиме позитивний вплив на відновлення української економіки та рівень інфляції. Нагадаємо, у травні 2020 року темпи зростання адміністративно регульованих цін в Україні знизилися (до 3,5% р/р). Сприятливим фактором насамперед було зниження ціни природного газу для населення через урахування в тарифах нижчих цін на газ як на світовому, так і внутрішньому ринках. Падіння цін (тарифів) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива на 2,8% відбулося у травні в основному внаслідок здешевлення природного газу – на 16,8%.
Окрім цього українців в наступному опалювальному сезоні очікує зниження тарифів на тепло і гарячу воду. Про це повідомило Міністерство розвитку громад і територій. Передусім це викликано не лише падінням цін на газ, а зміною порядку формування тарифів для теплокомуненерго.
Як пояснили в пресслужбі відомства, підприємства ТКЕ наразі зможуть планувати свої витрати для купівлі газу на рівні середньої ціни за минулий опалювальний сезон.
Проте за фактом, вартість газу для таких підприємств змінюється щомісяця, а тому раніше їм доводилося робити регулярні перерахунки.
«Для більшості підприємств є можливість зменшити тарифи на тепло, послуги з постачання тепла та гарячої води, оскільки такі тарифи раніше включали витрати на придбання природного газу вище середньої ціни в минулому опалювальному сезоні», – відзначили у Міністерство розвитку громад і територій.
Обвал експортних надходжень країни-агресора
Становище федеральної скарбниці країни-агресора різко погіршилося у травні, попри те, що на ринку нафти спостерігалося зростання ціни на сировину та завершення режиму неробочих днів.
За підсумками травня Міністерством фінансів РФ вдалося поповнити скарбницю на 889 млрд рублів, а це на 41% менше аналогічних торішніх показників (1.504 трлн рублів).
Обвальне падіння експортних надходжень було зафіксовано майже за усіма ключовими податками, що випливає з попередньої оцінки відомства, опублікованого 11 червня 2020 року.
Нафтогазові компанії в травні перерахували до держскарбниці лише 214,2 мільярда рублів. Це на 70% менше, ніж сума, зібрана торік (697,7 мільярда рублів) та вдвічі нижче суми отриманої у квітні 2020 року (434,5 млрд рублів) і майже втричі менше за показники початку поточного року, коли до бюджету щомісяця надходило по 600 млрд рублів сировинної ренти.
Попри те, що російська нафта суттєво подорожчала — з 18 до 31 долара за барель Urals, - Мінфіну це не допомогло: експортне мито було розраховане за квітневими цінами та стала рекордно низьким з 1990 років - 1 долар за тонну сирої нафти та 2 долари за тонну бензину.
Відтак обсяги постачання при цьому обвалився на 25% внаслідок угоди ОПЕК +, що зобов'язало РФ прибрати з нафтового ринку 2,7 млн барелів на день.
Нафтовий шок було посилено газовим. Експорт «Газпрому» в Європу до кінця травня зазнав падіння на 20%, трубопровід «Ямал-Європа» в окремі дні стояв порожнім, а середня ціна за контрактами виявилася вдвічі нижчою торішньої ціни - 106 доларів за тисячу кубометрів.
Надходження від несировинного сектору економіки країни-агресора, впали на 16%, до 697,7 млрд руб. Єдиним податком, збори якого вдалося наростити, став ПДВ - 243 млрд рублів проти 213 млрд торік.
Потоки податку на прибуток стиснулися майже вдвічі — з 74 до 43 млрд рублів, ПДВ на імпорт зменшився на 14% - з 230 до 199 млрд рублів, зібрати митниці вдалося ввізних мит — на 30% менше - 41,9 млрд рублів проти 59,7 млрд.
В цілому надходження від митних служб впали на 43% - з 454 до 257 мільярдів рублів. Податковій службі вдалося зібрати на 39% менше зборів - 573 млрд рублів проти 943 млрд.
І митники, і податкова відстають від річного плану з наповнення скарбниці вже майже на місяць, зазначають у Мінфіні. Зібраної ними у травні суми вистачило, щоб покрити лише половину видатків бюджету, навіть попри те, що додаткових грошей в економіку Мінфін не вливав.
Попри анонсовані антикризові пакети допомоги, у минулому місяці федеральний бюджет витратив 1,544 трильйона рублів – менше, ніж, наприклад, в січні (1,624 трлн) або березні (1,735 трлн), коли антикризових програм уряд ще не ухвалював.
Проте, навіть такий рівень бюджетних витрат залишив Мінфін з касовим розривом у розмірі 43% від бюджету, або 655 мільярдів рублів. Для покриття розривів відомство почало активно залучати борги - 174,5 мільярда рублів, розміщуючи облігації федеральної позики, а ще 193 млрд рублів Мінфін вилучив з Фонду національного добробуту. Залишок був профінансований коштом накопичень на бюджетних рахунках в Центробанку, які за місяць скоротилися на 429 мільярдів рублів.
Аналітики порахували, що анонсоване відновлення економічного зростання у розмірі виділено приблизно 5% ВВП.. Втім, майже половина суми - 2,3 трлн рублів — це витрати на нацпроєкти, які й так були закладені в бюджеті. Ще 209 млрд рублів — це вливання в капітал одного із держбанків, який уряд з 2014 року продовжує рятувати від дефолту і якому виділено вже біля трильйона.
Заходи підтримки бізнесу та населення значно менші - 1,6 трлн рублів, або 1,5% ВВП, причому дійсно нових витрат буде ще менше: на пряму соціальну допомогу виділяється 450 млрд рублів, або близько 0,5% ВВП.
В підсумку слід зазначити, що у травні споживча інфляція в Україні очікувано залишалася нижче цільового діапазону 5% ± 1 в.п., а також була меншою у порівнянні з траєкторією прогнозу Нацбанку, оприлюдненого у квітні 2020 року.
Інфляційний тиск залишався слабким насамперед через здешевлення енергоносіїв, збереження сприятливої ситуації на валютному ринку, збільшення пропозиції овочів та «замороження» цін на значну кількість послуг внаслідок падіння ціни на газ. Відтак помірна інфляція дозволила ухвалити рішення НБУ щодо пом’якшення монетарної політики та знизити облікову ставку до рівня 6 %.
