$ 39.6 € 42.28 zł 9.77
+9° Київ +9° Варшава +11° Вашингтон
Перемир’я на Донбасі та дзвінок Путіну – результат політичного тиску Парижа і Берліна на Зеленського

Перемир’я на Донбасі та дзвінок Путіну – результат політичного тиску Парижа і Берліна на Зеленського

27 Липня 2020 17:08

Нове перемир’я на Донбасі і телефонна розмова президентів України Володимира Зеленського та Росії Володимира Путіна, є результатом політичного тиску на Київ з боку Німеччини і Франції, які зажадали прискорити політичне рішення конфлікту. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів політичний експерт, директор Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень Сергій Толстов.

Результати переговорів Зеленського з Путіним, аналітик вважає прогресом у виконанні пункту Мінських угод про припинення вогню. На його думку, в цьому аспекті сторони врахували майже усі аспекти Мінського протоколу (5 вересня 2014 року) і Комплексу заходів з виконання Мінських угод (11-12 лютого 2015 року), включно з визнанням повноважень Спеціального центру контролю і координації (СЦКК), що виконував ці функції у 2014-му році – до широкомасштабної операції РФ у Дебальцеве.

Експерт вважає, що нове перемир’я на Донбасі і телефонна розмова президентів, не обійшлися без впливу Німеччини і Франції. Він нагадав, що за версією прес-служби Кремля, Зеленський начебто отримав «прочухана» за те, що він імітує й порушує Мінські угоди, фактично заявляє про їхню денонсацію. Крім того, вважає аналітик, Путін пригрозив Зеленському, що у нього нічого не вийде, і йому все одно доведеться виконувати Мінськ.

«Що стосується політичних аспектів нинішнього перемир’я, то воно викликане тим, що саме українські військові гальмували зниження напруженості і часто провокували військове загострення. Водночас, слабкою ланкою, залишається контроль за виконанням перемир’я. Українська сторона заявила, що контролювати припинення вогню будуть військовослужбовці, які мають досвід участі в миротворчих операціях. Водночас, не зовсім зрозуміло, як його контролюватиме Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ. Нагадаю, у 2014-му році було видане положення про те, що накази про припинення вогню є публічними, що віддача будь-яких наказів ЗСУ вимагає оприлюднення та передачі інформації до СЦКК. Так, зокрема, публікувалися накази президента Петра Порошенка військам про припинення вогню. Сьогодні ця ситуація, скоріш за все, повториться»

Сергій Толстов

політичний експерт


Водночас, Сергій Толстов зазначив, що в оприлюднених у березні цього року документах, немає пунктів стосовно безпосередньої координації та зв’язку між сторонами протистояння.

«У попередніх домовленостях про припинення вогню, які були більш докладними, фігурувала інформація про те, що в разі якогось загострення, необхідні консультації та прямі переговори між силами ООС і бойовиками «Л/ДНР», які протистоять один одному в тих чи інших районах. Однак сьогодні такий механізм не передбачений, а цю функцію покладено на СЦКК. І це при тому, що зараз в цьому центрі фактично присутні представники збройних формувань «Л/ДНР» і невідомо, чи будуть там російські офіцери, які перебували там у 2014-му році. Наразі складно однозначно сказати, чи буде нинішнє перемир’я цілковито виконуватися на практиці. Водночас, якщо Київ погодився на повне припинення вогню, це свідчить про високу зацікавленість Німеччини і Франції в реалізації цього процесу на практиці»

Сергій Толстов,

політичний експерт


Експерт вважає, що ухвалення нового Закону про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО і закону про децентралізацію, що передбачає внесення змін до Конституції України, могли б прискорити політичне врегулювання конфлікту на Донбасі.

Водночас, аналітик зазначив, що фракція «Слуга народу» у Верховній Раді сьогодні не має достатньої кількості голосів для затвердження цих документів. На його думку, Володимир Зеленський і його оточення повинні переконати фракцію правлячої партії в тому, що «питання миру для України є головним».

«Якщо Верховна Рада ухвалить ці закони, тоді можна очікувати подальшого прискорення процесу політичного врегулювання. Водночас, слід пам’ятати, що кожен рух у цьому напрямку, не є остаточним: будь-яка зі сторін, навіть на більш пізніх етапах проведення і визнання виборів в ОРДЛО, може заблокувати цей процес. Доки з Донбасу не будуть виведені російсько-терористичні війська й армія України, бойові дії можуть поновлюватися будь-якої хвилини. Сьогодні не існує механізмів, здатних зупинити бойові дії, забезпечити стійке розведення сторін і гарантувати припинення військової фази конфлікту. Головними гарантами подальшого просування мирного процесу, є виключно політична воля обох сторін і більш чітка позиція Франції та Німеччини»

Сергій Толстов,

політичний експерт


Водночас, Сергій Толстов зазначив, що остаточний сценарій політичного врегулювання, на сьогоднішній день не зовсім зрозумілий, адже він недостатньо чітко прописаний в оригіналах Мінських угод. Експерт не виключив, що практична форма врегулювання, «може суттєво відрізнятися від того, що ми уявляємо, коли читаємо цей документ».

Нагадаємо, в неділю, 26 липня, президент України Володимир Зеленський провів першу за понад 5 місяців телефонну розмову з президентом РФ Володимиром Путіним. Лідери обговорили перемир’я на Донбасі та «нормандські» домовленості.

Крім того, глави держав обговорили Закон про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО, що перебуває на розгляді Тристоронньої контактної групи, а також закон про децентралізацію, який передбачає внесення змін до Конституції України.

У Кремлі зазначили, що розмова відбулася з ініціативи української сторони.

О 00:00 27 липня на Донбасі стартував режим повного припинення вогню згідно з рішенням Тристоронньої контактної групи. Однак бойовики обстріляли українські позиції через 20 хвилин після початку перемир’я. А також влаштували провокацію, замінувавши позиції ЗСУ за допомогою протитанкових гранатометів.

Політичний експерт Дмитро Снєгирьов зазначив, що нове перемир’я забороняє військам ООС використовувати безпілотники і проводити розвідувальні операції. Фактично, сили ООС не матимуть інформації про передислокацію військ агресора та ситуацію поблизу лінії розмежування.