ПАРЄ озвучила вердикт щодо Закону України «Про освіту»
У четвер, 12 жовтня, Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію щодо нового закону України «Про освіту» в частині мов національних меншин. За відповідну резолюцію проголосували 82 делегати, утрималися 17, проти – 11. Голосуванню передували спеціально скликані дебати, повідомляє ВВС.
В резолюції ПАРЄ визнає право України підтримувати українську мову у системі освіти, однак наголошує на важливості захисту прав національних меншин навчатися рідною мовою.
Голова української делегації Володимир Ар’єв у коментарі журналістам назвав ухвалений документ більше «політичним, а не направленим на захист національних меншин».
«Але трагедії з цієї резолюції робити не треба», - додав він.
Угорщина, Румунія, Молдова та ряд інших країн критикують Київ за статтю у новому законі про освіту, відповідно до якої до 2020 року, як в перехідний період, учні шкіл національних меншин навчатимуться рідною мовою, але паралельно вивчатимуть державну українську мову. Із 2020 року – навпаки, навчання відбуватиметься тільки українською, а мова нацменшин стане окремою дисципліною.
Офіційний Київ відмовився скасувати цю поправку і подав закон на розгляд Венеціанської комісії.
В резолюції ПАРЄ також вказано, що у плануванні впровадження освітньої реформи слід уникнути поспішних змін, які можуть погіршити якість освіти учнів і студентів, які представляють національні меншини. Наголошується, що трирічний перехідний період застосування положень нового закону може бути занадто коротким. З цієї причини ПАРЄ наполегливо закликає українську владу запровадити гнучкість щодо тривалості процесу впровадження закону.
Новий закон призвів до зростання політичної напруженості між Україною та її сусідніми країнами. 9 жовтня міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі Угорщини Петер Сіярто на зустрічі з головою Закарпатської ОДА Геннадієм Москалем заявив про необхідність переглянути Угоду про асоціацію Україна-ЄС у зв’язку з нещодавно ухваленим законом про освіту.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін висловив здивування такою пропозицією глави МЗС Угорщини.