$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+10° Київ +9° Варшава +11° Вашингтон
Пандемія завдала Європі важкої соціальної та економічний шкоди: що відбувається і які прогнози

Пандемія завдала Європі важкої соціальної та економічний шкоди: що відбувається і які прогнози

22 Жовтня 2020 19:13

Пандемія COVID-19 завдає Європі важкої соціальної та економічний шкоди, йдеться у звіті економічного огляду МВФ.

До середини жовтня 2020 року пандемія COVID-19 забрала понад 240 тисяч життів в Європі, і, за оцінкою, майже 7 млн ​​осіб заразилися коронавірусом.

Запроваджені на початку весни заходи суворої самоізоляції, добровільне соціальне дистанціювання, а також супутні їм збої у виробничо-збутових ланцюжках й зниження попиту призвели до рекордного падіння економічної активності.

Відтак перспективи на 2020 рік залишаються несприятливими, і відновлення буде затяжним та нерівномірним.

Падіння ВВП  та заходи економічного стимулювання

Реальний ВВП скоротився приблизно на 40% у другому кварталі 2020 роки (на квартальній основі в річному обчисленні), причому в країнах з розвиненою економікою, які першими відчули поширення вірусу, зниженням було глибшим, ніж в країнах Європи з ринком, що формується.

Втрати Європи від пандемії могли б виявитися набагато більшими без безпрецедентно масштабних і багатогранних антикризових заходів.

По всій Європі уряди реалізували масштабні бюджетні програми для підтримки домашніх господарств та підприємств, а також  програми по збереженню робочих місць, які дозволили зберегти роботу щонайменше 54 млн людей.

Центробанки своєю чергою здійснили істотні заходи щодо пом'якшення монетарної політики, використовуючи як традиційні, так і нетрадиційні заходи, з метою підтримки кредитування і запобігання дестабілізації фінансових ринків. Було також ослаблено макропруденційне регулювання, щоб зменшити вплив кризи на банки та позичальників.

Європейський союз послабив існуючі правила, для того, щоб допустити збільшення бюджетних дефіцитів й надати підтримку домашнім господарствам і компаніям. Рішуче демонструючи солідарність, ЄС також мобілізує ресурси на наднаціональному рівні для фінансування нових програм боротьби з пандемією і підкріплення бюджетної політики країн.

Прогноз економічного відновлення

Проте, перспективи на 2020 рік залишаються несприятливими, і відновлення буде затяжним та нерівномірним.

Європейська економіка, за прогнозом, скоротиться на 7 відсотків у 2020 році, а у 2021 році скорочення зміниться зростанням на 4,7%.

Прогнозується, що загальна інфляція знизиться до 2% у 2020 році (на 1 процентний пункт нижче рівня 2019 роки) і потім підніметься до 2,4% у 2021 році.

Перспективи відрізняються винятковою невизначеністю. Те, що відбувається відновлення зростання числа тих, що заразилися в країнах Європи, можливо, створює найбільш серйозний ризик погіршення ситуації на даному етапі.

«Брекзит» без домовленості також означатиме додатковий і потенційно сильний шок для економічної активності в умовах пандемії. Урядам країн Європи в найближчий період важливо буде підібрати темпи та ступінь ослаблення обмежень таким чином, щоб звести до мінімуму безпосередній соціальний і економічний збиток. Вкрай необхідно зберігати підтримують заходи політики, поки підйом економіки остаточно не закріпиться. Передчасне скорочення підтримуючих заходів може повернути країни в стан рецесії з втратою багато чого з того, що було досягнуто раніше.

Таблиця 1 – Прогноз ВВП



Джерело: МВФ.

В МВФ наголошують на необхідності продовжувати підтримку життєздатних робочих місць і компаній, в тому числі за допомогою програм по збереженню робочих місць.

Рекомендації формування економічної політики та її реалізації

Зважаючи на невисоку прогнозованої інфляції та значних незадіяних економічних потужностей доцільно продовжувати адаптивну грошово-кредитну політику. Органам банківського нагляду як і раніше слід гнучко застосовувати пруденційні норми, щоб не поставити під загрозу приплив кредиту в економіку.

У країнах, які почали знімати обмеження на більш ранній стадії або відкрили всі сектори швидкими темпами за відносно короткий термін, таке відкриття супроводжувалося значно вищою хвилею заражень. Разом з тим, приріст числа заражень в останній період відбувається з меншою часткою летальних випадків в порівнянні з першою хвилею.

Існує потенційний вплив коронакризи на ризики ліквідності та платоспроможності компаній в Європі. Використання поєднання програм по збереженню робочих місць, мораторіїв на виплату боргу, грантів і гарантій по кредитах може бути ефективним для заповнення дефіциту ліквідності підприємств, особливо в країнах Європи з розвиненою економікою.

Водночас потенціал оголошених заходів політики для стримування ризиків платоспроможності видається більш обмеженим. Необхідно ретельно вивіряти заходи політики, щоб більш ефективно підтримувати компанії, які вважаються життєздатними в більш довгостроковій перспективі, і сприяти упорядкованому відходу з ринку компаній, які не мають суттєвих шансів на успіх після закінчення пандемії.

Заходи політики повинні також передбачати рішення середньострокових завдань при переході країн від рецесії до відновлення. Поточна криза посилила існуючі проблеми й створила нові. Серед проблем, що виникли до пандемії, — низький зріст продуктивності, зміна клімату, труднощі, пов'язані з переходом на цифрові технології, старіння населення і зростання нерівності. Крім того, криза призвела до зниження потенційної пропозиції, збільшення рівнів боргу і збитків для накопичення людського капіталу.

В МВФ наголошують на необхідності зосередження заходів політики на розв'язання цих проблем, тим самим сприяючи відновленню зростання, знижуючи середньострокові негативні наслідки кризи, допомагаючи формувати більш стійку, екологічну та розумну економіку в постпандемічний період.