Надання Україні статусу партнера розширених можливостей НАТО, підтвердило планомірну стратегію з інтеграції нашої країни до євроатлантичної спільноти. Однак послаблення чинною владою демократичних свобод, створює ризики для цього процесу. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів політичний експерт, директор Школи відповідальної політики Андрій Юсов.
Аналітик переконаний, що здобуття такого статусу «безумовно маленька, але дуже важлива перемога для України». Експерт нагадав, що ми дуже довго до цього рухалися і нарешті долучилися до клубу держав, з якими має особливу, більш тісну співпрацю, адже статус партнерів мають не більше десятка країн. На його думку, це свідчить про те, що Захід не відмовляється від нас і реалізує планомірну стратегію з інтеграції України до євроатлантичної спільноти. Реакція Росії на таке рішення Альянсу – доказ того, що Україна рухається в правильному напрямку.
«Надання Києву особливого партнерського статусу свідчить про те, що керівництво і більшість країн-членів Альянсу, розуміють цінність співпраці з Україною. Зловживати і шантажувати Україну співпрацею з НАТО – це ниций хід нинішнього керівництва Угорщини в умовах україно-російського конфлікту на Донбасі. Безумовно, піддаватися на такий тиск не можна, ми нікуди не поспішаємо і слід просто зачекати: у демократичних країнах влада час від часу змінюється, а це означає, що, можливо з наступною угорською владою, Україні буде легше вести діалог. Натомість, розвивати співпрацю з НАТО можна попри блокування угорської сторони. Нинішнє набуття нашою країною нового партнерського статусу – яскраве тому підтвердження»
політичний експертАналітик вважає нинішню політичну атмосферу в Україні складною, адже останнім часом у середовищі команди президента постійно трапляються скандали, також посилився тиск на опозицію, проукраїнські та проєвропейські сили. Водночас експерт переконаний, що ці неприємні аспекти не завадять подальшому зближенню країни з Альянсом.
«Безумовно, будь-який відхід від демократичної практики, віддаляє Україну від європейської та євро-атлантичної спільноти. НАТО сприймає недемократичні країни як загрозу, а не як партнерів. Тож будемо сподіватися, що український політичний істеблішмент це розуміє і влада не робитиме кроки, які б негативно впливали на імідж України. Звісно, рух відбувається швидше тоді, коли він консолідований. Донедавна в України така консолідація була – позиція парламенту, Офісу президента й уряду була чітко «пронатівською», без якихось вагань. Сьогодні ситуація змінилася. Хоча формально команда Зеленського говорить про продовження руху до НАТО, реальних змін не відбувається. Будемо сподіватися, що з часом це мине»
Нагадаємо, 12 червня Північноатлантична рада надала Україні статус партнера з розширеними можливостями НАТО (Enhanced opportunity partner (EOP) поряд з Австралією, Фінляндією, Грузією, Йорданією і Швецією.
Такий статус надається країнам, збройні сили яких вже працюють із використанням стандартів НАТО, вже є взаємосумісними з арміями Альянсу – але які з тих чи інших причин або віддають перевагу тісному партнерству, а не членству (як Швеція чи Фінляндія) чи розраховують отримати членство в осяжний термін (як Грузія).
Держави, які є партнерами НАТО з розширеними можливостями, отримують допуск до актуальної інформації, що ухвалюється Альянсом; до консультацій, сертифікації, участі в навчаннях, підготовці, оперативного планування та оцінки обстановки. Доступним для України стає також обмін розвідувальними даними з НАТО. Крім того, військовослужбовці ЗСУ зможуть брати участь у роботі керівних органів Альянсу. Також країни зі статусом Enhanced opportunity partner (EOP) беруть участь у спільних місіях з НАТО на рівні, схожому до повноправного членства.
Військовий експерт Юрій Бутусов зазначив, що статус партнера з розширеними можливостями не означає, що НАТО захищатиме Україну: Альянс лише офіційно підтримав боротьбу країни з РФ.
Для подальшого поглиблення співпраці, Альянс очікує від Києва ухвалення п’яти важливих законів.
Тим часом Угорщина не зняла блокаду зустрічей комісії Україна-НАТО на знак протесту про мовні положення «Закону про освіту». Будапешт висунув Києву низку умов для скасування вето. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг зазначив, що «пошуки розв’язання ситуації тривають».
У Кремлі заявили, що статус України як партнера НАТО з розширеними можливостями «не сприяє зміцненню безпеки та стабільності в Європі». Керівництво Росії пригрозило вжити заходів для збереження власної безпеки.
Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що громадян слід поінформувати про НАТО і після цього винести питання вступу до Альянсу на референдум.
