Відновлення світової економіки продовжується, але з розширенням розриву між країнами з розвиненою економікою і багатьма країнами з ринком, що формується і країнами, що розвиваються, зазначає Гіта Гопінат, економічний радник і директор Дослідницького департаменту Міжнародного валютного фонду (МВФ).
Згідно з даними останнього прогнозу МВФ щодо зростання світової економіки у 2021 році на рівні 6% залишився без змін у порівнянні з попередньою оцінкою перспектив, але його структура змінилася.
Проблеми економічного відновлення
Перспективи економічного зростання в країнах розвиненою економікою на 2021 рік покращилися на 0,5 відсоткових пунктів, зазначають в МВФ. Утім, це підвищення в точності компенсується переглядом прогнозів для країн з ринком, що формується і країн, що розвиваються в бік зниження, що обумовлено більш стриманою оцінкою перспектив країн з ринком, що формується в азійському регіоні.
На 2022 рік МВФ прогнозує світове зростання на рівні 4,9%, що перевищує попередній прогноз, на рівні 4,4%. Але і в цьому випадку причиною є значне поліпшення прогнозів для країн з розвиненою економікою і більш стримане — для країн з ринком, що формується і країн, що розвиваються (рис. 1).
Рисунок 1 - Нерівномірне економічне відновлення, в.п.
Джерело: МВФ.
У Фонді наголошують, що розбіжності між країнами поглиблюються під впливом наявних відмінностей щодо доступності вакцин та потенціалу заходів підтримки з боку політики.
За оцінками аналітиків МВФ, внаслідок пандемії доходи на душу населення в країнах з розвиненою економікою зменшилися на 2,8% на рік у порівнянні з розрахованими до пандемії трендами на 2020-2022 роки, а в країнах з ринком, що формується і країнах, що розвиваються (без урахування Китаю) щорічні втрати доходів на душу населення становлять 6,3% на рік.
Ці перегляди прогнозів значною мірою є наслідком відмінностей в динаміці пандемії з поширенням штаму Дельта. Частка повністю вакцинованих в країнах з розвиненою економікою становить майже 40% населення, тоді як в країнах з ринком, що формується це 11%, а в країнах, що розвиваються з низькими доходами вакцинована лише незначна частина населення. Вищі, ніж очікувалося, темпи вакцинації та повернення до нормальної економічної діяльності призвели до підвищення прогнозів, а відсутність доступу до вакцин і нові хвилі захворювань COVID-19 в деяких країнах, особливо в Індії, привели до зниження прогнозів.
Рисунок 2 – Дві траєкторії пандемії (в % станом на 19 червня 2021 року)
Джерело: МВФ.
Розбіжності в підтримці з боку заходів політики є другою причиною поглиблення розбіжностей. В МВФ зазначають, в країнах з розвиненою економікою триває проведення заходів бюджетної підтримки, і на 2021 рік й надалі оголошені заходи пов'язані з пандемією у розмірі 4,6 трлн доларів.
Перегляд прогнозу світового економічного зростання на 2022 рік у бік підвищення в основному зображує очікувану додаткову бюджетну підтримку в США і з фондів «Наступне покоління» Європейського союзу.
Рисунок 3 – Розбіжності в підтримці з боку заходів політики
Джерело: МВФ.
З іншого боку, в країнах з ринком, що формується і країнах, що розвиваються термін дії більшості заходів закінчився у 2020 році, і вони прагнуть відновити бюджетні буферні запаси. У деяких країнах, в тому числі в Бразилії, Угорщині, Мексиці, РФ, Туреччини, а також в Україні почалося підвищення облікових ставок, що є свідченням посилення монетарної політики з метою уповільнення висхідного тиску на ціни. На країнах — експортерах біржових товарів сприятливо позначаються вищі, ніж очікувалося, ціни на біржові товари.
Виклики інфляції
Наслідки потрясінь 2020 року створюють унікальні за складністю завдання в галузі політики. Відкладений попит та вузькі місця в логістичних ланцюгах постачання обумовлюють підвищувальний тиск на ціни. Попри це, очікується, що у 2022 році в більшості країн з розвиненою економікою інфляція повернеться в рамки свого допандемічного діапазону, що пояснюється наступними причинами.
По-перше, істотна частина аномально високих показників інфляції пояснюється тимчасовими факторами, джерелом яких є постраждалі від пандемії сектора, зокрема готельний бізнес та поїздки, а також аномально низька статистична база порівняння, наприклад цін на біржові товари.
По-друге, загальні показники зайнятості в більшості країн залишаються на значно нижчих рівнях до пандемії, і, попри рівень зростання заробітної плати в деяких секторах, загальні темпи зростання зарплати залишаються в межах нормальних діапазонів. З поліпшенням показників у сфері охорони здоров'я і закінченням терміну дії надзвичайних заходів з підтримки доходів очікується зменшення відзначаються труднощів з найняття працівників у певних секторах, що послабить тиск за заробітну плату.
По-третє, довгострокові інфляційні очікування (вимірювані за результатами обстежень та на основі ринкових показників) залишаються міцно заякореними, і під час пандемії, ймовірно, посилилися фактори, які зменшують чутливість цін до змін у величині незалученого потенціалу на ринку праці, такі як автоматизація (рис. 4).
Рисунок 4 – Динаміка загальної інфляції в розрізі економік
Джерело: МВФ.
Отже, загальна інфляція підвищується, але фактори тиску на ціни залишаються тимчасовими
Однак ця оцінка відрізняється значною невизначеністю через недослідженого характеру даного відновлення економіки, зазначають в МВФ. Більш стійкі порушення постачання й різке підвищення цін на будинки є деякими із факторів, які можуть призвести до стійко високої інфляції. Крім того, у 2022 році очікується збереження підвищеної інфляції в деяких країнах з ринком, що формується і країнах, що розвиваються, що частково пов'язано зі збереженням тиску з боку цін на харчові продукти та знеціненням національної валюти – це створює ще один фактор розбіжності.
Хоча ширший доступ до вакцин може викликати поліпшення перспектив, баланс ризиків зміщений у бік погіршення ситуації. Виникнення високо- інфекційних штамів вірусу може зірвати відновлення економіки та до 2025 року завдавати кумулятивного збитку світовому ВВП в розмірі 4,5 трлн доларів, попереджають в МВФ.
На тлі завищених цін на активи також можливе різке посилення фінансових умов, якщо станеться раптова переоцінка перспектив монетарної політики, особливо в США. Зберігається також імовірність того, що стимулювання економіки шляхом збільшення витрат в США виявиться менш суттєвим, ніж очікується. Погіршення динаміки пандемії та посилення зовнішніх фінансових умов може завдати подвійного удару по країнах з ринком, що формується і країнам, що розвиваються й обумовити сильний негативний вплив на відновлення економіки в цих країнах.
Заходи для поліпшення перспектив зростання
Варто зазначити, підтриманий Всесвітньою організацією охорони здоров'я, Світовим банком та Світовою організацією торгівлі, встановлюється мета вакцинації принаймні 40% населення в кожній країні до кінця 2021 року і не менше 60% до середини 2022 року паралельно із забезпеченням належної діагностики та засобів лікування, що буде коштувати 50 млрд доларів.
Для досягнення цілей швидкого доступу до вакцин, засобів діагностики та лікування в усьому світі, країнами, які мають надлишок вакцин, у 2021 році має бути передано не менш 1 млрд доз вакцин, а виробники вакцин повинні в пріоритетному порядку постачати їх в країни з низьким доходом і в країни з доходами нижче середніх. Також важливо усунути торговельні обмеження на використання ресурсів для виробництва вакцин і на готові вакцини, а також здійснити додаткові інвестиції в регіональні потужності, пов'язані з вакцинами, для забезпечення їх достатнього виробництва. Принципово важливо вже на початкових етапах надати фінансування в формі грантів в сумі приблизно 25 млрд доларів на діагностику, засоби лікування та підготовку до застосування вакцин для країн, що розвиваються з низьким доходом.
Суміжним пріоритетом є забезпечення того, щоб країни з фінансовими обмеженнями зберігали доступ до міжнародної ліквідності. Найбільші центральні банки повинні чітко інформувати про свої оцінки перспектив монетарної політики й забезпечувати, щоб побоювання інфляції не провокували різкого посилення фінансових умов. Необхідно здійснити запропонований МВФ загальний розподіл спеціальних прав запозичення (СПЗ) в еквіваленті 650 млрд доларів (250 млрд доларів для країн з ринком, що формується і країн, що розвиваються), щоб надати країнам буферні запаси ліквідності та надати їм допомогу в покритті життєво важливих потреб у видатках. Вплив нового розподілу СПЗ може бути додатково посилена, якщо багаті країни добровільно направлять свої СПЗ країнам з ринком, що формується і країнам, що розвиваються.
В підсумку варто зазначити, в МВФ наголошують, що центробанкам слід уникати заходів передчасного посилення політики, коли зіштовхуються з тимчасовим інфляційним тиском, але вони повинні бути готові до оперативних дій у випадку, якщо інфляційні очікування перестають бути закріпленими. Країнам з ринком, що формується, зокрема Україні, також слід готуватися до можливого посилення зовнішніх фінансових умов, по можливості продовжуючи терміни погашення боргу й обмежуючи накопичення нехеджованих боргових зобов'язань в іноземній валюті.
Нагадаємо, 27 липня 2021 року Україна провела розрахунки за додатковим розміщенням ОЗДП (єврооблігацій) на суму 500 млн доларів США з відсотковою ставкою 6,876% та погашенням 21-го травня 2029 року, загальна непогашена сума яких становила 1 250 млн доларів США.
