13 травня російська преса розповсюдила інформацію про те, як заступник голови адміністрації президента Росії Дмитро Козак провів «конструктивні переговори» щодо Донбасу в Берліні.
Всупереч санкційному списку з боку ЄС, куди наближений до Путіна чиновник потрапив у 2014 році за анексію Криму. Як і всупереч пандемії коронавірусу, що обмежує проведення подібних заходів. І що особливо викликало резонанс в Україні – говорили про українську територію без запрошення Києва.
Проблеми бачить опозиція, вважаючи подібне обговорення зрадою інтересів країни і неприпустимим. Експерти менш категоричні, але також висловлюють свої побоювання.
Короткий підсумок від Козака
13 травня російський РБК опублікував повідомлення про прибуття помічника президента Путіна, який відповідає за український напрямок, Дмитра Козака до Берліну. Джерела ресурсу повідомили, що темою обговорення був Донбас і пов'язані з ним питання мирного врегулювання.
За підсумками цієї закритої зустрічі, російські ЗМІ опублікували короткий коментар самого Козака:
«Діалог пройшов у конструктивному діловому ключі. Досягли згоди про взаємні подальші дії щодо мирного врегулювання, що дасть додатковий імпульс для інтенсифікації переговорів по врегулюванню ситуації на Донбасі в Нормандському форматі і в рамках ТКГ»
заступник голови адміністрації президента РФІншими словами, нічого конкретного. Подібною дипломатичною риторикою завершується будь-яке обговорення проблемного регіону. Цікавою в цьому зв'язку стала реакція українського МЗС.
Коментар МЗС України
За словами очільника відомства Дмитра Кулеби, Київ знав про цю зустріч. І вдячний Берліну за сприяння у залученні Кремля до діалогу. При цьому український чиновник запевнив, за спиною України нічого не вирішується:
«Очевидно, що справа зрушиться з місця, якщо буде конструктивна взаємність з боку Росії. Тому і знадобилася берлінська зустріч. Саме за цією логікою глава МЗС Німеччини Хайко Маас зміг залучити до переговорів в Нормандському форматі главу МЗС Росії Сергія Лаврова. Україна знала про цей візит Козака заздалегідь і буде знати про те, як він пройшов. У нас із партнерами діє правило – ми нічого не вирішуємо за спиною один одного. Тому ні про які ігри за нашою спиною не йдеться»
очільник МЗС УкраїниНа момент публікації матеріалу уряд Німеччини все ще не прокоментував цей негласний візит.
«Правило Порошенка»
Попередник Зеленського Петро Порошенко домігся для країни такого статусу в переговорах, що без офіційних представників Києва або будь-яких погоджень із ним, домовленості про Україну не ведуться. Як пише Європейська правда, це неписане правило працювало без винятку:
Думка опозиції: зустріч в Берліні – зрада
Кулеба запевняє, що «правила Порошенка» все ще дотримуються. У партії п'ятого президента «Європейська солідарність» мають іншу думку:
«Росіяни майстри підкилимних ігор. Це їх поле. Тому Козак і шукає можливості подібних зустрічей з Німеччиною і Францією поодинці. Якщо не реагувати на подібні спроби, то «пошук конструктивної позиції» по Україні перетворить Нормандський формат у Мюнхенську змову. Ще кілька таких кулуарних переговорів і нашої участі там взагалі не буде потрібно. Дипломатія від Зеленського – це якась ліквідаційна комісія українського суверенітету»
Думку опозиції поділяють і деякі представники колишньої влади:
«Те, що заступник голови адміністрації президента Росії Дмитро Козак літав до Берліна і обговорював з німецькою стороною ситуацію по Донбасу, а ще виробляв якісь спільні рішення без України – це не просто тривожний сигнал. Це маркер того, що старий принцип присутності України на таких переговорах більше не працює. Ми стаємо спостерігачами, а не учасниками процесу»
Береза вважає, що подібна практика – тільки послаблює Україну в переговорах.
Експерти: побоювання є, але і конструктив присутній
Експерти менш категоричні, ніж опозиційні політики, але також висловлюються про деякі побоювання. Екс-міністр МЗС Павло Клімкін говорить про те, що подібні візити, навіть якщо Україна про них знає, несуть в собі ризики:
«Сам факт, що закритого телефонного зв'язку для переговорів недостатньо, свідчить про необхідність обговорення конфіденційних тем. Це дуже турбує. Тим більше що поїздка Козака відбувалася на тлі інформації про злом електронної пошти Меркель російськими хакерами. По-друге, Німеччина точно розуміла, яким може бути медійний ефект від цього візиту в Україну, і все одно пішла на це. Можливо, це сигнал Україні триматися Нормандського формату і «не захоплюватися» двосторонніми контактами (які практикує глава ОП Андрій Єрмак – прим.авт.)»
екс-міністр МЗС УкраїниЕкс-заступник глави МЗС Данило Лубківський слушно запитує про конкретну причину «для невідкладної зустрічі з Козаком, яка змусила Німеччину призупинити не тільки санкції, а й карантин». Поки що це питання залишається без відповіді.
На думку автора матеріалу, однією з конкретних тем, для якої потрібна була настільки конфіденційна зустріч, міг бути хворобливие для обох країн питання «Північного потоку-2». Дмитро Козак, як відомо, відповідає і за напрям енергетики в команді Путіна.
15 травня стало відомо про те, що Німеччина не стане виводити Nord Stream-2 з під дії Газових Директив ЄС. Це означає, що російський газопровід в обхід України, якщо й буде коли-небудь завершеним, не зможе використовуватися «Газпромом» на повну потужність. А тільки – наполовину. Решту монополіст зобов'язаний продати іншим учасникам ринку.
Ймовірно, сторони обговорювали це питання. Як і те, як обійти санкції США і добудувати проблемну та збиткову магістраль. Чи не добудувати? Риторичне питання.
Повертаючись до переговорів про Донбас у Берліні, політичний аналітик Марія Золкіна бачить в цьому процесі конструктивні зерна:
«Нова українська пропозиція з посиленням робочих підгруп за рахунок переселенців виглядає досить зваженою і логічною. І точно додає українській стороні бонусів в очах західних партнерів»
Можливо, що в такому ключі і обговорювався український регіон. І позиція Німеччини – уточнити думку росіян на цей рахунок:
«Зондаж компромісів і був причиною цього не надто таємного візиту, адже все впирається в позицію Кремля. А завдання української групи повинно залишатися незмінним: ні – зміні статусу як учасників, так і документів. Ні – будь-якому формальному закріпленню на папері «консультацій/ діалогів/ переговорів» між Україною і ОРДЛО (навіть винятково з переселенцями)»
Так як Росія прагне до зняття відповідальності за розв'язану війну в Україні і зняття санкцій, їй необхідно «отримати хоч що-небудь»:
«Підозрюю, що росіяни на таке розширення робочих підгруп за рахунок переселенців і, симетрично, «громадських активістів» окупованих районів погодитися можуть. За однієї умови: якщо або статус документів змінять на обов'язковий, і/ або підпишуть умовний протокол про консультації, де і буде закріплюватися, що ці представники ОРДЛО (і переселенці теж) ведуть переговори/ консультації з Україною»
Про незмінну проукраїнську позицію Німеччини говорить і Посол України в ФРН Андрій Мельник. Він упевнений, що сумніватися у відданості Берліна і особисто Ангели Меркель немає причин:
«До того часу, поки Меркель буде продовжувати займатися українським файлом, поки Меркель особисто щотижня, кожні два тижні дзвонитиме нашому президентові, дзвонитиме після цього Путіну, і координуватиме цей весь мирний процес, який є дуже і дуже чутливим, тендітним, поки Ангела Меркель залишається і зберігає цю провідну роль, я думаю, що українці можуть спати спокійно, і ми можемо не боятися того, що завтра раптом почнеться чергова ескалація. Оскільки Путін чудово розуміє, що в такому випадку ціна, яку він буде змушений заплатити за цю агресію, буде непомірно високою»
Україна не поступається Кремлю
На думку автора, поки що видимих причин для «паніки» за результатами берлінської аудієнції Козака – немає. І це підтверджують підсумки останньої ТКГ 14 травня. Україна не приймає закріплення особливого статусу Донбасу в Конституції, а вибори в ОРДЛО повинні пройти відповідно до українських законів.
Ще одна новина за підсумками Мінського засідання – Москва незадоволена тим, що Україна не бажає йти на прямий діалог із терористами:
«Сьогоднішня відеоконференція Контактної групи виявилася на межі зриву через позицію київської сторони. Порушуючи Комплекс заходів по виконанню Мінських угод, представники Києва намагалися відмовитися від прямого діалогу з представниками Донецька та Луганська. Такими діями київська влада грубо порушує резолюцію Ради Безпеки ООН, яка одноголосно схвалила Комплекс заходів. Останнім часом представники Києва активно намагаються «видавлювати» представників ДНР і ЛНР з робочих груп і Контактної групи»
Іншими словами, все залишається на своїх місцях. Негативом в цій ситуації лишається відсутність прогресу по Донбасу.
