17 травня Кабінет Міністрів затвердив проект закону про пенсійну реформу. Його представив глава уряду Володимир Гройсман. В основі документа - кілька ключових опцій підвищення соціальних стандартів пенсійної системи та інноваційних рішень щодо виконання рекомендацій МВФ в рамках програми співпраці між Україною і Фондом . Нагадаю, що згідно з домовленостями про отримання 4 траншу в розмірі 1 млрд доларів США, які зайшли на резервні рахунки НБУ 5 квітня, Україна взяла зобов'язання до кінця квітня розробити і впровадити нове пенсійне законодавство.
Тоді багато експертів скептично поставилися до термінів і можливості так швидко розробити нову систему пенсійного забезпечення. Були побоювання і щодо підвищення пенсійного віку - вкрай непопулярного заходу для населення. Кабмін вирішив зробити ставку на інший не менш складний аспект пенсійної проблеми в Україні - підвищення необхідного трудового стажу. МВФ зі свого боку рекомендував збільшити терміни виходу на пенсію для чоловіків до 65 років , жінок - до 63 років. В цілому, новий законопроект спрямований на фінансове стимулювання працюючих до виходу на пенсію пізніше встановленого терміну. Це дозволить скоротити дефіцит Пенсійного фонду і навантаження на казну за статтями соціальних виплат, як вважають в Уряді.
Серед принципових нововведень:
- осучаснення пенсій, яке Кабмін уже почав поступово впроваджувати з березня 2017 роки;
- нова формула розрахунку виплат на підставі єдиного показника середньої зарплати по країні;
- впровадження «коридору» для пенсійного віку і страхового стажу;
- можливість «доплати» за стаж і компенсації фактичної нестачі стажу.
Документ істотно змінює і пільгову політику по відношенню до деяких категорій працюючого населення. Кабмін пропонує відмовитися від дострокового виходу на пенсії працівникам сфери освіти, медицини, силових відомств та соціальної сфери з 2018 року. Зберегти пільговий вихід хочуть для тих, хто зайнятих на шкідливих і важких виробництвах. При цьому збільшити ставки ЄСВ на 15% і 7% відповідно.
Для працюючих пенсіонерів урядовий законопроект передбачає підвищення соціальних стандартів з 1 жовтня 2017 року, регулярну і автоматичну індексацію пенсій і відмова від оподаткування. Все це - стимули для роботи без прив'язки до пенсійного віку і альтернатива його вимушеного підвищення.
З прийняттям проекту закону парламентом, Кабмін розраховує підняти пенсії для більш, ніж 5,6 млн пенсіонерів з 1 жовтня 2017 року. А в середньостроковій перспективі - «досягти бездефіцитності бюджету Пенсійного фонду і запровадити накопичувальні програми для робочих окремих професій, наприклад, шахтарів з 2019 року», - вважає Гройсман.
Для нововведень по пенсійній системі необхідно залучити 12 млрд гривень в поточному 2017 році. Ці кошти уряд планує отримати від надходжень до ПФУ, що збільшилися після підняття мінімальної зарплати в два рази. У 2018 році на виконання пенсійної програми необхідно буде 30 млрд гривень, які надійдуть від Фонду в результаті підвищення платіжної дисципліни по ЄСВ і подальшого виходу економіки з тіні в цілому.
Ризики реформи
Якщо осучаснення пенсій можна по праву вважати прогресивною нормою спрямованої на справедливий перерозподіл фондів ПФУ, то інші нововведення явно чи приховано містять ризики. Один з ключових - підвищення стажу. З 2018 року його планують підняти з 15 до 25 років. А протягом наступних 10 років (до 2028 року) до 35 років загального трудового періоду. Що це означає? Для більшості українців, які на той час вийдуть на пенсії, просто не вистачить фактичних років для отримання заслуженого допомоги. Це пов'язано з тим, що в минулі лихі 90-ті роки люди в основному працювали нелегально, торгували на ринках або змушені були сидіти без роботи. Таким чином вони будуть змушені працювати довше покладеного терміну, або купувати відсутній стаж, що запропоновано новим законопроектом. Повторюся, це торкнеться більшості.
З огляду на, що середня тривалість життя чоловіків в Україні становить 65 років зі стабільною тенденцією до скорочення, багато хто просто не доживуть до законної пенсії. За жінкам статистика трохи краще, але ситуація в цілому така ж. Українці будуть змушені працювати до смерті - така реальність, яка підтверджується цифрами. Всього в країні на сьогодні 12 млн пенсіонерів. Нація старіє, а це означає збільшення податкового навантаження на працююче населення. Статистика сумна - на 10 працюючих припадає 11 пенсіонерів. Та й Фонд поки що тільки накопичує дефіцит. На кінець 2017 року цю цифру складе близько 141 млрд гривень.
Скасування пільг для деяких категорій працюючого населення - також вельми антисоціальна норма. На практиці вона буде означати вимушене продовження працювати до настання пенсійного віку. Що ж стосується накопичувальної системи в пенсійній реформі, поки її перспективи туманні і не визначені на державному рівні. А адже саме накопичувальна система і неурядові приватні пенсійні фонди можуть стати практичною альтернативою морально застарілому Пенсійному Фонду.
Попереду - процес узгодження реформи Кабміну з боку МВФ і в парламенті. Позиція МВФ щодо підвищення пенсій і будь-яких соціальних заходів досить критична і однозначна. Чи зможуть в Уряді переконати менеджерів МВФ піти на ці заходи і трохи знизити шоковий ефект від пенсійної реформи покаже час. Нам же залишається чекати рішень зверху.
Марія Гелюх
