$ 39.6 € 42.28 zł 9.77
+14° Київ +9° Варшава +14° Вашингтон
Перевищення імпорту над експортом: як негативне сальдо впливає на українців

Перевищення імпорту над експортом: як негативне сальдо впливає на українців

17 Липня 2019 11:27

Зовнішньоекономічна торгівля з різними країнами, є вагомою умовою економічного зростання. Насамперед це актуально за теперішніх обставин, коли процеси міжнародної економічної інтеграції до країн ЄС все більше набирають інтенсивного розвитку, глобалізації світового господарства та транснаціоналізації, чи міжнародного поділу праці.

За даними Державної служби статистики України у минулому році ЄС залишався ключовим торговельним партнером України з питомою вагою торгівлі товарами та послугами 41,1% від загального обсягу торгівлі України.

Протягом 2018 року загальний обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та ЄС склав 49 317,1 млн дол. США. У двосторонній торгівлі зберігалося негативне сальдо у розмірі 3 253,1 млн дол. США.

Та вже станом на 01.06.2019 рік, цей показник майже збалансовано – 2,1%, або –320,4 млн дол. США.

Експорт товарів та послуг

У січні-травні 2019 року експорт товарів становив - 20 895,1 млн дол. США, або 107,4% у порівнянні з січнем-травнем 2018 року.



Рисунок 1 - Темпи зростання (зниження) експорту товарів (у % до відповідного періоду попереднього року, нарощуваним підсумком)

Джерело: ДССУ

Імпорт товарів та послуг

У січні-травні 2019 року імпорт товарів становив – 23 528,6 млн дол., або 109,3%. у порівнянні з січнем-травнем 2018 року.



Рисунок 2 - Темпи зростання (зниження) імпорту товарів  (у % до відповідного періоду попереднього року, нарощуваним підсумком)

Джерело: ДССУ

Варто зазначити, що негативне сальдо зовнішньоторговельних операцій складає за відповідний період  січня-травня 2019 року - 2 633,5 млн дол. (у січні-травні 2018 року сальдо також негативне – 2 067,7 млн дол.).

Коефіцієнт покриття експортом імпорту за відповідний період становив - 0,89 (у січні-травні 2018 року – 0,90).

Географічна структура зовнішньої торгівлі

Державної служба статистики України зазначає, що протягом  січня-травня 2019 року зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами із 211 країн світу.

У цьому контексті слід наголосити, що окрім багатьох торговельних партнерів з ЄС, Російська Федерація залишається одним із найбільших.  Згідно з даними ДССУ (таблиця 1) експортовано товарів та послуг до РФ за період січня-травня 2019 року – $ 1336,2 млн, який зменшився на 11,7% у порівнянні з  показниками аналогічного періоду 2018 року, а зменшення імпорту відбулося не в значній кількості – лише на 1,3%, і становить -  $ 3 143,5 мільйона.

Відтак, аналізуючи відповідний період, варто зазначити, що з РФ ми завезли до нашої країни на $1 807,3 млн більше, ніж продали. Навіть більше, сума негативного сальдо торгівлі з цією країною перевищує весь експорт України до РФ на 24%.

Нагадаємо, Кабінет міністрів України продовжив дію обмеження на ввезення деяких груп товарів з РФ до 31 грудня 2020 року. Відповідні зміни уряд вніс до постанови від 30 грудня 2015 року.

Таблиця 1 – Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами у січні-квітні 2019 року



Джерело: ДССУ

Варто зазначити, що протягом останніх років Уряд України доклав істотних зусиль, спрямованих на поступове заміщення імпорту товарів з Російської Федерації, як шляхом нарощування обсягів внутрішнього виробництва, а також через переорієнтацію експорту на внутрішній ринок та диверсифікацію напрямів постачання з інших країн, зокрема ЄС.

Наразі експорт товарів та послуг з країн ЄС за відповідний період складає $8762,5 млн, або 107,0 % у порівнянні з січнем-травнем 2018 року. Такий показник продажів до країн ЄС складає 41,9% від загальної величини експорту.

У січні-травні 2019 року імпорт товарів з країн ЄС становив - $9 882,1 млн, або 110,8% у порівнянні з січнем-травнем 2018 року. Цей показник характеризує 42 % імпорту України.

Якісні зміни зовнішньої торгівлі

Аналіз товарної структури торгівлі України та країн ЄС указує на обмеженість асортименту. Та все ж варто наголосити на якісних змінах, які розкриваються в статистичних даних ДССУ.

Зокрема, у 2000-2002 рр. в загальному обсязі українського експорту до ЄС, недорогоцінні метали та вироби з них становили майже третину - 26,7% (у т.ч. 18% - чорні метали), 16,3 - мінеральні продукти, 12,3 - продукція сільського господарства та харчової промисловості, 15,1% - легкої промисловості.

Загалом на  групи, що репрезентують галузі з низьким рівнем технологічності та виробництва доданої вартості, припадало понад 70% загального обсягу експорту України до ЄС. Такі показники, як частка машин, устаткування, прилади — становила лише 10,3%.

У товарному імпорті з країн ЄС, навпаки, переважають машини, устаткування, механізми, прилади та засоби транспорту (в середньому 38,8% загального обсягу імпорту товарів з країн ЄС у 2000-2002 рр.), продукція хімічної промисловості та пов’язаних із нею галузей, включаючи полімерні матеріали та каучук (21,5%), а також продукція легкої промисловості (10,2%).

Але вже станом на  01.06.2019 рік, за даними ДССУ, категорія «Машини, обладнання та механізми, в тому числі електротехнічне обладнання» досягла 19,8 % українського експорту до ЄС.

Нагадаємо, станом на 02.07.2019 року,  239 українських підприємств, які експортують товари до країн ЄС отримали статус уповноваженого експортера, повідомляє Державна фіскальна служба України. Такий статус  обумовлює спрощення та прискорення митного оформлення товарів, що експортуються з України до країн ЄС.

Погіршення зовнішньої торгівлі та її вплив на валютний курс

Аналізуючи тенденції міжнародної торгівлі у 2019 році, варто зауважити, що економіка України базується переважно на зовнішній торгівлі, оскільки країна не має значного внутрішнього ринку. Українські підприємства залишаються досить чутливими до глобальних тенденцій та будуть протистояти багатьом викликам, що виникатимуть у 2019 році на тлі внутрішніх та зовнішніх негативних економічних змін.

Як зазначено вище, негативне сальдо зовнішньоторговельних операцій зростає (станом на 01.06. 2019 року - 2 633,5 млн дол., у січні-травні 2018 року – 2 067,7 млн дол.), що є основним фактором зростання попиту на валютному ринку.

Додатковими умовами негативного впливу на зростання валютного курсу залишаються зовнішні борги.  У  найближчі  п’ять кварталів  Україна  витрачатиме  на погашення зовнішніх боргів  у  середньому  по $ 2,6 млрд щоквартально, а із середини 2019 року до кінця 2021-го уряд та НБУ повинні сплатити за боргами в іноземній  валюті  загалом  понад  $20 мільярдів.

Якщо  не буде  нових  зовнішніх  запозичень  в  достатніх  обсягах, міжнародні резерви знижуватимуться. Тож на найближчі роки погашення й обслуговування валютного державного боргу  –  джерело  потенційних  ризиків  для  фінансової стабільності України.

В короткостроковій перспективі, ключовим завданням залишається проведення  необхідних  реформ та відновлення співпраці  з  Міжнародним валютним фондом та  іншими  Міжнародними фінансово-кредитними організаціями.

В підсумку зазначимо, станом на 01 липня 2019 року обсяг міжнародних резервів покриває 3,4 місяця майбутнього імпорту, що є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій Уряду і Національного банку.