У Нагірному Карабасі триває війна за контроль над спірним регіоном. Азербайджан має тактичну і стратегічну перевагу над Вірменією, переважно завдяки турецьким ударним безпілотним літальним апаратам. Про шанси Вірменії заручитися підтримкою Росії та домогтися status quo, а також про те, наскільки Кремль готовий втрутитися у військовий конфлікт, в ексклюзивному інтерв’ю інтернет-виданню UA.News розповів директор асоціації Software Ukraine, учасник АТО-ООС у складі 56 ОМБПР, командир підрозділу ППО Віктор Валєєв.
Як Ви оцінюєте розстановку сил у Нагірному Карабасі? Яка зі сторін має перевагу на сьогоднішній день, з чим вона пов’язана?
Влада Вірменії нещодавно активізувала постачання озброєнь для своєї армії. Однак навряд чи це сильно допоможе Єревану. Справа в тому, що з самого початку бойових дій, Азербайджан використовує як розвідувальні, так і ударні безпілотники для знищення військової техніки і живої сили військ невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки та Вірменії. У деяких аспектах, це справді революційна тактика.
Безумовно, є стратегічний вимір проблеми, а є тактичний, який залежить від того, як правильно розташуватися на місцевості й обладнати позиції на поточній лінії фронту. Але якщо брати до уваги співвідношення озброєння і фактор деморалізації, я не бачу сьогодні передумов або механізмів, які могли б зіграти «на руку» Вірменії.
Тобто, можна говорити, що Азербайджан має стратегічну перевагу і його перемога у цій кампанії – лише питання часу?
Віктор Валєєв: З військової точки зору, Азербайджан сьогодні має повну перевагу над Вірменією. Водночас, ситуація залежить і від інших чинників: специфіка місцевості Нагірного Карабаху, поточне інженерне обладнання з урахуванням ландшафту і політичні зусилля сторін конфлікту. Наприклад, низка компаній відмовилися постачати Туреччині елементи озброєнь, які використовуються для створення БПЛА.
Повторюся, що саме ударні безпілотники зіграли, передусім, психологічну роль і продемонстрували повне безсилля Збройних сил Вірменії, зокрема – її протиповітряної оборони. Це ж і справило потужний вплив на деморалізацію вірменської армії.
У ЗМІ проходила інформація, що ударними безпілотниками, які використовує Азербайджан у Нагірному Карабасі, можуть безпосередньо управляти турецькі військові. Наскільки це можливо? Яку спецпідготовку повинні проходити оператори безпілотників такого типу?
Віктор Валєєв: Протиповітряна оборона (ППО) Вірменії сьогодні фактично не протистоїть БПЛА Азербайджану. Є інформація, що Єреван веде лише слабку радіоелектронну боротьбу.
В цілому, я не думаю, що для керування БПЛА з таким істотним рівнем автоматизації, потрібні висококласні фахівці. Водночас, було б нелогічно виключати наявність добровольців з турецького боку – вони цілком можуть там бути.
Безпілотні апарати, в принципі, не суперскладна зброя. Бойове управління старим радянським зенітно-ракетним комплексом, вимагає набагато більшої виучки і підготовки розрахунку, ніж управління сучасним автоматизованим БПЛА. У війні на Донбасі Україна використовує розвідувальні, а не ударні безпілотники. Курси для освоєння їхнього управління займають небагато часу. А управління відомим турецьким безпілотником Bayraktar, не вимагає особливо високого рівня підготовки операторів.
Вірменія звернулася по військову допомогу до Російської Федерації. Чи є у РФ хоча б теоретично достатня кількість техніки відповідного рівня, щоб протистояти азербайджанським БПЛА?
Віктор Валєєв: Нинішня військова техніка Вірменії схожа на «купу металу». Деякі вірменські військовослужбовці не знають які кнопки натискати і взагалі жодного разу не були у бойовій ситуації.
Безумовно, Росія має боєздатні частини ППО, використання яких могло б дозволити знищувати БПЛА і якщо не змінити співвідношення сил Азербайджану й Вірменії, то хоча б вирівняти їх. Але мені здається, що Росія на це не піде. Кремль не буде втручатися у Нагірно-Карабахський конфлікт з політичних міркувань, оскільки це призведе до серйозного загострення ситуації в регіоні.
Наводити в якості прикладу зіткнення Росії з Туреччиною на інших театрах військових дій некоректно – там була дещо інша ситуація. Залежно від місцевості, підготовка зенітників для використання ЗРК, має свої особливості. Так само як і побудова інтегрованої, ешелонованої системи ППО, якої у Вірменії сьогодні немає. Таку систему неможливо легко і швидко розгорнути навіть за активної підтримки ззовні.
Тому Росія може дати Вірменії техніку, яка стане основою нової вірменської стратегії. Але це кардинально не змінить ситуацію на користь Єревана. Суттєво змінити розстановку сил у Нагірному Карабасі може хіба що повномасштабне вторгнення Росії з використанням бойової авіації. Але Москва не зацікавлена йти на такі радикальні кроки.