Парадокси і мотиви Сінгапурської зустрічі Дональда Трампа та Кім Чен Ина

Парадокси і мотиви Сінгапурської зустрічі Дональда Трампа та Кім Чен Ина

Марія Гелюх
Автор
Марія Гелюх
UA.NEWS
Поділитись:

12 червня на Сінгапурському острові Сентоса проходить саміт двох лідерів – президента США Дональда Трампа і глави КНДР Кім Чен Ина. Тривалі переговори та ретельна підготовка напередодні зустрічі ледь не зірвалися, але в результаті увінчалися успіхом. Обидва лідери завчасно прибули до Сінгапуру і в момент написання цих рядків встигли провести перші в історії дипломатії США та КНДР спільні переговори.

Два одіозних діяча, які уособлюють не тільки свої країни, а й антагоністичні світопорядки та ціннісні уклади, зустрілися на нейтральній землі і потиснули один одному руки. Особистий діалог, який проходив у режимі тет-а-тет, Дональд Трамп прокоментував як «дуже успішний». А Кім Чен Ин назвав «сюжетом з фантастичного фільму».

На порядку денному саміту, згідно з повідомленнями Білого Дому, розширені переговори з радниками, а після – робочий обід. Основна тема – денуклеаризация КНДР. Попередньо сторони прийшли до розуміння, що ця мета – досяжна в перспективі. Але її трактування в деталях, а також мотиви та очікування від переговорів в Сінгапурі у обох лідерів – різні, а то й протилежні. Є дещо й спільне – гра на імідж у своїх країнах.

Протягом 2017 року США погрожували знищити КНДР, а ті в свою чергу запевняли, що їх балістичні ракети здатні досягти узбережжя Штатів. Через рік – сторони тиснуть руки і готові домовлятися.
12 червня 2018 року може увійти в історію як переломний момент у глобальній геополітиці і розстановці сил на світовій арені. Поки що сторони не розкривають домовленостей, але повідомили, що готові підписати «всеосяжні документи». Наскільки реальність відповідає очікуванням сторін, пробуємо розібратися.

 

Передумови, мотиви і парадокси зустрічі

Сам факт такої зустрічі ще рік тому здавався не тільки малореальним, а й взагалі не розглядався. Відносини США і Північної Кореї були на межі ядерного протистояння, що супроводжувалося гострою і їдкою полемікою на адресу один одного.

Кардинальний поворот у стосунках та дипломатичне зближення двох непримиренних світів – само по собі безумовний успіх. Але попереду складні переговори, які можуть покласти початок відкритості Пхеньяна до Заходу.

«Руйнівний» Трамп

З приходом до влади в США Дональда Трампа усі міжнародні відносини Америки різко загострилися. З Європою, Китаєм, Росією, а з недавніх пір – і з Канадою. Іншими словами з усіма, хто традиційно вважався якщо не союзником Штатів, то стратегічним партнером.

Передвиборча обіцянка Трампа «Америка перш за все» стала основою його державної політики та побудови міжнародних зв’язків. За півтора року президентства Трамп встиг вийти із Паризької кліматичної угоди, відкликав проект вільної торгівлі з ЄС, замість чого ввів мита на алюміній і сталь, вийшов з ядерної угоди з Іраном, яка стримує уранове збагачення Тегерана, погрожує переглянути Північноамериканську торговельну угоду NAFTA з Канадою і Мексикою , вважаючи її «лихом». Крім цього періодично паралізує СОТ намірами розірвати договір.

Такі агресивні заходи шокують усіх без винятку партнерів, європейські лідери неодноразово визнавали, розраховувати на підтримку США не варто. «Кожен за себе» та «ситуативні союзники» – принципи, за якими Трамп вибудовує відносини із зовнішнім світом.

На тлі розриву традиційних зв’язків і перегляду стратегічних партнерств потепління відносин і зближення позицій з одним із найзакритіших та мілітаризованих режимів КНДР виглядає особливо парадоксально. Як вважає експерт-сходознавець Василь Головнін, нікому з попередників Трампа не спадав на думку настільки радикальний захід, як особиста зустріч із главою Північної Кореї.

«Звичайно, ні Клінтону, ні Бушу-молодшому, ні Обамі не приходило думок розмовляти з Кімами, тому що було видно, що розмовляти особливо нема про що. Усі домовленості, які були, Пхеньяном порушувалися, нічого не складалося навіть на низовому, робочому рівні. До того ж з Кім Ір Сеном, я думаю, навряд чи взагалі хтось хотів розмовляти, а Кім Чен Ір, батько нинішнього вождя, був відлюдним і не прагнув до особистих контактів, в тому числі з американським лідером»
— Василь Головнін
експерт-сходознавець

Але саме ця ідея та її втілення може зіграти ключову роль успіху Трампа на міжнародній арені. А в разі досягнення компромісу і реальних результатів, особисто Дональд Трамп зможе претендувати на Нобелівську премію миру, про що публічно висловлювалися деякі політики.

Епохальна Сінгапурська зустріч вже відбулася, а її перші результати американський президент озвучив як «дуже і дуже хороші».

 

«Поганий хлопець» і «ядерний хуліган» Кім

Північнокорейського лідера Кім Чен Ина характеризували по-різному і мабуть найлояльніші епітети на його адресу пролунали з вуст того ж Трампа. «Поганий хлопець», «ядерний хуліган», «провокатор» і «людина-ракета» (Rocketman – прим.авт) – приблизно в такому ключі писав Трамп про Кіма, розмірковуючи про позицію і дії КНДР останні півтора року.

Північна Корея – це тоталітарний режим, добровільно закритий від зовнішнього світу та ізольований – в силу жорстких санкцій. Із безпрецедентним порушенням прав людини, відсутністю будь-яких економічних свобод, підприємництва, вільного доступу до благ та всією красою мілітаризованого державного управління.

Тісні зв’язки з Росією та Сирією, провідна роль у списку держав, які спонсорують тероризм, несанкціоновані випробування балістичних ракет, які протягом минулого року падали в екваторіальні води сусідніх країн, розробка ядерної зброї та її випробування – деякі нариси правління Кіма. Цікаву характеристику вождю КНДР дає Василь Головнін:

«Кім Чен Ин більш послідовний у своїх довгострокових цілях, в тактиці (ніж Трамп – прим.авт). Взагалі він справляє, не дивлячись на усю свою карнавальну зовнішність, враження людини розважливої, холоднокровної і вміє доводити ситуацію до останнього бар’єру, а потім вчасно відступити. Хоча в принципі це властивість усіх представників династії Кімів, вони чудово грають на лезі ножа»
— Василь Головнін
експерт-сходознавець

Економічна залежність від Китаю, традиційного союзника КНДР, давала режиму можливість відносно спокійно існувати і не звертати уваги на претензії Заходу. Але у 2017 році, коли весь світ роздумував над тим, як скоро Північна Корея нанесе удар по союзниках США і коли почнеться ядерна війна, до санкційного тиску приєднався Пекін.

Саме санкції, на думку експертів, змусили Кіма піти на діалог зі Штатами, вважає більшість експертів. Журналіст Ашиш Кумар Сін, посилаючись на думку свого колеги Роберта Меннінга з Atlantic Council, написав:

«Цій відлизі передували безпрецедентні міжнародні санкції, спрямовані на зменшення фінансових і економічних потужностей, які підживлювали ядерні амбіції Північної Кореї. Меннінг вважає, що саме санкції спонукали лідера Північної Кореї до примирення. «Я думаю, що санкції почали кусати, руйнувати економіку, через що Кім відчув себе дуже некомфортно»
— Ашиш Кумар Сін
Журналіст

Немає сумнівів у тому, що зовнішньополітичні цілі діалогу сторін – різні. І парадокс полягає в тому, що, не дивлячись на це, і Трамп, і Кім використовують Сінгапурський саміт для однаково особистих завдань – побудову відповідного іміджу всередині своєї країни. Причому для вождя КНДР розворот у бік зближення зі США висунув його на передовий план для інших світових гравців – Китаю і Росії. Які спостерігаючи за тим, що відбувається, намагаються утримати Кіма в зоні свого контролю. Перевтілення з ізгоя у лідери загальної уваги і пошани – виграшна тактика для вождя КНДР.

 

Очікування і прогнози Сінгапурської зустрічі

Очікування від саміту різняться. Для Америки першорядними цілями є ядерне роззброєння КНДР і міжнародний контроль ліквідації міжконтинентальних балістичних ракет, здатних долетіти до США. Контроль, який передбачає доступ міжнародних експертів МАГАТЕ до полігонів та арсеналів зберігання ракет Кіма.

Для Північної Кореї інтерес полягає в демілітаризації усього Корейського півострова. Іншими словами, денуклеаризація Пхеньяну повинна супроводжуватися виводом союзних військ США з території Південної Кореї і зупинкою спільних і масштабних військових навчань Півдня і Штатів. Такої ж позиції дотримуються Китай і Росія.

Крім цього Кім вимагає гарантій безпеки свого режиму. Або ненападу США, про що можуть бути підписані відповідні документи за результатами переговорів. А також – зниження санкційного тиску, що душить північнокорейську економіку.

Із основних прогнозів експерти називають ймовірне підписання закінчення Корейської війни, коментує аналітик DW Вадим Шаталін:

«На думку експерта з південнокорейського інституту Седжона Чьон Сен Чана, на переговорах може бути оголошено про завершення Корейської війни 1950-1953 років, і підписаний відповідний мирний договір (свої підписи повинні поставити крім США і КНДР також Китай і Південна Корея)»
— Вадим Шаталін
аналітик DW

Також можуть бути досягнуті й інші цілі – підписаний договір про ненапад з боку США і союзників, про що згадувалося вище. Сторони також можуть досягти скасування деяких санкцій і виключення КНДР зі списку країн, які спонсорують тероризм.

На думку Головніна, реальні результати дещо ілюзорні по відношенню до початкових очікувань:

«Якщо не брати найбільші надії, то Кім хоче максимально затягнути переговори про ліквідацію ракетного і ядерного потенціалу КНДР, тобто затягнути бажано до нескінченності, але при цьому щось виторгувати у плані гарантій безпеки і збереження власного режиму. Наприклад, хоча б усну заяву про те, що вони закінчують Корейську війну або, скажімо, готові підписати документ про її закінчення – це був би великий успіх. Якась конкретика, якийсь графік руху до ліквідації хоча б частини північнокорейського військового потенціалу – це було б, звичайно, успіхом США»
— Василь Головнін
експерт-сходознавець

 

Перші враження Трампа і Кіма

Фото: The Daily Beast

Після свого прибуття на Сентосу, Трамп написав в твіттер про перші враження: «Здорово бути в Сінгапурі, повітря наповнене хвилюванням»

Як пише журналіст «Радіо Свобода» Ярослав Шимов, Сінгапур – вдале місце для саміту:

«Вибір місця зустрічі обумовлений тим, що, не будучи пов’язаним союзними та будь-якими іншими договорами ні зі США, ні з Північною Кореєю, Сінгапур підтримує добрі відносини з обома цими країнами»
— Ярослав Шимов
журналіст «Радіо Свобода»

Саміт автор вважає дипломатичним дивом, враховуючи, що «менше року назад його нинішні учасники обмінювалися такими «люб’язностями», які на такому високому державному рівні можна почути нечасто».

Дональд Трамп прокоментував результати спілкування з Кімом як «дуже-дуже хороші» і чекає «величезного успіху» в майбутньому:

Дональд Трамп
Президент США
«Я думаю, це повинно бути дійсно успішним, і я думаю, ми будемо мати прекрасні відносини. Я не сумніваюся в цьому»

Пізніше Трамп висловився про те, що сторони дійшли згоди підписати двосторонній документ, натякнувши, що роззброєння КНДР відбудеться «дуже швидко»: «У нас була історична зустріч і ми вирішили залишити минуле позаду. Ми збираємося підписати історичний документ»

Кім Чен Ин виявився більш стриманим у висловлюваннях і зазначив, що його переговори з Трампом схожі на фантастичний сюжет:

Кім Чен Ин
Лідер КНДР
«Багато людей у світі будуть сприймати це як свого роду фантазію… з науково-фантастичного фільму»

Кім додав, що зближення позицій двох країн «не буде гладкою дорогою».

Про те, що ж підписали лідери США і КНДР, які експертні оцінки зустрічі ми розповімо у другій частині нашого матеріалу.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Автор: Марія Гелюх
Фото: The Independent
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: