«Мінські домовленості» вичерпали свої можливості і потребують перегляду. Водночас, Україні слід поводитися дуже обережно, аби не потрапити до наступної пастки, яку перед нею дуже вміло розставляє Російська Федерація. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів експерт-міжнародник Ярослав Войтко.
Аналітик нагадав, що Мінські домовленості мали обмежений термін дії – до кінця 2015 року. На його думку, Київ продовжував усі ці роки дотримувався положень документа, бо вони, разом із зобов’язаннями сторін, дозволяли запроваджувати нові та підтримувати чинні санкції проти РФ, яка є головним і єдиним винуватцем війни на Донбасі.
«У період перебування при владі Петра Порошенка «мінський процес» протікав мляво, що дозволяло Україні, нехай і повільно, забезпечувати захист своїх інтересів – насамперед, підтримувати санкції Заходу проти Москви, запроваджені ще у 2014 році, вимагати від Росії припинення вогню та виведення окупаційних військ з української території. Однак за останній рік цей формат почав переходити на інший рівень, адже Україна в односторонньому порядку почала виконувати невигідні їй положення, які взагалі можуть вивести Росію за межі конфліктуючих сторін і перетворити просто на спостерігача, а не безпосереднього агресора й учасника війни. Україна незрозуміло для чого погоджується на так звану «формулу Штайнмаєра» (насправді вигадану в Кремлі); замість двостороннього, в односторонньому порядку відводить свої Збройні сили з лінії розмежування; ледь не створила якусь «консультативну групу» за участю бойовиків. З огляду на ці факти, сьогодні «мінський процес» стає невигідним для Києва»
експерт-міжнародникЯрослав Войтко зазначив, що Україна бере на себе забагато зобов’язань, натомість Росія не виконує жодних зобов’язань ані за Мінськими угодами п’ятирічної давності, ані за тими домовленостями, які були досягнуті під час нормандського саміту в Парижі.
«Саме з цієї причини якщо не Офіс Президента, то принаймні МЗС України усвідомлює, що «мінські домовленості» слід переглядати. Це буде дуже важко зробити, адже Росія, як випливає з її заяв, не має наміру іти на жодні поступки, в той час як адміністрація Зеленського намагається будь-якими методами добиватися миру, насамперед методом «перестати стріляти». РФ користується цим, аби перетворитися виключно на спостерігача на одному рівні з Францією та Німеччиною, називаючи свою агресію на Донбасі «внутрішньоукраїнським конфліктом» чи «громадянською війною». Тож час для перегляду «мінських домовленостей» настав, але Україні слід поводитися дуже обережно, аби не потрапити до наступної пастки, яку перед нами дуже вміло розставляє Росія»
Аналітик позитивно оцінює два перших елементи впливу на Росію, які запропонував глава МЗС Дмитро Кулеба: наступальна дипломатія України і посилення міжнародного тиску на Москву. Водночас, експерт сумнівається в ефективності застосування на нинішньому етапі третього механізму – активізації просування питання Криму на міжнародній арені.
«Перші два елементи тиску на РФ правильні й можуть дати потрібний ефект, їх слід втілювати. Ми давно чекали більш наступальної позиції української сторони. Київ і справді має чіткіше заявити про свою позицію, а не так, як це робилося останній рік, коли Україна переважно піддавалася впливу Росії та західних партнерів, бо вони не здатні захищати нас більшою мірою, ніж ми самі себе готові захистити. Про питання Криму в жодному разі забувати не слід, але порушувати його потрібно на інших міжнародних форумах, адже російська сторона неодноразово давала зрозуміти, що це питання для неї «закрите». Тим паче, що РФ не захоче включати питання Криму до будь-яких форматів переговорів по Донбасу: нормандського, будапештського, женевського чи ще якогось іншого»
Нагадаємо, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив про критичний стан мінського процесу з врегулювання ситуації на Донбасі. За його словами, ««Мінськ» не вмер, але Україна тримає його на німецько-французькому апараті штучної вентиляції легенів».
Кулеба також назвав три елементи впливу на РФ у питанні досягнення миру на сході України. Перший – це наступальна дипломатія: Україна сама пропонує рішення, замість того, аби чекати, доки РФ нав’яже свої умови. Другий – це посилення міжнародного тиску на Москву, і третій – активізація просування питання Криму на міжнародній арені.
Раніше повноважний представник РФ у Тристоронній контактній групі (ТКГ) з врегулювання конфлікту на Донбасі Борис Гризлов заявив, що Україна вийшла з Мінського процесу. На його думку, про це свідчить відмова «обговорювати політичні питання з представниками Донецька й Луганська».
Тим часом українські журналісти Сергій Гармаш і Денис Казанський стали учасниками засідань ТКГ з врегулювання на Донбасі, як представники ОРДЛО. Вихідці з тимчасово окупованих територій були запрошені українською стороною.
Під час засідання ТКГ наприкінці травня, сторони домовилися обговорити на наступному засіданні сформовані списки обміну полоненими.
Віце-прем’єр-міністр з реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков зазначив, що Україна не має наміру надавати особливий статус тимчасово окупованим територіям.
