Уряд зазначає, що одним із драйверів економічного зростання має стати кредитування. А для цього потрібно, щоб в Україні відбулося стрімке зниження відсоткових ставок. Слід зауважити, що для розв’язання проблеми розширеного кредитування директивного шляху замало. Для цього необхідно здійснити реалізацію багатьох етапів поступу, два із яких є ключовими – це ціна ресурсів та ризики.
Отже, попри політичні амбіції, слід пам’ятати, що економіка – це комплексна система, а кредитування – це не лише проблема високих чи низьких процентних ставок. Щоб забезпечити значне зростання економіки потрібно щоб драйвером були інвестиції. В Україні, наприклад, відношення частки інвестицій до ВВП складає 17-18%. А в інших країнах з темпами зростання ВВП вище 5% співвідношення частки інвестицій до ВВП досягає 25-30%. Тобто темпи зростання інвестицій потрібно забезпечувати на рівні 20% в рік. А для цього потрібно забезпечення структурних реформ.
Коронакриза обумовила ризики, що вплинуло на перегляд своїх стратегій інвесторами. Починаючи з початку березня міжнародні інвестори проявляли обережність своїх розміщень в нові ринкові економіки.
В Україну надходження прямих іноземних інвестицій у березні – квітні 2020 року також припинився, а чистий відплив портфельних інвестицій становив 0.85 млрд дол., зазначають в НБУ.
Рисунок 1 - Інвестиції нерезидентів у нові ринкові економіки (за винятком Китаю), млрд дол.
Джерело: НБУ.
Аналітики Нацбанку зазначають, відплив капіталу зумовлений прагненням інвесторів збільшити свою позицію в безпечних інструментах. На відплив інвестиції також вплинули падіння цін на сировинні ресурси.
В підсумку 2020 року очікується падіння припливу інвестицій нерезидентів до нових ринкових економік без урахування Китаю до 304 млрд дол. (зменшення більш ніж удвічі порівно з 2019 роком) – мінімуму з 2004 року, — прогнозує Міжнародний інститут фінансів (IIF).
Проте, міграція капіталу з Китаю до інших країн, про які зазначають окремі інвестори, може розкрити нові можливості для залучення капіталу до України.
Доступ до зовнішнього фінансування України
Доступність зовнішнього фінансування для України продовжує бути критично важливою, а в кризові часи — це питання економічного порятунку. Адже для рефінансування зовнішніх боргів та фінансування дефіциту бюджету потрібне надійне джерело ресурсів.
Графік обслуговування фінансових зобов’язань країни залишається напруженим. Протягом найближчих півтора року Україна зобов’язана сплатити за державним і гарантованим державою боргом близько $15 млрд.
Схвалення в червні Радою директорів МВФ нової 18-місячної програми стенд-бай на суму, еквівалентну $5 млрд, відчутно знизило ризики рефінансування державного боргу. Варто зазначити, крім коштів МВФ, Україна впродовж поточного та 2021 років планує отримати ще близько $4 млрд від інших міжнародних фінансових організацій (ЄС, Світового банку, держав-партнерів).
Рисунок 2 - Валютні виплати за державним та гарантованим державою боргом, екв. млрд дол.
Джерело: НБУ.
Наголошуємо, імовірність розширення зовнішнього фінансування прямо чи опосередковано прив’язується до відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом. Відтак, Україна зможе виконати всі зобов’язання, не вичерпуючи обсяги міжнародних резервів. Отримання наступних траншів за програмою стенд-бай буде залежати від проведення важливих реформ у сфері енергетики, боротьби з корупцією, впровадження змін для посилення стійкості фінансового сектору та системи держфінансів.
Співпраця з МВФ підвищує ймовірність розміщення суверенних єврооблігацій у поточному році. До ухвалення рішення МВФ, вона була значно ускладненою внаслідок фактичного закриття зовнішніх ринків капіталу в березні.
Слід зазначити, таке розміщення є бажаним, оскільки це дає змогу знизити обсяги запозичень на внутрішньому ринку, які є занадто оптимістичними.
Рисунок 3 - Зміна обсягів ОВДП, які знаходяться в обігу, з початку 2020 року, млрд грн
Джерело: НБУ.
Нагадаємо, за фінансовим рахунком Платіжного балансу у травні відплив капіталу збільшився до 1.7 млрд дол., що було спричинене плановими погашеннями ОЗДП 2015 року на суму 1 млрд дол. Зниження обсягу гривневих державних цінних паперів у власності нерезидентів залишилося на рівні попередніх місяців (0.3 млрд дол.). Відплив капіталу приватного сектору дещо знизився у порівнянні з квітнем внаслідок насамперед менших обсягів зростання готівки поза банками.
Інвестиції в Україну
Станом на 1 квітня 2020 року обсяги фінансування нерезидентами через розміщення в економіку України становив $34498 млн., інформує НБУ.
За географічною ознакою, то найбільші інвестиційні надходження в Україну зафіксовано з країн Європейського союзу - $24022,5 млн., з інших країн – $10475,5 млн. У порівнянні із показником на кінець 2019 року - $41662,5 млн, прямі іноземні інвестиції зменшились — на 17,2%.
Вже традиційно, до основних країн-інвесторів України здебільшого належали країни з офшорними юрисдикціями, зокрема Кіпр ($9007,2 млн), Нідерланди ($8607,2 млн), Швейцарія ($2135,9 млн), а також Велика Британія ($1623,5 млн) та Німеччина ($1584,6 млн).
Як повідомляє Держстат, за видами економічної діяльності, інвестиції розподілялися наступним чином (табл. 1).
Таблиця 1 - Індекси капітальних інвестицій за видами економічної діяльності у 2020 році
Джерело: ДССУ.
В НБУ зазначають, найбільші обсяги надходжень прямих інвестицій на звітну дату (за підсумком) спрямовано до підприємств промисловості ($13619 млн), оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів ($4969,7 млн), а також у сферу фінансової та страхової діяльності ($3835,6 млн).
Станом на 1 квітня 2020 року обсяг прямих іноземних інвестицій з України становив $2734,4 млн, що на $682,4 млн у порівняні з показниками на кінець 2019 року ($3416,8 млн).
В підсумку слід зазначити, найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій з України (за кумулятивними даними) були спрямовані до Кіпру ($1297,7 млн), що ставить під сумнів економічний зміст таких операцій, які, напевно, обумовлені ключовою ціллю — уникнення оподаткування.
Нагадаємо, вартість довгострокових кредитів значно гірше реагує на динаміку облікової ставки НБУ через невизначеність макроекономічних умов і загального рівня процентних ставок у майбутньому.
